Рішення № 33051463, 13.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2013 р.Справа № 921/668/13-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль

про стягнення 104 439,45 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Бобров В.В., уповноважений, довіреність № 1 від 01.02.13р.;

відповідача: Дем'яновська Н.А., начальник юридичного відділу, довіреність № 06-4/22 від 04.01.13р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м.Дніпропетровськ, звернувся 26.06.2013р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Тернопіль, про стягнення 104 439,45 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012 року, з яких: 96 629,60 грн. - основного боргу, 6 508,21 грн. - нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 1 301,64 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р.; копією додатку №1 до договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р. (Специфікація №1); копією додаткової угоди №1 від 16.07.2012р. до договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р.; копією додатку №2 до договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р. (Специфікація №2); копією додаткової угоди №2 від 04.09.2012р. до договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р.; копією додатку №3 до договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р. (Специфікація №3); копіями видаткових накладних за травень - грудень 2012р.; копією виписки по банківському рахунку позивача; копією акту звірки взаєморозрахунків за період з 11.05.2012р. по 29.04.2013р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.07.2013р. Судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України неодноразово відкладалося, востаннє до 13.08.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами додаткових документів.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні 13.08.2013р. та згідно заперечень на позовну заяву №06-2/1214 від 31.07.2013р. вказує, що продукцію було поставлено структурному підрозділу дочірнього підприємства - філії "Підволочиський райавтодор", на підставі укладеного останнім договору №729ГДП від 11.05.2012р. Відповідачем у справі (юридичною особою) не вчинялися дії, які б свідчили про схвалення даного правочину. ДП "Тернопільський облавтодор" не видавало довіреності філії "Підволочиський райавтодор" на укладення договору купівлі-продажу, а згідно Положення про філію "Підволочиський райавтодор", остання не вправі самостійно його укладати без погодження з юридичною особою. При цьому обов'язок перевіряти повноваження керівника структурного підрозділу на укладення угод, покладено на суб'єктів господарської діяльності.

Також зазначив, що товар та розрахунки за продукцію проводилися філією. Відповідно до умов договору, строк оплати не настав, а тому позовна вимога є передчасною. Також вказує на відсутність необхідних реквізитів у видаткових накладних, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема накладні, на думку відповідача, не містять посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції з постачання, не містять даних, що можуть ідентифікувати особу - отримувача товару, не вказано документу, що уповноважує особу на прийняття товару, а тому такі накладні не відповідають вимогам первинного документу, відтак не можуть бути належними доказами у справі. Наводить інші заперечення.

Позивач згідно поданих в судовому засіданні 13.08.2013р. письмових спростувань на відзив вважає твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

11 травня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою компанією "Гірничодобувна промисловість", як Продавцем та Філією "Підволочиський райавтодор" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу №729 ГДП (далі - Договір), згідно умов якого Продавець зобов'язався продавати, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався купувати на умовах, передбачених Договором вапняк (Продукція), за ціною у кількості та найменуванні, зазначених у Специфікації, що оформляється як додаток до договору і є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1 Договору поставка продукції, зазначеної в п. 1.1. Договору здійснюється на умовах склад ТОВ "Кар'єр Новосілка", який знаходиться в с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області та склад Полупанівської філії Продавця, який знаходиться в с. Полупанівка Підволочиського району Тернопільської області, на підставі письмової заявки.

Фактом поставки продукції та переходу її у власність Покупця є оформлення та видача відвантажувальних документів. Датою поставки продукції є дата видачі відвантажувальних документів. Навантаження продукції здійснюється за рахунок продавця в транспортний засіб, наданий Покупцем (п. 2.2. Договору).

16 липня 2012 року та 04 вересня 2012 року сторонами укладено додаткові угоди №1 та №2 до Договору купівлі-продажу, згідно п. 1 яких у зв'язку зі збільшенням об'ємів реалізації продукції п. 1.1. Договору доповнено Специфікаціями №2 та №3 відповідно.

Згідно підписаних сторонами Договору специфікацій №1, №2, №3 (додатки №1, №2, №3 до Договору) погоджено продаж Покупцю на умовах, визначених п. 2.1. Договору вапняку фр. 0-25 мм., вагою 2900 тон та вапняку фр. 20-50 мм., 40-80 мм., 80-120 мм., вагою 2500 тон, загальною вартістю 259800,00 грн.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору та Специфікацій (Додатків №1-№3 до Договору), Товариством в період з 17.05.2012р. по 29.12.2012р. на підставі видаткових накладних (всього 91 шт.) передано, а філією відповідача через свого представника - головного бухгалтера Явну Г.Г., отримано зазначений в накладних товар (вапняк) на загальну суму 197748,00 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами відповідальної особи структурного підрозділу відповідача (головного бухгалтера Явна Г.Г.) на накладних та не заперечено сторонами у встановленому законом порядку.

Розділом 3 договору сторонами визначено ціну та порядок проведення розрахунків за отриманий товар. В силу положень п. 3.1. Договору ціна на продукцію, що поставляється є договірною. Кількість та ціна продукції вказуються в специфікації - додатку до договору.

Оплата за кожну партію продукції здійснюється на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня отримання продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.4. Договору).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу товару, що регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач і це вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" свої зобов'язання по договору, з урахуванням Специфікацій №№1-3 до нього виконало, здійснивши протягом травня-грудня 2012р. поставку продукції структурному підрозділу відповідача по видаткових накладних (всього 91 шт.) на загальну суму 197748,00 грн., однак відповідачем у строк, передбачений п. 3.4. договору, не проведено в повній мірі розрахунки за отриману продукцію (вапняк) внаслідок чого станом на 14.06.2013р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача згідно Договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р. становить 96659,60 грн. (з урахуванням часткової оплати за товар в загальній сумі 101118,40 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача за 15.06.2012р., 26.06.2012р., 02.08.2012р., 07.08.2012р., 09.08.2012р., 03.10.2012р., 04.10.2012р., 16.10.2012р., 14.12.2012р., 03.01.2013р., 15.02.2013р.).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу, згідно ч. 4 якої, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, факт отримання товару підтверджується видатковими накладними на загальну суму 197748,00 грн., підписаними сторонами, однак відповідачем не оплачено в повній мірі отриманий філією у власність товар в розмірі 96629,60 грн., що є неприпустимим згідно вимог ст. 526, 530 ЦК України. Вказане, серед іншого, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 11.05.2012р. по 29.04.2013р., що підписаний сторонами договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Критично оцінюються судом заперечення відповідача з приводу недійсності правочину (договору купівлі-продажу) з огляду на відсутність довіреності в керівника філії Підволочиський райавтодор на його укладення та відповідно його подальше несхвалення юридичною особою, як і твердження про передчасність заявленого позову з посиланням на ч. 2 ст. 530 ЦК України. При цьому, суд враховує наступне.

Так, відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно п. 3.2. Положення Філії "Підволочиський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України", підприємство несе відповідальність по зобов'язаннях філії.

Як встановлено судом, товар передавався згідно видаткових накладних, в якій покупцем товару вказано Філія "Підволочиський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор".

Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення філією дій щодо прийняття поставленого товару та його часткової оплати за накладними, відтак, відсутність наданого філії доручення на укладення даного правочину від імені юридичної особи не може бути підставою для невиконання відповідачем зобов'язання в частині здійснення повної оплати вартості отриманого його структурним підрозділом товару.

Окрім того, з додатково наданих відповідачем документів, зокрема, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за травень, липень-вересень, листопад-грудень 2012р., вбачається проведення юридичною особою - ДП "Тернопільський облавтодор" господарських операцій по накладних за відповідний місяць та видачу податкових накладних покупцю (відповідачу у справі) на відповідні суми. Зокрема, в травні 2012р. - на суму 29511,60 грн. (загальна вартість отриманого філію товару в травні 2012р.); в липні 2012р. - на суму 31610,40 грн. (відображено загальну вартість отриманого філією товару в червні 2012р.); в серпні 2012р. - на суму 43969,80 грн. (відображено загальну вартість отриманого філією товару в липні 2012р.); в вересні 2012р. - на суми 39559,20 грн. та 27256,20 грн. (відображено загальну вартість отриманого філією товару в серпні-вересні 2012р.); в листопаді 2012р. - на суму 20020,80 грн. (відображено загальну вартість отриманого філією товару в жовтні 2012р.); в грудні 2012р. - на суму 4218,00 грн. (відображено загальну вартість отриманого філією товару в листопаді 2012р.).

Вказане безумовно свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій з прийняття до виконання договору купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р., відомості про який містяться в податкових накладних, які включені відповідачем до реєстру отриманих податкових накладних.

Відповідно до пункту 5.8. Положення Філії "Підволочиський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" відносини філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються підприємством, і за доручень підприємства. Контроль за діяльністю філії здійснюється шляхом надання підприємству статистичної звітності і податкових декларацій.

Таким чином, контролюючи діяльність своєї філії, відповідач, як юридична особа і платник податків, відобразив у податкових документах факт поставки (отримання) товару за договором купівлі-продажу №729 ГДП від 11.05.2012р., відомості про який містяться у цих податкових документах, чим фактично вчинив дію, спрямовану на набуття цивільних прав та обов'язків, тобто, прийняття правочину до виконання.

Доказів про відмову від прийняття товару, його повернення позивачу, здійснення коригування податкової звітності (сум ПДВ), тобто про відмову від прийняття спірного договору до виконання, відповідач суду не надав, у зв'язку з чим заперечення підприємства з цього приводу відхиляються судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20 травня 2013 року в справі №2/5007/1231/12.

Доводи відповідача щодо відсутності підстави для оплати продукції з огляду на відсутність доказів на підтвердження надіслання підприємством рахунку на оплату товару в порядку п. 3.3. Договору, відхиляються судом з огляду на те, що даним пунктом договору передбачено обов'язок Продавця виставити рахунок Покупця згідно отриманої письмової заявки, тоді як підставою оплати за отриману продукцію є факт її отримання, що передбачено в п. 3.4. Договору.

Твердження Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" щодо відсутності необхідних реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у видаткових накладних, на підставі яких філії відповідача передано товар теж не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, а саме: видатковими накладними, що є оформленими згідно вимог чинного законодавства, в тому числі відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки дані первинні документи містять відомості про постачальника, Покупця, одержувача товару, підстав відпуску та найменування товару, його кількості та ціни, а також підписи повноважних осіб із зазначенням їхніх посад, прізвищ та відбиток печаток юридичних осіб.

Станом на день прийняття судом рішення відповідач не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленого до стягнення основного боргу чи підтверджували б його сплату.

У зв'язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 96629,60 грн. заборгованості за поставлений згідно договору купівлі-продажу товар.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 5.2. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені, що здійснений з врахуванням часткової сплати боргу відповідачем, за період з 03.01.2013р. по 14.06.2013р. (163 дні) в сумі 6508,21 грн., суд, здійснивши власні арифметичні підрахунки дійшов висновку, що дані вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовані та документально підтверджені.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в розмірі 1301,64 грн., що здійснений з врахуванням часткової сплати боргу відповідачем, за період з 03.01.2013р. по 14.06.2013р. (163 дні), суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає дані вимоги обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, відтак, задовольняються судом.

За таких обставин, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечні відповідачем належними та допустимими доказами, підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

В силу вимог ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача у справі.

У судовому засіданні 13.08.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 95, 509, 525-526, 530, 625, 655, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 31995099 (в особі філії "Підволочиський райавтодор", смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Тернопільська, 108 ідент. код 26197572) - 96 629,60 грн. - основного боргу, 6 508,21 грн. пені, 1 301,64 грн. - 3% річних та 2088,80 грн. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Червона, 37, прим. 2, ідентифікаційний код 31261769.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "16" серпня 2013 року.

Суддя Н.О. Андрусик