Постанова № 33055077, 05.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 р. Справа № 2а- 821/1939/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибрежний" до Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибрежний» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) за яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.04.2013р. № 0000252200, №0000262200, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 111809,25 грн. у тому числі за основним платежем на 91565,0грн. та з податку на додану вартість на 1184,5 грн. у тому числі за основним платежем на 1003,0грн.

В судове засідання сторони не з'явилися. Від представників надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби реорганізована, а її правонаступником є Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру від 05.07.2013 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилаючись на первинні бухгалтерські та податкові документи позивач стверджує, що виконав всі вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (далі - ПКУ), Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 08.12.1994р. №334/94-ВР, та «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР для формування витрат та податкового кредиту для обчислення об'єктів оподаткування з податку на прибуток та ПДВ. Позивач стверджує, що придбання товарів (послуг) у ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «Авто Агро Світ», ПП «Профтранс» підтверджено первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, це придбання використано для отримання доходу за оподатковуваними операціями позивача. Позивач наполягає, що відповідач незаконно без судового рішення визнав нікчемними (недійсними) правочини з придбання товарів у ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс». На думку позивача, головною підставою вважати нікчемними правочини є їх недійсність, встановлена законом, а не актами податкових органів. Позивач вважає, що без судового рішення ці акти перевірки є суб'єктивною думкою працівника податкового органу, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що позивач у перевірених податкових періодах для формування витрат та податкового кредиту використав бухгалтерські документи та податкові накладні контрагентів ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс», складені за результатами фактично не здійснених господарських операцій. Відсутність цих суб'єктів господарювання за місцем реєстрації, відсутність необхідних основних фондів та персоналу є свідченням вчинення ними правочинів без мети реального настання наслідків. На думку відповідача, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг та товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від такого придбання. Укладення правочинів без реального здійснення господарських операцій не дозволяє використати результатів цих правочинів в оподатковуваній діяльності платника податків, а тому, на думку відповідача, не дозволяє включати результати цих правочинів до складу витрат та податкового кредиту такого платника податків. З цих підстав відповідач вважає правомірним обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями - рішеннями і просить суд відмовити позивачеві у їх скасуванні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 12.04.2013р. №77/22/30894003 (далі - акт № 77).

Під час перевірки податковим органом досліджувалось дотримання позивачем вимог податкового законодавства України при здійснені правових відносин з контрагентами ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс» за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012року.

За висновками акту перевірки № 77 для додаткового обчислення грошових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ за спірними податковими повідомленнями - рішеннями відповідач зменшив витрати та податковий кредит позивача, що були сформовані за наслідками господарських відносин з ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс» за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012року.

Як зазначає відповідач у акті перевірки №77, посилаючись на матеріали зустрічних звірок, позивач із зазначеними постачальниками сформував витрати та податковий кредит по господарським операціям, що не відбулись реально, оскільки контрагенти позивача не мали можливості на здійснення господарської діяльності.

Так відповідно до актів зустрічних звірок від 14.12.2012р. № 684/22-4/35469147, від 20.09.2011р. № 3264/23-4/36580362, від 04.09.2012р. №136/22-03/35788778 та позапланової документальної невиїзної перевірки від 17.08.2012р. №434/2-4/35330165 податковими органами за місцем реєстрації постачальників було встановлено: ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ» не знаходились за юридичною адресою, ПП «Профтранс» - втратив бухгалтерські та податкові документи по відносинам з позивачем та не відновив їх до початку перевірки ДПІ по закінчення 3-х місяців після втрати цих документів. Всі ці постачальники позивача не декларують наявність власних трудових ресурсів та основних фондів, необхідних для безпосереднього здійснення господарських операцій, відображених у бухгалтерських та податкових документах наданих позивачеві. За висновками податкових органів ці постачальники позивача формують власні податковий кредит та витрати від суб'єктів господарювання, що задіяні у схемах ухилення від сплати податків та створені для формування штучних податкового кредиту та витрат для інших реально діючих підприємств. Податкові органи за наслідками перевірок вважають, що правочини ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс» мають ознаки нікчемності, а саме спрямовані на порушення ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст.ст. 626, 629, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених при придбані товарів та подальшої їх реалізації позивачеві. На думку відповідача, недійсність (нікчемність) правочинів спричиняє недійсність бухгалтерських та податкових документів, які складені за цими правочинами та не дає права позивачеві враховувати їх при визначені об'єктів оподаткування з податку на прибуток та ПДВ.

Суд не може погодитись з цими висновками відповідача з наступних причин.

Відповідно до статутних документів позивача головними напрямками його діяльності у перевірених відповідачем податкових періодах, було надання послуг з відпочинку та лікування громадян та послуг громадського харчування. Для потреб цих видів діяльності позивачем придбавались товари та послуги у сторонніх суб'єктів господарювання у тому числі і у ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «Авто Агро Світ», ПП «Профтранс».

За актом перевірки № 77 відповідач не спростовує реальність здійснення господарської діяльності безпосередньо позивачем, а тому враховуючи те, що позивач не є виробником продуктів харчування суд вважає, що відповідач підтвердив фактичне придбання цих товарів позивачем. На думку суду, придбання продуктів харчування для організації харчування відпочиваючих для позивача є неминучим, а враховуючи, що продаж цих послуг передбачає оплату їх вартості, - ці витрати пов'язані з веденням оподатковуваної господарської діяльності позивача.

Перевіряючи позивача та його господарські операції з ПП «М'ясо Херсонщини», ППНВК «Діод Плюс», ПП «АвтоАгро Світ», ПП «Профтранс» відповідач підтверджує дотримання встановленого порядку складання цими контрагентами бухгалтерських документів та податкових накладних. Зауваження стосуються лише постачальників контрагентів позивача, або обґрунтовані неможливістю податкового органу отримати від контрагентів первинні бухгалтерські документи та провести перевірку. Зазначені обставини стали підставою для висновку податкового органу про відсутність поставок товару позивачу, оскільки не підтверджено поставку товару його контрагентам.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та витрати порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги та скасовує спірні податкові повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибрежний" до Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013р. № 0000252200, № 0000262200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6