Ухвала суду № 33052471, 15.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5453/13-ц Провадження № 22-ц/795/1822/2013 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В. О. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Горобець Т.В.при секретарі:Рудик І.І. за участю:представника позивача Губи І.В., відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2013 року частково задоволений позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» і з відповідача ОСОБА_6 стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 153146 грн. 41 коп. та судові витрати. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. На думку позивача, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено можливості відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з не співмірністю суми заборгованості і вартості переданого в іпотеку майна. Позивач також посилається на невмотивованість рішення в цій частині, приблизне визначення вартості іпотечного майна в договорі іпотеки і неврахування судом стандартизованих умов кредитування, затверджених рішенням кредитного комітету АТ «Ощадбанк» 29.09.2009 р. В апеляційній скарзі також вказується на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 10,60,179 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Відповідачі скаргу не визнали, посилаючись на наявність у боржника іншого майна, щодо якого вживаються заходи для реалізації і використання коштів для погашення заборгованості, а також на правильність врахування судом вартості іпотечного майна.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, суд першої інстанції послався на роз'яснення, викладені у п. 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна. Вимоги абзацу другого цього пункту постанови Пленуму судом також виконані, оскільки суд мотивував своє рішення тим, що визначена сторонами у договорі вартість іпотечного майна майже вдвічі вища за розмір заборгованості. Виходячи з такого висновку суду першої інстанції, загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність - враховані, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

У п. 1.4 іпотечного договору (а.с. 11 зворот) зазначено, що вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно звіту про експерту оцінку становить 289004 грн. Застереження щодо погодження сторін про приблизність вартості та реалізацію предмета іпотеки за цінами, що склалися на ринку на момент його реалізації, висновків суду не спростовують, оскільки позивачем не надано жодного доказу про іншу вартість квартири, переданої в іпотеку. Припущення про можливе зменшення ціни іпотечного майна не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Висновки суду щодо вирішення вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_6 позивачем не оспорюються.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: