Рішення № 33058496, 09.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2013 р. Справа № 914/2359/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м.Львів

про спонукання до вчинення дій та стягнення збитків

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: Сапрун М.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Челяпін С.М. - генеральний директор ЗАТ «Завод комунального транспорту»

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго», м.Львів до Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м.Львів про спонукання до вчинення дій та стягнення збитків у сумі 40274,85грн.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013 року. Ухвалою від 09.07.2013р. розгляд справи відкладено на 23.07.2013р. у зв'язку із неявкою відповідача. Ухвалою суду від 23.07.2013р. розгляд справи відкладено на 09.08.2013р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.08.2013р. подав клопотання (вх.№33319/13) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити в судове засідання явки головного інженера для дачі пояснень по суті спору.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 ст.30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Як роз'яснено п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК України, для виклику відповідного спеціаліста з метою участі його в судовому процесі, якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання роз'яснень (консультацій) спеціаліста з тих чи інших питань. Враховуючи, що в судове засідання відповідачем забезпечено явку повноважного представника - генерального директора товариства, беручи до уваги долучені до матеріалів справи докази, суд відхиляє вказане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки для встановлення об'єктивної істини по справі необхідність роз'яснень чи консультацій спеціаліста по суті спору відсутня.

Окрім цього, представником відповідача в судовому засіданні 09.08.2013р. подано клопотання (вх.№33318/13) про зупинення провадження по справі, оскільки в провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство ЗАТ «Завод комунального транспорту» за позовом ВАТ «Маріуполь-Авто», яка знаходиться на стадії розпорядження майна.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду №15 від 18.12.2009р., а саме п.54, визначено, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і ГПК України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. З огляду на те, що ПАТ «Львівобленерго» є поточним кредитором в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підстав для зупинення провадження у справі, передбачених ст.79 ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не вбачається, відтак заявлене відповідачем клопотання судом відхилено.

Представникам сторін роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 09.08.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях у справі (вх.№29153/13 від 22.07.2013р. та №31771/13 від 07.08.2013р.). Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Завод комунального транспорту» в березні 2011 року укладено договір, за яким відповідач зобов'язувався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача. На основі цього, чинний договір про постачання електричної енергії, укладений між сторонами, доповнено даними про відпуск електроенергії субспоживачам. Проте, в квітні 2013 року відповідачем без належних правових підстав відключено електроустановки всіх субспоживачів, внаслідок чого позивачу завдано збитки. В травні 2013 року на адресу ЗАТ «Завод комунального транспорту» скеровано вимогу про відновлення передачі електричної енергії субспоживачам, які приєднані до технологічних електричних мереж відповідача та відшкодування заподіяних збитків, яка останнім залишена без відповіді та задоволення. На підтвердження своєї правової позиції позивачем долучено копії листів субспоживачів, якими повідомлено про припинення постачання електроенергії та копії актів про припинення передачі електричної енергії субспоживачам. Просив позов задоволити.

В судовому засіданні 09.08.2013р. представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, вимоги ухвал суду не виконав, надав усні пояснення по суті спору, в яких факт припинення передачі електричної енергії субспоживачам не заперечив, зіславшись на несправність технічного обладнання, зокрема трансформаторів.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (позивач по справі, користувач за договором) та Закритим акціонерним товариством «Завод комунального транспорту» (відповідач по справі, власник мереж за договором) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №145-513/11 від 16.03.2011р., за яким власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії, власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, та інші послуги відповідно до умов цього договору (п.1.1).

У зв'язку з укладенням вказаного договору, сторонами 26.09.2011р. підписано додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №90399 від 01.10.2003р., а саме доповнено його додатком №6 «Однолінійна схема» (приєднання субспоживачивачів до мереж основного споживача). У додатку №12 до вказаного договору визначено перелік субспоживачів та зазначено дані про відпуск їм електроенергії (копія знаходиться в матеріалах справи).

Власник мереж, як визначено п.п.2.1, 2.11 договору, зобов'язаний утримувати технологічні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до мережі балансової належності електроустановок або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та за необхідності - укласти договори про технічне забезпечення електропостачання споживача з іншими суб'єктами господарювання, приєднаними безпосередньо до електричних мереж власника мереж, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач.

Проте, всупереч умовам договору, відповідачем 30.04.2013р. припинено передачу електричної енергії власними технологічними мережами в точку приєднання електроустановок субспоживачів, що підтверджується підписаними представниками ПАТ «Львівобленерго» та субспоживачів актами (копії знаходься в матеріалах справи).

Розділом 6 договору про спільне використання технологічних електричних мереж визначено порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж. Зокрема, спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено власником мереж без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж (п.6.1), з повідомленням користувача не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати користувачем за використання електричних мереж власника мереж чи їх використання після закінчення строку дії договору (п.6.3), а також у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках електропередавальної організації (постачальника електричної енергії), власника мереж або приєднання нових споживачів (п.6.5).

