Рішення № 33040297, 15.08.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/5399/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого Стамбули Н.В.

при секретарі Тавожнянській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який також діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, ПАТ "ФІДОКОМБАНК", Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, третя особа - органи опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у місті Херсоні ради про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування реєстрації права власності, суд -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 грудня 2010 року були задоволені вимоги ПАТ «Ерсте Банк» та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_3 перед ПАТ «Ерсте Банк» по кредитному договору №014/5150/3/13237 від 10.04.2008 р. загальною сумою 43396, 57 доларів США (343696,46 грн.) звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що-буде встановлена на підставі оцінуи суб"єкта оціночної діяльності.

28.03.2012 року ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області були видані акти про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, згідно якого за стягувачем ПАТ «Ерсте Банк» залишено непродане майно боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме - по 1/2 частини кожного двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1

На підставі зазначених актів приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 були видані ПАТ «Ерсте Банк» свідоцтва про право власності на спірну на квартиру.

Однак під час вчинення правочину щодо передачі вищевказаної квартири на баланс ПАТ «Ерсте Банк» сторонами не було враховано, що у квартирі була зареєстрована та проживала малолітня донька боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 Діючим законодавством встановлена необхідність попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування, що не було виконано сторонами договору. Вважають, що правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним. Просять встановити, що Акт ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, а саме про передачу ПАТ "Ерсте Банк" права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року -нікчемний правочин; встановити, що Акт ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, а саме про передачу ПАТ "Ерсте Банк" права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_3, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року -нікчемний правочин; витребувати з володіння ПАТ "Ерсте Банк" на користь ОСОБА_1 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належну ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року; витребувати з володіння ПАТ "Ерсте Банк" на користь ОСОБА_3 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належну ОСОБА_3, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року; зобов'язати Реєстраційну службу Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області скасувати реєстрацію права власності ПАТ "Ерсте Банк" на квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати Реєстраційну службу Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року; зобов'язати Реєстраційну службу Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області поновити реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_3, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року.

Ухвалою суду від 02.08.2013 року позовні вимоги в частині зобов'язання Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1А частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року та зобов'язання Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області поновити реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49.6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_3, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року залишені без розгляду.

Ухвалою суду від 02.08.2013 року було замінено відповідача по справі ПАТ «Ерсте Банк» на ПАТ «ФІДОКОМБАНК».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області - в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що державним виконавцем були виконані всі дії, передбачені законодавством. Попереднє отримання державним виконавцем дозволу оргнау опіки та піклування щодо реалізації арештованого майна ні Законом України "Про викоанвче првоадежння", ні Інструкцією з організації примусового виконання рішення суду не передбачено.

Представник відповідача - ПАТ «ФІДОБАНК» - в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на відсутність порушення прав неповнолітньої ОСОБА_8 Пояснила, що на момент укладення договору іпотеки позивачами не було вказано про наявність у них неповнолітньої дитини. Позивачі при укладенні договору іпотеки засвідчили, що відносно предмета іпотеки відсутні вимоги третіх осіб, на нього не мають права власності або права користування особи віком до 18 років. Позивачі повинні були зареєструвати дитину з дозволу іпотекодержателя, що не було ними виконано.

Представник відповідача - Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні - в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, оскільки при укладені правочину не була отримана згода органу опіки, що порушує права неповнолітньої особи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасникіа процесу, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 грудня 2010 року за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, були задоволені позовні вимоги та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_3 перед ПАТ «Ерсте Банк» по кредитному договору №014/5150/3/13237 від 10.04.2008 р. загальною сумою 43396, 57 доларів США (343696,46 грн.) звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що-буде встановлена на підставі оцінуи суб"єкта оціночної діяльності. 13.01.2011 року був виданий виконавчий лист,на підставі якого 26.01.2011 року було відкрите виконавче провадження № 23967176 та запропоновано АТ "Ерсте Банк" прийняти спірну квартиру за ціною згідно експертної оцінки 214636 грн. в рахунок погашення боргу ОСОБА_1

28.03.2012 року ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області було видано акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, згідно якого за стягувачем ПАТ «Ерсте Банк » залишено непродане майно боржника ОСОБА_1, а саме - 1/2 частина двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м. , загальною площею 49,6 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1

28.03.2012 року ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області було видано акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, згідно якого - за стягувачем ПАТ «Ерсте Банк» залишено непродане майно боржника ОСОБА_3, а саме -1/2 частина двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м. , загальною площею 49,6 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1

Із копії свідоцтв, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що на підставі актів приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 були видані ПАТ «Ерсте Банк» свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані в реєстрі за № 333 та 335.

Однак під час вчинення правочину щодо передачі вищевказаної квартири на баланс ПАТ «Ерсте Банк» сторонами не було враховано, що у квартирі була зареєстрована та проживала малолітня донька боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право на користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ч.3 ст.17 цього Закону, батьки або особи, що їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно із ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», вказується, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Із зазначених вимог чинного законодавства вбачається, що для вирішення питання щодо передачі майна на баланс ПАТ «Ерсте Банк» потрібно було попереднє отримання дозволу органу опіки та піклування, що не було виконано сторонами договору.

Відповідно до ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України правочин щодо відчуження права власності на нерухоме майно, який укладено в порядку виконавчого провадження, в тому числі акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі коли такий правочин суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

В ст. 5 Постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум ВСУ роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В ст. 6 вищезазначеної Постанови Пленум ВСУ відзначив, що вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, виданого 07.08.2001 року міським відділом РАЦС м.Херсона.

Згідно із ст. 39 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Оскільки на час вчинення правочину щодо відчуження права власності на нерухоме майно в ньому була зареєстрована та проживала малолітня донька боржника - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає, що акти ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу - нікчемні, як правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування.

В ст. 10 Постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленуму ВСУ зазначено: «Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19. 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").»

Таким чином, свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, які видані приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу за реєстровані в реєстрі за № 333 та № 335 на підставі актів ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, не підлягають визнанню недійсними, оскільки вчинені на виконання нікчемних правочинів, а майно передане у власність за ними підлягає витребуванню з чужого володіння, із скасуванням реєстрації права власності відповідача та поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представниками відповідачів не доведені обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти позову.

Керуючись ст.ст.10,60,169,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 33, 30 ЗУ «Про іпотеку», ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей», ст.ст. 202, 203, 215, 216, 224, 388, 405 ЦК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Встановити, що Акт ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, а саме про передачу ПАТ "Ерсте Банк" права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року є нікчемним правочином.

Встановити, що Акт ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 28.03.2012 року про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, а саме про передачу ПАТ "Ерсте Банк" права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_3, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року є нікчемним правочином.

Витребувати з володіння ПАТ "Ерсте Банк" на користь ОСОБА_1 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 належну ОСОБА_1, на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року.

Витребувати з володіння ПАТ "Ерсте Банк" на користь ОСОБА_3 1/2 частину двокімнатної квартири житловою площею 29,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3 на праві приватної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна м. Херсона 15.12.1999 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Комсомольського районного управління юстиції в Херсонській області скасувати реєстрацію права власності ПАТ "Ерсте Банк" на квартиру АДРЕСА_1.

На рішення протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

СуддяН. В. Стамбула