Постанова № 33056110, 08.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4104/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Мекенченко М.А.,

за участю:

представника позивача - Кремеля В.Г.,

представника відповідача - Конози В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2013 року Державне підприємство "Чутове" (надалі - позивач або ДП "Чутове") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України (надалі - відповідач або ВПВР УДВС ГУ у Полтавській області), яким просив:

- скасувати постанову відповідача ВП №35972286 від 13.06.2013 про арешт коштів боржника;

- зобов'язати ВПВР УДВС ГУ у Полтавській області зняти арешт з рахунку ВПЗ "Чутове", який відкрито підприємством у філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтаві;

- скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №109006065 від 20.12.2012.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на не отримання позивачем постанов державного виконавця про стягнення з нього виконавчого збору або витрат на проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим не мав можливості виконати їх добровільно або в устновалений строк оскаржити її до суду, а тому вважав, що виконавець не міг застосовувати заходи примусового виконання, зокрема арешт коштів, через не виконання цих постанов позивачем самостійно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2011 року проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на правомірність державного виконавця при винесенні оскаржуваних постанов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.01.2009 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження постановою ВП № 10905684 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області № 4/290 від 03.10.2005 про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафної санкції в розмірі 2652,94 грн. та надано строк боржнику для виконання рішення суду до 28.01.2009. (а.с. 46).

29.01.2009 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції у Полтавській області було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 10905684 у розмірі 265,29 грн. (а.с. 47).

Постановою ВДВС Чутівського РУЮ від 29.01.2009 виконавче провадження було зупинено відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 48), яким в редакції цього Закону, що діяла на момент винесення даної постанови, було встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

08.11.2012 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 10905684 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 4/290 від 03.10.2005. (а.с. 50).

27.11.2012 до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області надійшов лист від Фонду соціального захисту інвалідів у Полтавські області від 23.11.2012 №2971/04-02, яким стягувач просив закінчити виконавче провадження № 10905684 у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі. (а.с. 51).

У зв'язку із вищевказаною заявою стягувача державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області виконавче провадження № 10905684 було поновлено постановою від 10.12.2012.

Згідно акту державного виконавця від 20.12.2012 (а.с. 55) було обраховано витрати, які були понесені відповідачем при проведенні виконавчих дій по даному виконавчому провадженню, у розмірі 24,25 грн. та постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 20.12.2012 ВП №10905684 стягнуто з Військового племзаводу "Чутове" витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 24,25 грн. (а.с. 54).

На підставі вищевказаної заяви стягувача державним виконавцем було закінчено виконавче провадження №10905684 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області №4/290 від 03.10.2005 (постанова від 25.12.2012 - а.с. 60), одночасно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження, оскільки вказані постанови не були виконані останнім та не були оплачені у встановленому розмірі.

Зокрема, на виконання постанови ВП №10905684 від 20.12.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн. державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 35972286, про що винесено постанову від 15.01.2013 ВП № 35972286 (а.с. 86), а постановою від цього ж дня дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №33826530, яке перебуває в провадженні ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області. (а.с. 88).

В рамках виконання вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області було застосовано такий захід примусового виконання виконавчого документу як арешт коштів боржника, а саме постановою від 13.06.2013 ВП № 35972286 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії AT "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649 та належать боржнику у межах суми 24,25 грн. Дана постанова була направлена до виконання філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтава.

Як пояснював представник позивача в ході судового розгляду про винесення державним виконавцем такої постанови позивач дізнався 27.06.2013 від філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтава та, не погодившись із даною постановою оскаржив її до суду.

Крім того, в позовній заяві просив також скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №109006065 від 20.12.2012.

При цьому, обгрунтувань незгоди із вказаною постановою позивачем не наведено як в позовній заяві, так і в ході судового розгляду.

Надаючи оцінку оскаржуваним постановам суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями) (надалі Закон № 606).

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 1 ст. 41 Закону № 606).

Частиною 5 статті 41 вищевказаного Закону встановлено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Із дослідження оригіналу виконавчого провадження №10905684, в рамках якого 20.12.2012 була винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн., яка в подальшому виділена в окреме провадження, судом встановлено наявність супровідного листа про направлення даної постанови боржнику.

Однак будь-яких доказів фактичного направлення вищевказаної постанови як то реєстрація в Журналі вихідної кореспонденції, реєстр поштових відправлень або зворотне поштове повідомлення рекомендованої кореспонденції суду не надано або ж інше.