Проте, користувача про обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж в порядку, визначеному договором, не повідомлено. Настання інших обставин, за яких відповідно до умов договору можливе обмеження чи припинення спільного використання технологічних електричних мереж, таких як наявність приписів державних органів щодо припинення постачання чи припинення передачі електроенергії субспоживачам відсутні (п.6.4 договору), виставлені вимоги ПАТ «Львівобленерго» власнику мереж щодо припинення або обмеження передачі електроенергії субспоживачам (п.6.6 договору), перевищення договірної граничної величини електричної потужності в годину максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше не зафіксовано (п.6.2 договору), суду не доведено.

Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж чи інших обставин, які з технічних причин унеможливлюють виконання взятих на себе за договором зобов'язань ЗАТ «Завод комунального транспорту», відтак, твердження відповідача щодо несправності технічного обладнання яким забезпечується передача електричної енергії субспоживачам не беруться судом до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з 30.04.2013р. та на момент вирішення спору по суті позивачем електрична енергія на межу розподілу відповідачу постачалась та споживалась останнім, що підтверджується оплаченими рахунками за спожиту електричну енергію ЗАТ «Завод комунального транспорту» за квітень-липень 2013 року (копії банківських виписок по рахунках позивача знаходяться в матеріалах справи) та довідкою №270-1564 від 01.08.2013р. за підписом головного інженера ЛМЕМ ПАТ «Львівобленерго» про те, що перерв в постачанні електричної енергії на межу балансової належності ЗАТ «Завод комунального транспорту», зумовлених спрацюванням засобів захисту або збоїв в роботі електроустановок в мережах ПАТ «Львівобленерго» не відбувалось. Окрім цього, на підтвердження відсутності заборгованості за використання електричних мереж за договором зі сторони позивача, ним до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків, надісланий на адресу ЗАТ «Завод комунального транспорту» та залишений останнім без відповіді, а також зазначено, що власником електричних мереж всупереч положенням п.2.4 договору, ані рахунки, ані акти прийому-здачі наданих послуг за квітень-липень 2013 року не виставлялись.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем взяті на себе за договором зобов'язання виконано належним чином, а правові підстави для обмеження або припинення спільного використання технологічних електромереж їх власником відсутні.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.275, ч.3 ст.277 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Як визначено ч.11 ст.26 Закону України «Про електроенергетику», споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відтак, суд приходить до висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» порушено умови укладеного між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж в частині забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, що доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок невиконання ЗАТ «Завод комунального транспорту» умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж, ПАТ «Львівобленерго» позбавлено можливості належним чином виконувати свої зобов'язання перед іншими абонентами (субспоживачам, визначеними у додатку №12 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж) щодо постачання електричної енергії на їх електроустановки, а відтак зазнало збитків у розмірі вартості недовідпущеної електричної енергії субспоживачам у травні 2013 року на суму 40274,85грн., що підтверджується даними про відпуск електроенергії субспоживачам (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.3 договору про спільне використання технологічних електричних мереж, користувач має право на відшкодування згідно із законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав.

Згідно статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст.614 ЦК України).

Як визначено ст.24-1 Закону України «Про електроенергетику», відповідальність за збитки, завдані внаслідок переривання процесу виробництва, передачі та постачання електричної енергії та/або внаслідок виробництва, передачі та постачання електричної енергії, параметри якості якої виходять за межі показників, визначених державними стандартами України, несе суб'єкт електроенергетики, в мережах якого сталися події, що призвели до таких збитків. Величина збитків, передбачених частиною першою цієї статті, визначається за методикою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ), а саме п.6.48, встановлено, що на підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги-доручення. У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду.

Відповідно до п.6.46 ПКЕЕ, обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача ПАТ «Львівобленерго» заподіяно збитки на суму 40274,85грн., що доведено належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., а саме п.2.10, роз'яснено, що 2.10. у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак витрати зі сплати судового збору за звернення до господарського суду із позовною заявою у якій об'єднано вимоги майнового та немайного характеру слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Закритому акціонерному товариству «Завод комунального транспорту» (м.Львів, вул.Стрийська, буд.45, код ЄДРПОУ 32483661) забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідно до умов договору №145-512/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 16.03.2011р.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» (м.Львів, вул.Стрийська, буд.45, код ЄДРПОУ 32483661) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (м.Львів, вул.Козельницька, буд.3, код ЄДРПОУ 00131587) 40274,85грн. збитків, завданих внаслідок невиконання зобов'язання та 2867,50грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 14.08.2013р.

Суддя Щигельська О.І.