Рішення № 33051266, 13.08.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/3645/13-ц

13.08.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

головуючої судді - Благодатної О.Ю.,

при секретарі - Кривозубової Т.О.,

розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, Слідчого Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що спричинено у результаті неправомірних дій органів державної влади,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, Слідчого Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, третя особа Головне Управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що спричинено у результаті неправомірних дій органів державної влади, мотивуючи вимоги наступним.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.09.2012 р. визнано протиправними бездіяльність прокуратури АР Крим при розгляді заяв позивача про злочин від 11.03.2012 р., 26.04.2012 р., 10.05.2012 р., 05.06.2012 р., 16.06.2012 р., 02.07.2012 р., 08.08.2012 р. Зазначеною постановою було зобов'язано Прокуратуру АР Крим виконати вимоги ст.97 КПК України у редакції 1960 року.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.03.2013 р. визнано неправомірною бездіяльність ГУ МВС України в АР Крим при розгляді заяв про злочин від 11.03.2012 р., 26.04.2012 р., 08.05.2012 р., 16.06.2012 р., 18.06.2012 р., 22.06.2012 р., 08.08.2012 р. Також визнано неправомірними бездіяльність Слідчого управління ГУ МВС з розгляду заяв позивача про злочин від 30.06.2010 р., 16.03.2011 р., 29.08.2012 р.

Так, з 2000 року ОСОБА_1 постійно звертається до правоохоронних органів з приводу захвату, незаконного заволодіння його майна у вигляді домоволодіння з будовами, що розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Несвоєчасний розгляд зазначених заяв про злочини нанесли позивачу значну матеріальну та моральну шкоду.

У зв'язку із цим, ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь матеріальну шкоду - 29918130 грн., моральну шкоду у розмірі 1000000 грн. з державного бюджету України.

11.06.2013 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди та примусу виплатити гроші в сумі 534930 грн., 26472530 грн., моральну шкоду у розмірі 1000000 грн. з державного бюджету України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Прокуратури Автономної Республіки Крим Куртбедінова Л. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснивши, що заяви ОСОБА_1 про злочин 11.03.2012 р., 26.04.2012 р., 10.05.2012 р., 05.06.2012 р., 16.06.2012 р., 02.07.2012 р., 08.08.2012 р. розглянуті відділами Прокуратури АР Крим та на них дано відповіді у порядку Закону України «Про звернення громадян». Саме через це визнано бездіяльність прокуратури протиправною. Але заяви ОСОБА_1 не є заявами про вчинення злочину, оскільки не містить об'єктивно достатніх даних про злочин. Доводи позивача з приводу заподіяння Прокуратурою АР Крим моральної шкоди у зв'язку із неприйняттям рішень у порядку ст.97 КПК України в редакції 1960 року є безпідставними, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між цим та можливим отриманням моральної шкоди.

Представник відповідача Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Представник відповідача Слідчого Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим Галушко І.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, пояснивши, що жодного злочину, вказаного позивачем, не зафіксовано, жодної особи до кримінальної відповідальності не притягнуто, за багаторазовими повідомленнями про злочин проведено перевірки та у порушенні кримінальних справ відмовлено за КПК України в редакції 1960 року та за чинним КПУ України жодній особі не повідомлено про підозру. Також вказує на відсутність економічних обґрунтувань упущеної вигоди. Окрім того заяви ОСОБА_1 надходили до управління протягом 2010-2012 р.р., а неправомірна бездіяльність відповідачів, на думку позивача, триває протягом останніх 13 років. Вважає, що не має підстав стягувати грошові кошти у сумі 534930 грн., оскільки матеріальна шкода судовим рішенням не може бути спричинена.

Представник третьої особи Головного Управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим Сіротенко О.С. вважала, що позов не підлягає задоволенню, оскільки дії відповідачів по відношенню до ОСОБА_1 не відносяться до випадків, в яких провадиться відшкодування шкоди з Державного бюджету України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.09.2012 року визнано протиправними бездіяльність прокуратури АР Крим при розгляді заяв позивача про злочин від 11.03.2012 р., 26.04.2012 р., 10.05.2012 р., 05.06.2012 р., 16.06.2012 р., 02.07.2012 р., 08.08.2012 р. Зазначеною постановою було зобов'язано Прокуратуру АР Крим виконати вимоги ст.97 КПК України у редакції 1960 року.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.03.2013 р. визнано неправомірною бездіяльність ГУ МВС України в АР Крим при розгляді заяв про злочин від 11.03.2012 р., 26.04.2012 р., 08.05.2012 р., 16.06.2012 р., 18.06.2012 р., 22.06.2012 р., 08.08.2012 р. Також визнано неправомірними бездіяльність Слідчого управління ГУ МВС з розгляду заяв позивача про злочин від 30.06.2010 р., 16.03.2011 р., 29.08.2012 р.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» визначено, що відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 та частин 1,2 стані 23 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України.

У відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться за рахунок коштів державного бюджету Державною казначейською службою України, але тільки у разі доведення позивачем спричинення такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлює вичерпний перелік випадків, умов та порядок

відшкодування шкоди, завданої громадянину внаслідок незаконних дій органів

дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, а також визначає органи, на які покладається вчинення дій по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої громадянину, та пов'язані з цим обов'язки зазначених органів.

Згідно з ч. 1 ст.1, ч.ч. 2,3 ст. 2 та ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право громадянина на відшкодування матеріальної та моральної шкоди виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, якщо шкода завдана внаслідок незаконного засудження, незаконною притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

При цьому вказані статті знаходяться між собою в причинно - наслідковому зв'язку. Таким чином право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду дає лише встановлена незаконність дій посадових осіб вказаного органу

Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача мотивовані тим, що бездіяльність прокуратури Автономної Республіки Крим та Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим по розгляду заяв позивача, признана протиправною. Але такі дії, на думку суду, по відношенню до ОСОБА_1 не відносяться до випадків, в яких проводиться відшкодування шкоди з Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинною зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_1 не доведено право на відшкодування шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 XI» 845 передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, стягувані подають документи, зазначені у пункті 6 Порядку, до органу Державної казначейської служби України за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийняття рішень, дій чи бездіяльності якою заподіяно шкоду.

Відповідно до пунктів 36,37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійсненим ними своїх повноважень, здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Додатком 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» Державній казначейській службі України в Державному бюджеті України на 2013 рік передбачено фінансування за КПКВ 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб».

Згідно з п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого і Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 року №524/6882, єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Тобто, повноваження та бюджетні призначення щодо відшкодування з єдиного казначейського рахунку шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб має виключно Державна казначейська служба України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 651 «Про утворення територіальних органів державної казначейської служби», у грудні 2011 року створені як юридичні особи публічного права Головне управління та територіальні органи Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим. У пункті 2 цієї постанови зазначено, що територіальні органи, які утворилися, є правонаступниками прав га обов'язків територіальних органів Державного казначейства.

Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, є ліквідованим, що підтверджує повідомлення державного реєстратора про припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 29.12.2011 р.

Частиною 1 ст.176 ЦК України визначено, що держава, АР Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Також на думку суду не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясувати, чим підтверджується заподіяння позивачеві моральних страждань та з чого виходить позивач при визначені шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 58 ЦПК України для підтвердження інформації щодо предмета доказування подаються належні докази.

Згідно з п. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності та справедливості.

Так, згідно ст.22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки позивачем не доведено того, що він зазнав душевних страждань внаслідок вчинення дій відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі ст.ст. ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 61,88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, Слідчого Управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіки Крим, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що спричинено у результаті неправомірних дій органів державної влади, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя: О. Ю. Благодатна