Представник позивача категорично заперечував проти отримання позивачем даної постанови.

З огляду на зазначене, факту направлення даної постанови боржнику відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 32 цього ж Закону визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 52 вищевказаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 52 Закону № 606).

Відповідно до ст. 57 зазначеного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Тобто арешт коштів боржника як захід примусового виконання виконавчого документу може бути застосовано після закінчення строку на добровільне виконання даного виконавчого документу.

Як вбачається із постанови ВП №10905684 від 20.12.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн., державним виконавцем роз'яснено боржнику його право на оскарження даної постанови в десятиденний строк з дня отримання. Тобто позивач в указаний строк або повинен був виконати цю постанову добровільно шляхом перерахування коштів, або ж оскаржити її в установленому порядку.

Приймаючи до уваги ту обставину, що судом не встановлено факту направлення ВП № 10905684 від 20.12.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн. Боржнику, а позивач заперечує факт її отримання, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у нього можливості реалізувати свої право або виконати її в добровільному порядку, або оскаржити її у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за вищеописаних обставин оскаржувана постанова державного виконавця ВП № 35972286 від 13.06.2013 про накладення арешту на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії AT "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649 та належать боржнику у межах суми 24,25 грн., є передчасною та необґрунтованою, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що оскаржувана постанова державного виконавця є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування постанови державного виконавця ВП № 35972286 від 13.06.2013 про накладення арешту на кошти боржника і визнати її протиправною та скасувати.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ДП «Чутове» про зобов'язання ВПВР УДВС ГУ у Полтавській області зняти арешт з рахунку ВПЗ "Чутове", який відкрито підприємством у філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтаві, оскільки відповідно до норм Закону № 606 (ст. 60) винесення державним виконавцем постанови про зняття арешту за наслідками судового рішення вимагається, зокрема, у випадку прийняття судом рішення про зняття арешту, а в даному провадженні судом не вирішувалося питання про зняття арешту та такі позовні вимоги позивачем не заявлялися.

Судом в рамках даного провадження надавалася правова оцінка правомірності оскаржуваній постанові державного виконавця ВП № 35972286 від 13.06.2013 про накладення арешту на кошти боржника. У випадках визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів Закон № 606 не покладає обов'язку на державного виконавця вживати якісь додаткові дії або виносити постанови про зняття арешту.

Стосовно позовних вимог про скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 109006065 від 20.12.2012, судом встановлено, що така постанова (із вказаним номером та від цієї дати) не виносилася відповідачем.

Так, постанова ВП № 109006065 була винесена державним виконавцем 29.01.2009 (а.с. 80-81) у виконавчому провадженні № 109006065 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 208,72 грн.

Постанова ж, за невиконання якої і було винесено оскаржувану постанову про накладення арешту на кошти боржника, винесена державним виконавцем 20.12.2012 у виконавчому провадженні № 10905684 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн. за номером ВП №10905684 (а.с 54, 59).

А постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 265,29 грн. у цьому ж виконавчому провадженні № 10905684 була винесена державним виконавцем 29.01.2009 за номером ВП №10905684 (а.с. 47).

Позивач не визначився як в позовній заяві, так і в ході судового розгляду із якою саме із трьох вищенаведених він не згоден та не навів обґрунтованих пояснень своєї незгоди з нею.

Приймаючи до уваги, що постанова, про скасування якої позивач просить суд в прохальній частині позову, а саме із такою назвою (про стягнення з боржника виконавчого збору) ВП № 109006065 від 20.12.2012, не приймалася відповідачем, то суд вважає, що в цій частині фактично відсутній предмет спору, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за результатом розгляду даної справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру вказаною нормою встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент звернення позивача з позовною заявою становить114 грн. 70 коп.

Приймаючи до уваги, що із двох майнових вимог (про скасування постанов) судом задоволена одна, а в задоволенні іншої відмовлено, то для стягнення на користь позивача мінімального розміру встановленого законом для подання майнового позову суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 13 червня 2013 року ВП №35972286 про накладення арешту на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках в: філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649, та належать боржнику-Військовому племзаводу "Чутове" (Полтавська область, смт. Чутове, вул. Будівельна, 2; код ЄДРПОУ 00845921) у межах суми 24 грн. 25 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько