Постанова № 33057719, 14.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 р. Справа №2а/0570/14646/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі Зайцевій Я.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення пені,

за участю представників сторін:

від позивача: Бабійчук Т.В. - за довіреністю,

від відповідача - не з'явився,

25.08.2011 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Добропілля Донецької області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення пені (а.с. 2-4).

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2011 було відкрито провадження в адміністративній справі (а.с. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2011 у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Добропілля Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення пені відмовлено ( а.с. 30-31).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Добропілля Донецької області залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін (а.с. 63).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Добропілля Донецької області задоволено частково, внаслідок чого скасовані постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, а справа направлена на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 69-70).

19.07.2013 справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

За наслідками автоматичного розподілу справи між суддям, справа № 2а/0570/14646/2011 передана на розгляд судді Толстолуцькій М.М., ухвалою якої від 23.07.2013 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Петровському районі м. Донецька звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення пені у сумі 8962,16 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески у розмірі 2,32% від сум фактичних виплат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі. Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2010 та від 10.06.2010 задоволені позови Відділення до ДП «Добропілліявугілля» про стягнення сум недоїмки по ВП «Добропільське ШБУ-5». На підставі Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134, відповідачу за несвоєчасну сплату внесків була нарахована пеня в сумі 8 962,16 гривень, яку відповідач не погасив. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону, але стягнення пені даною статтею не передбачено. Крім того, Закону, який передбачив нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує. До того ж Законом не передбачено і нарахування пені на суму боргу 116109,43 грн., яку раніше вже було стягнуто у суді. Крім того, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Добропіллі Донецької області вже зверталося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення пені нарахованої на суму 116109,43 грн., та постановою суду від 08.04.2011 року у задоволені позовних вимог було відмовлено. Також відповідач із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 30.05.2011 № 7-пр/2001 зазначає, що підстав для застосування Інструкції № 36 немає, оскільки вона є підзаконним нормативно-правовим актом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Добропільське шахтобудівельне управління № 5" (код ЄДРПОУ 26319495) Державного підприємства "Добропіллявугілля" (код ЄДРПОУ 32186934) знаходиться на обліку позивача з 01.04.2001, є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що підтверджується страховим свідоцтвом № 0517000131.

Позивачем була проведена перевірка відповідача, за результатами якої 29.06.2011 складений акт № 92 перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Згідно з актом перевірки позивачем нарахована пеня у сумі 8962,16 грн. за несвоєчасно сплачені страхові внески відповідно до кількості днів прострочення (від 2 до 91 дня).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція № 36)

Відповідно до пункту 4.12 Інструкції № 36 страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Підставою нарахування пені у акті перевірки зазначено п. 5.1. Інструкції № 36, згідно з яким не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктами 8.1, 8.6, 8.7 Інструкції № 36 встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону виключено пункт 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім того, внесено зміни в інші норми Закону, які регулювали порядок сплати страхових внесків.

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-14 від 23 вересня 1999 року (далі - Закон), що діяв до 1 січня 2011 року, передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом. Однак, закону, який передбачав би нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування станом на час нарахування пені відповідачу не існувало.

П. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами.

Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема з питань офіційного тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

З огляду на вищевикладене, Інструкція № 36 не може бути правовою підставою нарахування та стягнення пені.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Петровському районі м. Донецька до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення пені у сумі 8962,16 грн. відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 14 серпня 2013 року.

Повний текст постанови складений 19 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.