Постанова № 33050636, 12.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 765/1645/13-а

12.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Феодосійським МВГУ МВС України в АР Крим 16.12.2008 року,

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Мандзюк Інна Михайлівна, довіреність № 26 від 08.04.13;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Пекарініна І.А. ) від 22.05.13 у справі № 765/1645/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)

про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22.05.2013 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення певних дій, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22.05.2013 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Також разом з апеляційною скаргою, заявник апеляційної скарги подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, але з матеріалів справи вбачається, що строк не є пропущеним, тому ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду провадження по справі за апеляційною скаргою заявника було відкрито без попереднього вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 20.08.2001 року позивач отримує пенсію за вислугою років як особа, що має стаж роботи на посадах прокурорів на слідчих не менш ніж 20 років, у тому числі на вказаних роботах не менш ніж 10 років, в розмірі 90 % від суми місячного заробітку, відповідно до наявного стажу роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про вдосконалення структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинність 14.06.2012, затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.

30.10.2012 року позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії згідно довідки Прокуратури АРК від 26.10.2012 року за № 18ф-170 про заробітну плату на посаді заступника прокурора АРК станом на 14.06.2012 року.

19.12.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, розпорядженням № 156709 здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діє з 01.10.2011 року в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої були включені всі види оплати праці, на які нараховується єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням змін внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок позивачу пенсії в розмірі 90 % заробітної плати з застосування розміру окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 р. "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" з 01.07.2012 не передбачений діючим законодавством України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року (далі - Закон) (із змінами і доповненнями) «Про прокуратуру» (в редакції яка діяла на момент призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У зв'язку з наведеним, на підставі довідки Прокуратури АРК від 26.10.2012 року за № 18ф-170 про заробітну плату для обчислення пенсії працівникам органів прокуратури, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо проведення перерахунку пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до із ч.17 ст.50-1 Закону призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" частину першу статті 50-1 вказаного Закону замінено двома частинами, згідно частини другої даної статті в новій редакції пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Посилаючись на останню редакцію ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", відповідач стверджує, що перерахунок пенсії позивача проводився у відповідності до цієї статті та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Проте, відповідачем не враховано, що ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 встановлює 80-відсотковий розмір пенсії, яка призначається після 08 липня 2011, та не є підставою зменшення 90-відсоткового розміру раніше призначеної законної пенсії.

Отже, фактично відповідач "перепризначив" позивачу пенсію на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, тобто, всупереч ч.1 ст.58 Конституції України, застосував Закон зі зворотною силою у часі.

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, згідно п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.

Отже, новий порядок виплати пенсій, встановлений Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.50-1 Закону України (в редакції діючій на момент призначення пенсії позивачу), оскільки редакція цього закону, яка діє на теперішній час, звужує права позивача в частині розміру пенсії.

Згідно з ч. 12 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Оскільки позивачем було подано всі необхідні документі відповідно до вказаної статті, зокрема довідку прокуратури Прокуратури АРК від 26.10.2012 року за № 18ф-170, судова колегія приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію згідно з довідкою прокуратури Автономної республіки Крим від 20.08.2012 , відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити виплату позивачу відповідні виплати зазначених коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, пов'язані з проведенням перерахунку пенсії позивача, на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діє з 01.10.2011 року, тобто на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Вирішуючи дану справу адміністративний суд виходить з того, що згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, здійснивши позивачу перерахунок пенсії на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, всупереч ч.1 ст.58 Конституції України, вийшов за межі наданих йому повноважень, і правомірності своїх дій суду не довів.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтею 11, частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктами 1, 4 частини першої статті 202, частиною третьою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити.

Постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя (суддя Пекарініна І.А. ) від 22.05.13 у справі № 765/1645/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 та виплату належної суми на підставі довідки прокуратури АР Крим від 26.10.2012 №18ф/170 відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на 20.08.2001) виходячи з 90 відсотків розміру місячного заробітку, без обмеження максимального розміра за відповідною посадою.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль