Ухвала суду № 33042632, 13.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1478/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке АТП-16847" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке АТП-16847" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

В 2013 року Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницької області (далі - Городоцька ОДПІ, позивач) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке АТП №16847" (далі - ТДВ "Чемеровецьке АТП 16847", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий борг ТДВ "Чемеровецьке АТП 16847" виник 01.03.2011 року за результатами часткової сплати грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих декларацій з податку на доходи фізичних осіб.

За несвоєчасну сплату вказаних податкових зобов'язань до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 3030,16 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення 3030,16 грн. №0023261701 від 14.04.2011 року та 31407,01 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0041461701 від 26.12.2011 року. Вказані рішення відповідачем не оскаржувались.

Також, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року розстрочено виконання виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року по справі №2-а-4844/09/2270/5 по зведеному виконавчому провадженню щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Чемеровецьке АТП 16847" суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 193 836,43 грн. (з врахуванням погашеної суми заборгованості) на користь Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі протягом бюджетного 2012 року, тобто до 31 грудня 2012 року, шляхом щоквартального погашення заборгованості: січень-лютий - без проплати, березень - в сумі 6783, квітень - грудень - рівними частинами в розмірі 20783,72 грн.

За 2012 рік нарахування податку з доходів фізичних осіб складають 31407,01 грн. за основним платежем та 8493,81 грн. штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. Нарахування пені складають 19008,70 грн. За 2012 рік платником сплачено 173134,43 грн., з них згідно ухвали суду - 107224,43 грн.

Таким чином, станом на 27.02.2013 року, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 34093,54 грн., яку відповідач в добровільному порядку не погашає.

Задовольняючи позовні вимоги Городоцької МДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, відсутні докази добровільної сплати відповідачем податкового боргу, а тому він підлягає стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання в поданих податкових деклараціях, однак не сплатив її. Позивачем 28.04.2011 року вручено відповідачу податкову вимогу № 87 від 22.04.2011 року, яка залишена останнім без виконання.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позивачем надано перелік рахунків борг ТДВ "Чемеровецьке АТП 16847", відкритих в банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти на яких можуть слугувати джерелами погашення податкового боргу.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони є законними та обґрунтованими, сума позову підтверджується матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів у додержанні судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке АТП-16847", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.