Рішення № 33051050, 15.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2013 року Справа № 913/1759/13

Провадження №23/913/1759/13

За позовом Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ" (м. Луганськ)

про стягнення 243303 грн. 57 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Сідорова О.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Данилова К.А., довіреність № ЦХП-20/6100 від 26.12.2012;

від відповідача - Ямпольський Г.В., довіреність б/н від 05.03.2013.

У судовому засіданні 13.08.2013, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.08.2013 до 12 год. 15 хв.

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Приватним акціонерним товариством «ЛМЦ» укладено договір на постачання продукції від 08.02.2013 № ЦХП-01-00813-01.

Пунктом 1.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування продукції, яка постачається в рамках даного договору - вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10).

Пунктом 5 договору сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції. Так, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ - пункт призначення матеріальний склад Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

Відповідно ч. 1 п. 5.2. договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції.

Кожна партія продукції постачається протягом 1 (одного) календарного дня з дати письмової рознарядки замовника.

19.06.2013 Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ЛМЦ» 165615 грн. 30 коп. штрафу та 77688 грн. 27 коп. пені за прострочку поставки товару.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання умов закріплених договором, позивач направив на адресу відповідача рознарядку (дозвіл) на відвантаження продукції № ЦХП-20/1400 від 05.03.2012.

Згідно п. 5.2 договору рознарядка надається постачальнику в оригіналі та із застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання.

Так, рознарядку позивача № ЦХП-20/1400 Приватним акціонерним товариством «ЛМЦ» отримано 05.03.2013.

Загальна сума рознарядки складає - 1104102 грн. 00 коп.

Виходячи із умов укладеного договору, поставка за даною рознарядкою мала бути здійснена в повному обсязі в строк до 07.03.2013, проте продукція вчасно так і не була поставлена відповідачем.

В порушення умов договору, відповідач безпідставно здійснив часткове відвантаження продукції з порушенням строків, зокрема, 29.03.2013 на Фастівський склад Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" постачальником було відвантажено продукцію на суму 319371 грн. 60 коп.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «ЛМЦ» не виконало своїх зобов'язань за договором, чим порушив вимоги п. 1.1 та п. 5.2 договору.

З метою врегулювання даної ситуації, позивач направив на адресу відповідача претензію від 21.03.2012 № ЦХП-20/1760.

23.04.2013 Приватним акціонерним товариством «ЛМЦ» було направлено відповідь № 0671 на претензію замовника, в якій постачальник повідомляв про відмову у задоволені претензійних вимог Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач". Таким чином, претензійні вимоги позивача залишились не задоволеними.

Згідно із пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

У пункті 10.1 договору зазначено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

У зв'язку з чим, Приватному акціонерному товариству «ЛМЦ» нарахований штраф в розмірі 15% від вартості непоставленої продукції у розмірі 165615 грн. 30 коп.

Крім того, п. 10.1 договору визначено, що у випадку прострочення термінів постачання понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Таким чином, відповідачу нарахована пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення в сумі 77688 грн. 27 коп.

Відповідач проти позову заперечив та вказав, що 05.03.2013 він отримав від позивача рознарядку за № ЦХП-20/1400 від 05.03.2013 на відвантаження запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62 на загальну суму 1104102 грн. 00 коп. з ПДВ.

Втім, отримана від позивача рознарядка є такою, що не може бути виконана з дотримання умов укладеного договору.

Так, п. 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі.

12.02.2013 додатковою угодою № 1 до договору сторонами анульовано специфікацію № 1 до договору та включено специфікацію № 2 на суму 4157482 грн. 68 коп. з ПДВ.

Відповідно до специфікації № 2 від 08.02.2013 номенклатура продукції складається з трьох позицій: секції радіатора уніфікованої, розпилювача та плунжерної пари.

Разом з цим, отримана від позивача рознарядка не містить найменування, кількість продукції, яка має бути за нею поставленою, що унеможливлює виконання такої рознарядки. В подальшому уточнень або доповнень до цієї рознарядки від позивача не надходило.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 669 Цивільного кодексу України передбачено що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Частиною 1ст. 671 Цивільного кодексу України встановлено, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Специфікацією № 2 до договору поставки сторони встановили, що предметом поставки є постачання секції радіатора уніфікованої, розпилювача та плунжерної пари за визначеною в специфікації кількістю та ціною.

П. 5.2. договору поставки встановлено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці несе замовник.

Умови п. 5.2. договору викладені в категоричній формі, зі змісту цього пункту слідує, що поставка має бути здійснена обов'язково частинами і у визначеному асортименті та кількості.

Рознарядка позивача від 05.03.2013 взагалі не містить в собі даних про кількість та асортимент товару, який слід було поставити.

Для огляду відповідачем надані копії належним чином оформлених в подальшому рознарядок позивача від 26.04.2013, 18.06.2013, 08.07.2013, які містять в собі назву та кількість товару, який має бути поставлений.

Частиною 2 ст. 613 Цивільного кодексу України Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Рознарядка позивача від 05.03.2013 не є належно оформленим документом, тому суд приходить до висновку, що відповідач не допустив прострочення виконання зобов'язання.

У зв'язку з цим позов слід визнати необґрунтованим і в його задоволені відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволені позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 20.08.2013.

Суддя В.Д. Воронько