Рішення № 33040274, 15.08.2013, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1566/13-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.08.2013 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі - Фельчину Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ „Акцент-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 11.12.2007 року було укладено договір № AВРМRХ06170276, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1798,80 гривень з умовою - сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12% на рік від суми залишку заборгованості. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 05.06.2013 року становить 29202,46 гривень, із яких: 1726,05 гривень - заборгованість за кредитом, 221,03 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 1444,52 гривень - заборгованість по комісії, 23944,13 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. фіксованого штрафу та 1366,78 грн. - процентної складової штрафу.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином (рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням). До суду не надійшло заперечень проти позову.

З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та сторони належним чином повідомлені, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (кредитний договір № AВРМRХ06170276 від 11.12.2007 року; розрахунок заборгованості, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 11.12.2007 року між ПАТ „Акцент-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № AВРМRХ06170276, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1798,80 гривень з умовою - сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1% на місяць від суми залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту - до 11.12.2009 року.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом., що є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином, діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором.

Позивач вказує, що відповідач на підставі вказаного кредитного договору заборгував йому 29202,46 гривень, із яких: 1726,05 гривень - заборгованість за кредитом, 221,03 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 1444,52 гривень - заборгованість по комісії, 23944,13 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. фіксованого штрафу та 1366,78 грн. - процентної складової штрафу.

Підставою нарахування відповідачу такого різновиду неустойки як штрафи в сумі 500 грн. - фіксована частина та 1366,78 грн. - процентна складова та пені визначені положення п. 5.1 та 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Проте, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ч.1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тобто, пеня та штраф є не окремими видами штрафних санкцій, а різновидами неустойки як юридичної відповідальності за порушення зобов'язання (правовідношення щодо обов'язку відповідача сплатити позивачу гроші), та відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому суд не вбачає підстав для одночасного стягнення з відповідача на користь позивача штрафу та суми нарахованої пені, які є різновидами цивільно-правової відповідальності за порушення одного і того ж зобов'язання.

Це підтверджується також і аналізом положень п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та п. 5.3 вказаних умов щодо підстав нарахування неустойки, якими в обох випадках є прострочення платежу за кредитним договором, як правовідношенням щодо обов'язку відповідача сплатити позивачу гроші.

Вирішуючи питання стосовно того, - який з видів неустойки має бути стягнутий (штраф чи пеня) суд виходить з того, що з наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 1726,05 гривень, за процентами за користування кредитом - 221,03 гривень, за комісією - 1444,52 грн., разом - 3391,60 грн., а нарахована сума пені становить 23944,13 гривень, що більш ніж в сім разів перевищує розмір збитків, що виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем (суми розміру тіла кредиту, процентів та комісії), що суперечить положенням ч.3 ст. 509 ЦК України в частині розумності та справедливості зобов'язання з врахуванням того, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

При цьому, порівняно з сумою пені сума нарахованого штрафу є більш співмірною до розміру боргу за кредитом, розумною та справедливою відповідно до процитованих вище норм та суд вважає, що саме вказаний вид неустойки має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

З положень п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) слідує, що процентна складова штрафу визначається в розмірі 5% від суми заборгованості.

З розрахунку заборгованості слідує, що вказані 5% визначені з суми боргу за кредитом, процентів, комісії та пені ((1726,05 грн. + 221,03 грн. + 1444,52 грн. + 23944,13 грн.) х5% = 1366,78 грн.), при цьому, оскільки судом вище зазначено, що пеня не підлягає нарахуванню та стягненню, то відсутні і підстави для врахування суми пені в розмірі процентної складової штрафу.

Таким чином, відповідно до запропонованих банком принципів розрахунку процентної складової штрафу її розмір становить (1726,05 грн. + 221,03 грн. + 1444,52 грн.) х5 % = 169,58 грн.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку у виді штрафу в сумі 669,58 грн., який складається з 500 грн. фіксованої частини штрафу та 169,58 грн. процентної складової штрафу.

У зв'язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача на користь позивача слід стягнути 4061,18 грн. заборгованості за кредитним договором № AВРМRХ06170276 від 11.12.2007 року, яка складається з: 1726,05 гривень - заборгованість за кредитом, 221,03 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 1444,52 гривень - заборгованість по комісії; 500 грн. фіксованого штрафу та 169,58 грн. - процентної складової штрафу.

Оскільки відповідач є стороною, котра при виконанні зобов'язань діяла недобросовісно, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № AВРМRХ06170276 від 11.12.2007 року, 4061 (чотири тисячі шістдесят одну) гривню 18 копійок.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

суддя: