Рішення № 33038044, 15.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 925/988/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І. за участю представників сторін: позивача - Сіндряков О.В. головний юрисконсульт за довіреністю, відповідача - Сиворка С.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", м.Сміла Черкаської області про стягнення 2555764,04 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ПАТ НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "Сміла Енергоінвест" (далі - відповідач) 2555764,04 грн., зокрема: 2378206,10 грн. основного боргу з оплати за спожитий газ, 141213,95 грн. пені, 28242,79 грн. три проценти річних та 8101,20 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані наступним: згідно умов договору № 12/1126-ТЕ-36 купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 (далі - Договір) протягом жовтня-грудня 2012 року позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 3433,381 тис. м3 на загальну суму 4494982,42 грн., який відповідач прийняв і спожив, проте оплату його вартості здійснив частково, у зв'язку з чим утворився прострочений борг з оплати в сумі 2378206,10 грн., який станом на 18.05.2013 не погашений, тому за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані договірна пеня та відповідно до ст.625 ЦК України три проценти річних, інфляційні втрати за період прострочення з 15.11.2012 року по 18.05.2013 року.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що згідно умов договору, у разі наявності заборгованості, грошова сума, яка надійшла від покупця, зараховується у першу чергу на витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання, у другу чергу погашається неустойка, у третю чергу погашається основна сума боргу, однак позивач порушив дані умови договору, змінивши черговість зарахування отриманих від відповідача платежів; нарахування пені позивачем здійснено з порушенням п.6 ст.232 ГК України.

Згідно ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався, також у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 по 15 серпня 2013 року.

До початку судового засідання представником відповідача подане клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи та клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи відхилено судом, оскільки суд не виявив необхідності спеціальних знань для вирішення спору по суті. Клопотання про продовження строку вирішення спору задоволено судом.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги в частині основного боргу за мінусом 10000,00 грн., при цьому пояснив, що при поданні позову не врахований платіж в сумі 10000,00 грн., зроблений відповідачем 16 травня 2013 року, тобто до подання позову, що не впливає на розрахунок інших стягуваних сум, доводи відповідача вважає безпідставними та недоведеними. Заперечив проти задоволення клопотань представника позивача про призначення судової експертизи, відкладення розгляду справи, вважав їх затягуванням розгляду справи, також заперечив проти клопотання про зменшення розміру пені, подав письмові пояснення зі спростуваннями доводів відповідача;

- представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на порушення позивачем умов договору при зарахуванні, сплачених відповідачем коштів, при цьому доказував, що відповідач отримує відшкодування різниці в тарифах з бюджету, тому для нього важливо правильне зарахування його платежів, подав клопотання про зменшення стягнення розміру пені на 20% від заявленого, також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомлення із поясненнями, поданими представником позивача.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки ст.77 ГПК України встановлено, що розгляд справи відкладається, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. На зазначеній стадії розгляду справи такі обставини відсутні, тому суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

24 жовтня 2012 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладено Договір №12/1126-ТