Постанова № 33043635, 07.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2162/13-а

07 серпня 2013 р. 10год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Ткачук Н.С. (головуючий), суддів Кравчук Т.О. Сало А.Б. , за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представники Меньков Є.В., Ольховець О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства оборони України про визнання протиправним і скасування наказу про дисциплінарне стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, в обґрунтування позовних вимог зазначили, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало виявлення факту нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону. Вказали, що даний пункт заправки створений і діє відповідно до наказів військової частини А0796, а позивач є командиром військової частини А1337, а тому немає ніякого відношення до організації, керівництва та контролю гарнізонним пунктом заправки. Зазначили, що ніяких завдань щодо роботи, охорони і тим паче контролю за інвентаризацією пального позивачу не ставилось. Повідомили, що пальне кожної військової частини не було розподілено фізично в окремих резервуарах, що навіть при бажанні унеможливлювало визначити, кому належить наявне пальне і пальне якої військової частини відсутнє. Вказали, що у зв'язку з відсутністю повноважень контролю над гарнізонним пунктом заправки і фізичного доступу, був унеможливлений контроль з боку позивача фактичних залишків. Наголошували, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду не були враховані такі обставини, як те, що позивач є учасником бойових дій, має неодноразові заохочення та нагороди. Зазначали, що відповідно до п.87-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, який повідомив про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим військовослужбовцем, не може бути звільнений з посади або із служби, чи змушений до звільнення або притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням. Пояснили, що 06.03.2013 року т.в.о командира військової частини А1337 подав начальнику Рівненського гарнізону рапорт, яким повідомив про відсутність пального, яке належить військовій частині А1337 та зберігалось на складі пального військової частини А1801, та просив про призначення службового розслідування по даному факту, проте відповідачем вказана обставина не була взята до уваги. Повідомили, що по факту нестачі пального відкрите кримінальне провадження, повідомлення про підозру позивачу не вручалось, а тому спірний наказ вважають передчасним, оскільки лише після закінчення досудового розслідування можливо визначити коло підозрюваних осіб в нестачі пального. Крім цього, зауважили, що позивачем не допущено порушень ст.16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби України, пп. 3.1.9, 10.3.5, 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, п.п. 4, 7, 34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, оскільки керівництво роботою гарнізонного пункту заправки не входило до його обов'язків. З таких підстав, вважають наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав просили позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву, долучених до матеріалів справи (том 2 а.с.14-20). В обґрунтування заперечень в судовому засіданні пояснили, що під час проходження позивачем служби на посаді командира військової частини А1337 були створені всі умови для належного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків. Пояснили, що 19.04.2013, з метою уточнення причин та умов, що сприяли виникненню нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 було призначено службове розслідування, яким встановлено, що позивач, будучи військовою посадовою особою - командиром військової частини А1337 виконував свої службові обов'язки не в повному обсязі. Зокрема, позивач в порушення керівних документів правильне зберігання пального та ведення його обліку не організував та не контролював; постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював; необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; планові і раптові перевірки пального у підпорядкованій військовій частині не проводив; інвентаризації пального не менше одного разу на місяць не здійснювались; акти інвентаризації пального протягом 2010-2011 років не складалися; інвентаризації служби пального та мастильних матеріалів проводилися формально та оформлялися з порушенням вимог чинного законодавства. В порушення вимог п.4, п.34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 748 від 03.05.2000 року, в період з 2010 по 2013 роки у військовій частині А1337 накази про проведення інвентаризації пального, накази про результати інвентаризації не видавалися, результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідалися. Про неможливість забезпечити виконання вимог законодавчих актів та покладених на нього обов'язків позивач своєму безпосередньому начальнику не доповідав. У зв'язку з порушеннями, виявленими службовим розслідування, 21.05.2013 Міністром оборони України був виданий наказ №337 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 3 якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю". Представники відповідача зазначили, що наказ Міністра оборони України від 21.05.2013 № 337 відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, відповідає військовому званню позивача і дисциплінарній владі Міністра оборони України. З таких підстав в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 31.08.1992 року ОСОБА_1 перебуває на службі у Збройних Силах України та з 16.02.2009 року призначений командиром 29 окремого розвідувального батальйону, що підтверджується Витягом з Послужного списку підполковника ОСОБА_1 №135 від 25.06.2013 року, копією Витягу із наказу Командувача Сухопутних військ ЗСУ №75 від 16.02.2009 року (том 1 а.с.52).

Наказом Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 у зв'язку з виявленням на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону у військовій частині А1801 нестачі пального загальною кількістю 95,708 тонни, чим завдано шкоди Збройним Силам України на суму 1,166 млн.грн., ряд військовослужбовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, п.3 обумовленого наказу за порушення вимог ст.16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.1.9, 10.3.5 та 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 року за №615/2419, та пунктів 4, 7 і 34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 року №748, а саме: неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 1 а.с.7).

Надаючи правову оцінку наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що наказами командира військової частини А0796 за №457 від 15.11.2010 року (том 1 а.с.9-11) та начальника Рівненського гарнізону за №4 від 09.02.2012 року (том 1 а.с.12-14) з метою якісного та всебічного забезпечення пальним та мастильними матеріалами заходів бойової підготовки та господарчої діяльності Рівненського гарнізону, оптимізації обліку руху пального, покращення контролю за витратою пального та дотриманням лімітної дисципліни на базі військової частини А 1801 створено гарнізонний об'єднаний стаціонарний пункт заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону. Згідно з п.2 даних наказів начальником гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним призначено начальника складу взводу матеріального забезпечення військової частини А1801 старшину ОСОБА_5 Відповідно до п.3 наказу начальника Рівненського гарнізону за №4 від 09.02.2012 року помічником начальника об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним призначено начальника складу пального і мастильними матеріалами військової частини А1671 прапорщика ОСОБА_6 Організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону п.6 вказаних наказів покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796. З метою забезпечення безперебійної роботи гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами командирів військових частин А1671 та А1801 зобов'язано забезпечити наявність на робочих місцях відповідних підлеглих посадових осіб згідно з графіком роботи (том 2 а.с.29 зворотній бік, 30).

В період з 25 по 26 лютого 2013 року офіцерами відділення виявлення та розслідування корупційних правопорушень у зонах діяльності органів управління Військової служби правопорядку відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку майором юстиції ОСОБА_7 та капітаном юстиції ОСОБА_8 було проведено перевірку служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, результати якої викладено в доповіді начальнику Західного територіального управління Військової служби правопорядку (том 2 а.с.27-28).

В даній доповіді йдеться про те, що за результатами зняття залишків пально-мастильних матеріалів поточного забезпечення встановлено розбіжність фактичної наявності пально-мастильних матеріалів на складі ПММ військової частини А1801 з обліковими даними служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 (нестача), а саме: автомобільного бензину А-76 на 29533 кг, А-80 - на 1144 кг, А-92 - на 96 кг, А-95 - на 65 кг, дизельного пального "Л-0,2-62" - на 32040 кг, "З-0,2-25" - на 10636 кг.

З метою встановлення причин та умов розбіжності в обліку та наявності пально-мастильних матеріалів у військовій частині А1801 командиром військової частини А0796 було видано наказ № 99 від 27.02.2013 «Про призначення службового розслідування» (том 2 а.с.28 зв.бік - 30).

Результати даного службового розслідування зафіксовані в акті службового розслідування №733, затвердженому 25.03.2013 року командиром військової частини А0796 (том 1 а.с.64-71).

На підставі наказу командира військової частини А0796 від 01.03.2013 №108 (том 2 а.с.60) в період з 01.03.2013 по 07.03.2013 комісійно проведено перевірку відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801.

За результатами перевірки складено акт №611 від 11.03.2013 року (том 2 а.с.32, зв. бік - 35), яким стверджується, що перевірка фактичної наявності пального проводилась в присутності матеріально відповідальних осіб та членів внутрішньо-перевірочної комісії.

Наявність пального поточного постачання визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310, заводський НОМЕР_1, військовий НОМЕР_2 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована 1991 році заводом-виробником), з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) недостаюча кількість пального доливалась до повного об'єму автоцистерни через паливно-роздавальні колонки КЕД-50-0,25 заводські номери 47 на бензин А-76, 65 - на дизельне паливо ДП-"З-0,2-25" (калібрування паливно-роздавальних колонок проведено в липні 2011 року військовою частиною А1124) через лічильник, з послідуючим відніманням залитої кількості нафтопродукту через паливно-роздавальні колонки від загальної кількості даного сорту нафтопродукту. Наявність бензину А-95 і бензину А-92 перевірялась шляхом заміру висоти наливу метрштоком в бочках БСО-1-2-0, щільності та температури нафтоденсиметрами з послідуючим визначенням кількості пально-мастильних матеріалів в літрах і шляхом множення цієї кількості на заміряну густину продукту визначалась його вага.

Наявність пального недоторканого запасу визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310 заводський НОМЕР_1 військовий НОМЕР_2 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована в 1991 році заводом-виробником) з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) ця кількість пального викачувалась з автомобільної цистерни в резервуари за допомогою колонки ручної КР-40 через лічильник.

Станом на 04.03.2013 на пункті заправлення всі прибуткові та витратні документи були проведені по книгах обліку служби пального. Виведені залишки.

Наявність води в резервуарах перевірялась за допомогою водочутливої пасти. Під час проведених замірів вода в резервуарах відсутня.

За результатами аналізу облікових даних книг обліку "Наявності та руху матеріальних засобі служби пально-мастильних матеріалів" Ф-27 (інвентарний номер №284, 219) і фактичною наявністю пального на пункті заправлення військової частини А1801 отримано наступні дані щодо поточного забезпечення:

Бензин А-76 - нестача 29925 кг,

Бензин А-92 - нестача 77 кг,

Бензин А-95 - нестача 97 кг,

Бензин А-80 - нестача 1144 кг,

Дизпаливо ДП "З"-0,2-25 - нестача 11047 кг,

Дизпаливо ДП "Л" марки С - нестача 7712 кг,

та недоторканого запасу: бензин А-80 - нестача 86 кг.

Акт перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801 підписаний всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами прапорщиком ОСОБА_6, старшим прапорщиком ОСОБА_9, прапорщиком ОСОБА_5, які своїми підписами ствердили, що з актом перевірки ознайомлені, претензій до роботи комісії, підрахунків, отриманих результатів не мають (том 2 а.с.34-35).

Відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013 (том 2 а.с.36-58), затвердженого командиром військової частини А0796 25.03.2013, в ході проведення службового розслідування проаналізовано облікові документи служби ПММ, прихідно-розхідні документи фінансової служби, прихідно-розхідні документи по службі пального, акти проведення інвентаризації ПММ військової частини А1801; відібрані пояснення у військовослужбовців та працівників військових частин А1337, А1801, А3395, в обов'язки яких входить організація, контроль за рухом та забезпеченням ПММ, голів та членів внутрішньо-перевірочних комісій за період з 2011 по 2013 роки; вивчено та проаналізовано роботу посадових осіб щодо організації та забезпечення контролю, зберігання, витрати пально-мастильних матеріалів у військових частинах А1801, А1337, А3395; особисто перевірено та засвідчено результати замірів наявності ПММ у паливних ємностях (резервуарах) складу ПММ військової частини А1801.

В ході службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини А1801 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.

За даними інвентаризації, яка проводилася 04.03.2013 року складом комісії військової частини А1337 виявлено розбіжність облікових даних відповідно до книги обліку наявності і руху матеріальних засобів служби пально-мастильних матеріалів Ф.27 військової частини А1337 з наявною кількістю пального, отриманого прапорщиком ОСОБА_6 за чековими вимогами військової частини А1337, яке зберігалось на складі пального військової частини А1801, в кількості всього 13692 кг на загальну суму 175021,25 грн.

Відповідно до висновків, встановлених службовим розслідуванням, вищевказана нестача пального всього 95708 кг (82016 кг + 13692 кг) на загальну суму 1 166 882,43 грн. виникла в результаті роботи гарнізонного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами, створеного відповідно до наказів командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 № 4.

За результатами проведеного службового розслідування комісія з розслідування військової частини А0796 прийшла до висновку, що умовами та причинами, які сприяли виникненню нестачі, були:

формальний підхід командирів військових частин А1801, А3395, А1337 та їх заступників з тилу - начальників тилу щодо організації, забезпечення роботи, навчання та інструктажу посадових осіб, що входять до складу інвентаризаційних комісій військових частин;

відсутність системності у роботі начальників служб та начальників складів військових складів А1801, А3395, А1337 щодо організації та збереження ОВТ та МТЗ, їх об'єктивного обліку та перевірки фактичної наявності;

неналежна організація бухгалтерського обліку у військових частинах, зокрема А1801, незнання і невиконання працівниками фінансових служб порядку проведення звірок з довольчими службами та бухгалтерією;

незнання командирами військових частин А1801, А3395, А1337 морально-ділових якостей особового складу (матеріально-відповідальних осіб, начальників служб), що здійснюють облік.

Шкода була завдана винними особами під час виконання службових обов'язків.

Заперечень, заяв та клопотань від опитаних в ході службового розслідування осіб військових частин А1801, А3395, А1337 не надходило.

За результатами службового розслідування складено акт №733 від 25.03.2013 року (том 2 а.с.36-58), п.8 якого запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законами України від 24.03.1999 року№548 - №551, абзацу 3 п.3.1.3 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» та наказу Міністра оборони України від 21.06.2007 року №363 «Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України» на підставі п. «є» ст.68 та ст.92 Дисциплінарного Статут Збройних Сил України клопотати перед вищим командуванням про накладення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1, владою старшого командира, дисциплінарного стягнення - «Звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

Разом з цим у ході опрацювання клопотання щодо звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, зокрема, ОСОБА_1, встановлено, що розслідуванням військової частини А0796 не в повному обсязі опрацьовано питання ведення військового господарства у військових частинах А1801, А3395, А1337 його організації та керівництва з боку командирів цих військових частин та виконання обов'язків начальником групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796.

У зв'язку з цим, з метою уточнення причин та умов, що сприяли виникненню нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону, та встановлення винних осіб Сухопутних військ Збройних Сил України та ступеня їх вини наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 року призначено службове розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині А1801 (том 2 а.с.21).

Для проведення службового розслідування призначено комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України у складі голови комісії - заступника командувача Сухопутних військ з логістики - начальника логістики генерала-майора ОСОБА_10, членів комісії - начальника організаційно-планового відділу штабу ракетних військ і артилерії полковника ОСОБА_11, заступника начальника фінансово-економічного управління полковника ОСОБА_12, офіцера оперативного відділу управління організації матеріально-технічного забезпечення майора ОСОБА_13, начальника служби пального та мастильних матеріалів тилу полковника ОСОБА_14

Результати даного службового розслідування викладені в акті службового розслідування, затвердженому 23.04.2013 року Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_15 за №2186 (том 2 а.с.22-26).

Зазначеним актом встановлено, що в порушення вимог п.3.1.9, п.10.3.5 та п.10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, п.п.4,7,34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, абзацу 16 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1:

орієнтувався слабо у вимогах чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів, щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства, у повсякденній діяльності керувався ними не постійно;

належним чином не організовував та не контролював ведення обліку, правильне зберігання пального;

постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював;

необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав;

не менше ніж двічі на рік планові та раптові перевірки пального у військовій частині не проводив;

не менше одного разу на місяць інвентаризація пального не здійснювалася, акти інвентаризації пального протягом 2010-2011 років не складалися, а складалися лише інвентаризаційні описи внутрішніх перевірочних комісій;

інвентаризація пального у військовій частині А1337 проводилася формально;

накази про проведення інвентаризації пального у військовій частині не видавалися;

накази командира військової частини про результати інвентаризації пального не видавалися;

результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідались.

Комісією Командування Сухопутних військ Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним (військова частина А1801), вирішено клопотати перед вищим командуванням про накладення, зокрема, на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" (том 2 а.с.26).

Матеріали справи свідчать, що 30.04.2013 року командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України прийнято наказ №198 «Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині», п.4 якого наказано за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 2 а.с.76-77).

На підставі матеріалів даного службового розслідування Міністром оборони України прийнято наказ №337 від 21.05.2013 року, п.3 якого за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (том 2 а.с.82-83).

Надаючи правову оцінку наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 базується на висновках відповідача про неналежне виконання позивачем службових обов'язків та ґрунтуються на порушеннях ОСОБА_1 вимог п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, п.п.4,7,34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, п.10.3.5 та п.10.3.18 Положення про господарчу діяльність, абзацу 16 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України

З вказаними висновками відповідача суд погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).

Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.

Згідно з ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Статтями 29, 30 Статуту визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.

У відповідно до ст. 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

В силу вимог ст. 58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання та військову дисципліну.

Кожний командир відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абз.16 ст.67 Статуту командир полку зобов'язаний не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування.

Відповідно до п. 2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 року (далі - Положення №300) командир військової частини (з'єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Згідно з п. 2.4 Положення №300 організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає, зокрема:

планування та організацію роботи служб, підрозділів та об'єктів господарського, технічного і медичного призначення, а також безперервне управління та здійснення контролю за цією роботою;

витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів;

ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з'єднань).

В силу вимог пп. 3.1.9 п. 3.1 Положення №300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:

знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);

організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);

впроваджувати механізацію вантажно-розвантажувальних та інших робіт, а також перевезення вантажів у контейнерах, на піддонах та у пакетах, здійснювати контроль за утриманням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

Відповідно до пп.10.3.5 п.10.3 Положення №300 інвентаризація матеріальних засобів і перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться за наказом (розпорядженням) командира військової частини (з'єднання), а також вищих командирів (начальників):

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через штаб, уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

заступниками командира військової частини (з'єднання), начальниками родів військ і служб, командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто та через уповноважених ними осіб.

Згідно з пп.10.3.18 п.10.3 Положення №300 результати інвентаризації (перевірки господарської діяльності, документальної ревізії) оголошуються у наказі командира військової частини (з'єднання), де зазначаються позитивні сторони роботи, виявлені недоліки і заходи щодо їх усунення.

Контроль за виконанням пропозицій згідно з актом перевірки господарської діяльності (інвентаризації, документальної ревізії) здійснює командир (начальник), який призначив перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію).

За результатами перевірки (інвентаризації, документальної ревізії) головою внутрішньої перевірочної комісії або особою, яка здійснювала перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію), проводиться розбір з детальним аналізом позитивних сторін діяльності військової частини (з'єднання) або окремої служби, виявлених недоліків, причин їх виникнення і пропозицій щодо усунення цих недоліків.

Пунктом 4 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (далі - Положення №748) інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.

В силу вимог п.5 та п.6 Положення №748 відповідальність за організацію інвентаризації військового майна несе командир (начальник) військової частини, який повинен створити належні умови для її проведення у стислі терміни, визначити об'єкти (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим) і терміни проведення інвентаризації.

Інвентаризації підлягає все військове майно, закріплене за військовими частинами, незалежно від його технічного стану, у тому числі те, що перебуває у ремонті, на реконструкції, модернізації, в запасі, а також передане в оренду.

Відповідно до п.7 Положення №748 планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.

У відповідності до вимог п.11 Положення №748 наявність військового майна встановлюється під час інвентаризації шляхом проведення обов'язкового його підрахунку, зважування, обміру.

Визначення ваги (об'єму) навалочних матеріалів може проводитися шляхом обміру і технічних розрахунків. Акти обміру і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

Загальна кількість військового майна, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися шляхом проведення його підрахунку (зважування, обміру) на підставі прибуткових документів з обов'язковою вибірковою перевіркою кількості майна, зазначеного в упаковці.

Згідно з п.34 Положення №748 від командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику).

В ході судового розгляду встановлено, що підполковник ОСОБА_1 необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; планові і раптові перевірки пального у підпорядкованій військовій частині не проводив; інвентаризації пального не менше одного разу на місяць не здійснювались; акти інвентаризації пального протягом 2010 - червень 2011 років не складалися, а складалися лише інвентаризаційні описи внутрішніх перевірочних комісій; інвентаризації служби пального та мастильних матеріалів проводилися формально та оформлювалися з порушенням вимог чинного законодавства; накази про проведення інвентаризації пального, про результати інвентаризації пального не видавалися. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, довідкою від 22.04.2013 року за результатами перевірки діяльності служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1337 за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року (том 2 а.с.74), інвентаризаційними описами (том 1 а.с.163-176) та не заперечувалися позивачем.

Крім цього, формальний підхід позивача до проведення інвентаризацій та оформлення їх результатів, підтверджується тим, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів інвентаризацій за липень 2011 року - січень 2013 року (том 1 а.с.85-131, а.с.178-211) та інвентаризаційних описів (том 1 а.с.163-176), оформлених всупереч вимогам п.11 Положення про інвентаризацію та без проведення підрахунків, не встановлено нестач чи надлишків пально-мастильних матеріалів, в той час як при проведенні фактичної перевірки наявності пального на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 уповноваженими особами виявлено нестачу пально-мастильних матеріалів в кількості 95708 кг на загальну суму 1166882,43 грн., з яких нестача по військовій частині А1337становить: бензину А-76 в кількості 10501 кг на суму 97940,88 грн. та дизпалива в кількості 3191 кг на суму 26492,67 грн. (том 1 а.с.236). Судом встановлено, що факт даної нестачі лише 04.03.2013 року був відображений внутрішньою перевірочною комісією військової частини А1337, що підтверджується актом зняття залишків пального ПЗ на складі частини (том 1 а.с.212-213), тобто після виявлення такого факту офіцерами відділення виявлення та розслідування корупційних правопорушень у зонах діяльності органів управління Військової служби правопорядку відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку 25-26 лютого 2013 року.

Вказані обставини також підтверджуються Довідкою за результатами внутрішнього аудиту відповідності діяльності служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1337 за період з 18.03.2010 року по 18.03.2013 року за вх. №484 від 13.04.2013 року, складеною Департаментом внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України Територіального Західного управління внутрішнього аудиту та контролю (том 1 а.с.230-242).

Даною довідкою констатовано, що аудиторським дослідженням дотримання об'єктом контролю періодичності та порядку проведення інвентаризації необоротних активів та запасів, правильності оформлення та відображення в бухгалтерському обліку їх результатів встановлено, що проведення інвентаризації було організовано з порушенням вимог п.1.30 «Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 року №363, п.7 розділу «Порядок проведення інвентаризації», п.29 розділу «Узагальнення результатів інвентаризації» «Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 року №748, де зазначено, що планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць, результати інвентаризації оформляються актом, до якого додаються інвентаризаційні описи.

Надані для дослідження акти інвентаризацій внутрішньої перевірочної комісії за 2010,2011,2012 роки оформлені всупереч вимог п.11 розділу «Порядок проведення інвентаризації», де зазначено, що наявність військового майна встановлюється під час інвентаризації шляхом проведення обов'язкового його підрахунку, зважування, обміру. Акти складались без проведення підрахунків, про що свідчить відсутність відомостей із визначенням кількості в баках машин, відомостей зважування тарних нафтопродуктів, спеціальних рідин, відомостей визначення кількості охолоджувальної рідини в перерахунку на стандартну.

Твердження позивача про неможливість проведення ним фактичної перевірки наявності пального на гарнізонному об'єднаному пункті заправки у зв'язку з його не підпорядкуванням командиру військової частини А1337 суд вважає необґрунтованими та відхиляє, оскільки судом встановлено і сторонами визнається, що гарнізонний пункт заправки був розташований на базі складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, при цьому все пальне, яке надходило на гарнізонний пункт заправки для військових частин Рівненського гарнізону, у тому числі й для військової частини А1337, зберігалося в загальних резервуарах за видами пального, про що позивачу як командиру військової частини А1337 було достовірно відомо. Перевірити фактичну наявність пального, належного військовій частині А1337, можливо шляхом проведення відповідних замірів та співставлення їх результатів з обліковими даними всіх військових частин Рівненського гарнізону, належне яким пальне зберігалося на гарнізонному пункті заправки на складі ПММ військової частини А1801.

Разом з тим, позивач об'єктивне проведення перевірки фактичної наявності пального, належного підпорядкованій йому військовій частині, не забезпечив та не встановив його достовірних даних. До вищого командира з рапортом щодо неможливості виконання покладених на нього обов'язків, у тому числі й щодо неможливості якісного та ефективного проведення інвентаризації пально-мастильних матеріалів належних військовій частині А1337, що знаходилися в гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки на базі військової частини А1801, позивач не звертався, жодних доказів на підтвердження зворотного позивачем суду не надано.

Крім того, даний факт підтверджується довідкою від 22.04.2013 року за результатами перевірки діяльності служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1337 за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, підписаною т.в.о. начальника першого заступника командира військової частини А1337 капітаном ОСОБА_16 (том 2 а.с.74)

На запитання суду чи мав позивач можливість звернутися до вищого керівництва з метою сприяння провести перевірку наявності пально-мастильних матеріалів, належного військовій частині А1337, що знаходиться на гарнізонному пункті заправки, ОСОБА_1 дав ствердну відповідь. При цьому, на запитання суду чи звертався з таким проханням до вищого командира та чи були перешкоди, що заважали такому зверненню, позивач дав негативну відповідь.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позивачем службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна (а саме паливно-мастильних матеріалів), належного військовій частині А1337.

Відповідно до ст.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців Збройних Сил України передбачена зокрема, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, військовою дисципліною є бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Обов'язки кожного військовослужбовця визначені ст.4 Дисциплінарного статуту до яких відносяться, зокрема, додержання Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів тощо.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними ст.45 Дисциплінарного статуту, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №82 від 15.03.2004 року (далі - Інструкція №82).

Відповідно до п.1.3 Інструкції №82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з п. 1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.

В силу вимог п.1.6 Інструкції №82 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

У відповідності до п.2.2 Інструкції №82 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Відповідно до п.4 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, який підписується особами, якими воно проводилося.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.

За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2013 року командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України з позивачем проведено бесіду з приводу проведення службового розслідування по факту розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині А1801, що підтверджується аркушами бесіди (том 2 а.с.72 зворотній бік - 73) та 26.04.2013 року надано письмові пояснення по суті заданих питань (том 2 а.с.69-72).

Згідно з п.5.1 Інструкції №82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Матеріали справи свідчать, що службове розслідування завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником), службове розслідування призначене наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 року та результати службового розслідування, затверджені наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №198 від 30.04.2013 року, тобто відповідачем було дотримано всі необхідні умови та обов'язкові вимоги щодо строків, порядку проведення службового розслідування та оформлення його результатів.

Згідно з ст.92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

В силу вимог п. "є" ст.68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів (яким є позивач) може бути накладене таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Як вбачається з матеріалів справи, командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України прийнято наказ від 30.04.2013 року за №198 «Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині», відповідно до п.4 якого наказано за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

На час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 мав два не скасованих стягнення у вигляді догани та суворої догани, застосованих наказами відповідно за №624 від 24.12.2012 року та за №633 від 25.12.2012 року (том 2 а.с.87-89), що правомірно було взято відповідачем до уваги при визначенні виду дисциплінарного стягнення позивачу.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту Міністру оборони України надано право користуватись дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту та накладати на підлеглих офіцерів таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Відповідно до ст.97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення офіцерському складу оголошується особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військове звання не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

За результатами службового розслідування 21.05.2013 року Міністром оборони України прийнято наказ №337, п.3 якого за порушення вимог с.16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пунктів 3.1.9, 10.3.5 та 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 року за №615/2419, та пунктів 4, 7 і 34 Положення про Інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою КМУ від 03.05.2000 року №748, а саме за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби, а тому вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

Таким чином, п.3 наказу Міністра оборони України від 21.05.2013 року №337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення, є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідає військовому званню позивача та дисциплінарній владі Міністра оборони України.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому підстави для його скасування у суду відсутні.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що 06.03.2013 року т.в.о. командира військової частини А1337 майором ОСОБА_17 було направлено командиру військової частини А0796 рапорт, яким, на думку позивача, завчасно повідомлялося про нестачу пального, а тому він не може бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності в силу п.87-1 Дисциплінарного статуту. При цьому в судовому засіданні встановлено, що факт нестачі пального на гарнізонному об'єднаному пункті заправки пального було виявлено не у зв'язку зі зверненням позивача з обумовленим рапортом, а внаслідок перевірки, проведеної 25-26 лютого 2013 року офіцерами військової служби правопорядку на складі пально-мастильних матеріалів військової частини, що передувало в часі поданню рапорту ОСОБА_17 - т.в.о. командира військової частини А1337.

Крім того, як вбачається з акту інвентаризації майна служби пального військової частини А1337 №5, затвердженого командиром військової частини А1337 підполковником ОСОБА_1, 30.01.2013 року та підписаного членами комісії, фактична наявність військового майна відповідає даним бухгалтерського обліку, нестач та лишків військового майна немає (том 1 а.с.208). Акт інвентаризації, яким зафіксовано нестачу ПММ по військовій частині А1337, підписано лише 04.03.2013 року, тобто після виявлення факту нестачі Військовою службою правопорядку в лютому 2013 року.

Суд також критично оцінює доводи позивача про те, що оспорюваний наказ є передчасним, оскільки лише після закінчення досудового розслідування, яке відкрито по факту нестачі пального, можливо визначити коло підозрюваних осіб в нестачі пального. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач звільнений з військової служби не за скоєння злочину (тоді наказ був би передчасним), а за неналежне виконання службових обов'язків, що є самостійною достатньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у вигляді звільнення зі служби.

Отже, встановлений факт порушення військовослужбовцем військової дисципліни, факт неналежного виконання службових обов'язків є визначеною законом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому доводи позивача щодо не завершення досудового розслідування в кримінальній справі не можуть слугувати підставою для висновку щодо передчасності чи неправомірності його притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому не беруться судом до уваги.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач при прийнятті наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством, а отже підстави для його скасування у суду відсутні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Міністерством оборони України доведено перед судом правомірність прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, безпідставні, такі, що спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають до задоволення.

Підстав для застосування ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у суду немає.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1337 підполковника ОСОБА_1 у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Головуючий cуддя Ткачук Н.С.

Судді Кравчук Т.О.

ОСОБА_18