01.08.2013 Справа № 504/956/13-ц
2/504/1187/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Рідник І.Ю.
при секретарі Нікітюк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором № 504.41659 від 29 березня 2011 року в розмірі 26 188,45 гривень та судові витрати у сумі 231,89 гривень, посилаючись на те, що 29 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 504.41659, за умовами якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень на проведення ремонту та облаштування квартири, строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34 (тридцять чотири) % річних, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит й сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії та інші платежі, в строки і порядку, встановленому цим договором.
Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 504.41659 від 29 березня 2011 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 202001-ДП1.
Позивач, згідно передбачених умов кредитного договору, повністю виконав взяті на себе зобов'язання і видав відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 19 200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень.
Однак, відповідачка ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору № 504.41659 від 29.03.2013 року щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконала.
З метою досудового вирішення виниклого спору, банком на адресу відповідачів направлялися письмові вимоги про повне дострокове погашення кредиту, але відповідачі на сьогоднішній день у добровільному порядку заборгованість так і не сплатили.
На підставі того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконали взяті на себе зобов'язання, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором № 504.41659 від 29.03.2013 року, яка станом на 15.02.2013 року складає у розмірі 26 188,45 гривень.
В судове засідання представник позивача Черненко М.О. не з'явився направивши на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити /а. с. 30/.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала і пояснила суду, що кредитні кошти отримала разом з колишнім чоловіком ОСОБА_2, який є її поручителем, для ремонту будинку, розташованого по АДРЕСА_1. У листопаді 2011 року між нею та ОСОБА_2 почалися сімейні проблеми і було припинено шлюбні відносини. З того часу вона перестала сплачувати кредит, оскільки опинилася в скрутному матеріальному становищі тому, що ніде не працює із-за відсутності роботи у селі, на її утримані знаходиться малолітня дитина від першого шлюбу, яка дуже хворіє, відповідач ОСОБА_2 відмовляється сплачувати кредит і погашати заборгованість, а сама вона не має на це можливості.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та зазначив, що він сплачував протягом декількох місяців по шістсот гривень за кредитом, від сплати своєї частини заборгованості не відмовляється, але бажає щоб цю заборгованість по кредитному договору вони сплачували разом із відповідачкою ОСОБА_1.
Вислухавши пояснення відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.
Судом встановлено, що 29 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 504.41659, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на проведення ремонту та облаштування будинку в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, строком на 24 місяця, від дати видачі кредиту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34 (тридцять чотири) % річних, а відповідачка зобов'язалася виконати всі необхідні умови для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим договором /а. с. 4-7/.
Згідно підпункту 1.2. пункту 1 кредитного договору кредит видається шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника НОМЕР_3.
Підпунктами 2.1. та 2.3. пункту 2 вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є Додатком № 1 до цього договору за умови сплати комісії за видачу кредиту. Позичальник доручає кредитору у день видачі кредиту утримати із суми кредиту комісію у розмірі 4 (чотири) % за видачу кредиту. Погашення кредиту здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком. Погашення усіх грошових зобов'язань позичальника за цим договором здійснюється шляхом зарахування коштів на визначені кредитором рахунки у встановленій цим договором черговості.
29 березня 2011 року позивач повністю виконав свої зобов'язання по кредитному договору № 504.41659 від 29.03.2011року, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 19 200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень, шляхом перерахування їх на рахунок НОМЕР_3, що відкритий у відділені № 1 АТ «ПроКредит Банку» у м. Одеса /а. с. 8/.
В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 504.41659 від 29.03.2011року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, 29 березня 2011 року укладено договір поруки № 202001-ДП1, згідно умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі як солідарний боржник за виконання усіх зобов`язань позичальницею ОСОБА_1 /а. с. 9-10/.
Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. кредитного договору від 29.03.2011 року ОСОБА_1 зобов'язалася щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечити належне їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності, використовувати кредит за його цільовим призначенням, добросовісно і належно виконувати умови цього договору та письмових зобов'язань позичальника, наданих кредитору у зв'язку із дією цього договору, своєчасно усувати обставини, що можуть призвести до невиконання його умов.
В порушення вищезазначених умов кредитного договору щодо порядку і строків погашення кредитного зобов'язання, відповідачка ОСОБА_1 з квітня 2012 року своїх зобов`язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконує, у зв'язку з чим станом на 15.02.2013 року в неї виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить у розмірі - 26 188,45 гривень, із яких: заборгованість за кредитом - 13 174,42 гривень; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 3 770,08 гривень; пеня - 9 243,95 гривень /а. с. 14/.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610 і 611 ЦК України передбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно підпункту 3.2. пункту 3 договору поруки № 202001-ДП1 від 29.03.2011 року поручитель ОСОБА_2 зобов'язаний належно і повністю виконати зобов'язання позичальника ОСОБА_1 у випадку та з моменту виникнення заборгованості у зв'язку із порушенням умов кредитного договору, а також неможливістю виконання ним його зобов`язань. Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов'язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитного договору /а. с. 9/.
Підпунктом 2.2. пункту 2 вищезазначеного договору поруки передбачено, що встановлена у договорі порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позичальника із врахуванням усіх змін та/або доповнень до кредитного договору з моменту набрання ними чинності.
Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову субсидіарну відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи суму основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог закону та умов договору поруки повинні нести відповідальність як солідарні боржники по кредитному договору № 504.41659 від 29.03.2011 року за усіма зобов'язаннями, що витікають з цього договору.
Підпунктом 3.2. пункту 3 вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку: прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором понад 1 календарний місяць; істотного порушення позичальником умов цього договору чим вважається порушення обов'язків, передбачених п. 4.2 цього договору, невиконання вимог кредитора про усунення порушень цього договору чи договорів забезпечення; подання кредитору неправдивої інформації до чи після отримання кредиту; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків або не сплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків від суми кредиту.
Згідно підпунктів 3.3. та 3.4 пункту 3 кредитного договору № 504.41659 від 29.03.2011 року вимога кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. У випадку неможливості надати вимогу позичальникові така вимога може бути пред'явлена його поручителям. Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит на суму, вказану у вимозі кредитора про дострокове погашення кредиту протягом 30 календарних днів з дня одержання позичальником чи поручителем вимоги.
12 грудня 2012 року позивачем відповідно до вищезазначених положень договору направлено на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, письмові вимоги № 1866 та № 1865 про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, однак на сьогодні відповідачі заборгованість не сплатили /а. с. 11, 12/.
В судовому засіданні відповідачі позовні вимоги визнали і про наявність у них спільної заборгованості перед банком у розмірі 26 188,45 гривень не заперечували.
Отже, виходячи з встановленого в судовому засіданні неналежного виконання відповідачами зобов'язань по кредитному договору, суд прийшов до висновку, що пред'явлені позовні вимоги щодо солідарного стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 26 188,45 гривень, ґрунтуються на законі та договірних відносинах між сторонами, які прописані в кредитному договорі і є такими, що підлягають задоволенню.
З наданого позивачем меморіального ордера № 00000026 від 26 лютого 2013 року також вбачається, що ним було сплачено судовий збір в сумі 231,89 гривень, яку позивач просить стягнути на свою користь в солідарному порядку з відповідачів /а. с. 3/.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, у зв'язку з тим, що солідарна відповідальність по сплаті судових витрат цивільно-процесуальним законодавством України не передбачена, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно судових витрат, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 554, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, та ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984, р/р 290940005, юридична адреса: м. Київ, проспект Перемоги, 107-А, поштовий індекс - 03115, заборгованість за кредитним договором № 504.41659 від 29 березня 2011 року у розмірі - 26 188,45 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 45 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984, р/р 290940005, юридична адреса: м. Київ, проспект Перемоги, 107-А, поштовий індекс - 03115, судовий збір з кожного в розмірі - 115,94 (сто п'ятнадцять) гривень 94 копійки.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Судове рішення № 33041351, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 01.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/956/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: