Ухвала суду № 33043860, 20.08.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8880/13 Справа № 206/3588/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Поштаренко О.В. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.

при секретарі: Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2013 року

по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_2 (треті особи: Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_3) про стягнення суми наданої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначав, що відповідач відповідно до виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2006 року, зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) до повноліття дитини, на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 аліменти не отримувала, у зв'язку із тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.

24.04.2007 року ОСОБА_3 звернулась до позивача за призначенням тимчасової державної допомоги на дітей, які не отримують аліменти, яка їй була призначена на період з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року.

Надалі, ОСОБА_3 зверталась за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів 01.10.2007 року, 02.04.2008 року, 20.10.2008 року, 02.04.2009 року, 30.10.2009 року, 11.05.2010 року, 11.11.2010 року, у зв'язку з чим, їй була призначена допомога на періоди з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року, з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.03.2009 року, з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року, з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року, з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року, з 01.11.2010 року по 30.04.2011 року.

У зв'язку з цим сума, яка підлягає поверненню за період з 01.04.2007 року по 30.04.2011 року склала 8781 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, як суму наданої його дитині тимчасової державної допомоги у зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів (а.с.1-3).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2013 року позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_2 (треті особи: Самарський ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_3.) про стягнення суми наданої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради суму сплаченої тимчасової допомоги в розмірі 8781 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. на користь держави (а.с.67-68).

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права.

Як на підстави апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права (а.с.71-72).

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з виконавчим листом Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2006 року, ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4).

ОСОБА_2 аліменти за період з 01.10.2006 року по 31.03.2007 рік не сплачував, що підтверджується довідкою виданою Самарським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції № 3701 від 18.04.2007 року (а.с.5) та не спростовується відповідачем.

24.04.2007 року ОСОБА_3 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів (а.с. 6,7).

30.04.2007 року заявниці була призначена тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на період з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року (а.с. 22).

Суд встановив, що ОСОБА_3 зверталась до управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів 01.10.2007 року (а.с.а.с.8,9), 02.04.2008 року (а.с.а.с.10,11), 20.10.2008 року (а.с.а.с. 12,13), 02.04.2009 року (а.с.а.с. 14,15), 30.10.2009 року (а.с.а.с. 16,17), 11.05.2010 року (а.с.а.с. 18,19), 11.11.2010 року (а.с.а.с. 20,21), у зв'язку з чим, ОСОБА_3 була призначена державна допомога на періоди з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року (а.с. 23), з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року (а.с. 24), з 01.10.2008 року по 31.03.2009 року (а.с. 25), з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року (а.с. 26), з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року (а.с. 27), з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року (а.с. 28), з 01.11.2010 року по 30.04.2011 року (а.с. 29).

21.10.2011 року на адресу управління праці та соціального захисту населення надійшла постанова державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби ДМУЮ від 17 жовтня 2011 року, відповідно до якої, з 01 серпня 2011 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 було звернути на отримувану ним в управлінні державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (а.с. 32).

З повідомлення від 06.01.2012 року № 129 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради та отримує державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам з 19 жовтня 2006 року (а.с.50).

Відповідно до розрахунку, сума, яка підлягає поверненню позивачеві за період з 01.04.2007 року по 30.04.2011 року склала 8781 грн. (а.с.30).

Відповідно до вимог ст.. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою ст.. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено Права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні, (в редакції що діяла на серпень 2006 року) сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (боржник) не повідомив державного виконавця про зміну місця роботи чи про її відсутність. Добровільно чи за погодженням з ОСОБА_3 (стягувач) не вирішував питання щодо прийняття участі в утриманні дитини в грошовій або натуральній формі, і такі данні в матеріалах справи відстутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було відомо про те, що з нього стягнуто аліменти на утримання дитини, знав відповідач також і про те, що стягнення аліментів здійснюється через виконавчу службу за виконавчим листом, проте не повідомив державного виконавця про звернення стягнення на призначену йому соціальну допомогу, як особі що не має права на пенсію, та інвалідам.

Відповідно до постанови державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.10.2011 року, за заявою ОСОБА_3 (стягувача), встановлено що відповідач отримую зазначену державну допомогу у Самарському УПСЗН, куди 19.10.2011 року направлено виконавчий лист для виконання. (а.с.32,33)

Частинами 8, 9 ст. 181 Сімейного кодексу України визначено, що якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189, тимчасова допомога призначається у разі, коли:

- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

- один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до ч. 10 ст. 181 СК України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підтверджений розмір виплаченої ОСОБА_3 допомоги, як матері дитини батько якої ухиляються від сплати аліментів, підлягає стягненню з відповідача, як платника аліментів до Державного бюджету України.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Апелянтом не спростовано ті обставини, що неотримання ОСОБА_3 аліментів на дитину, сталося у зв'язку з тим, що він ухилявся від сплати аліментів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2, в тому числі щодо бездіяльності державного виконавця, не є підставою для відмови позивачу у позові, оскільки відповідачем не доведено те, що він оскаржував у встановленому порядку їх дії чи бездіяльність, не оскаржувалось також відповідачем правомірність нарахування ОСОБА_3 соціальної допомоги, і ці рішення є чинними. За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи, тому не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: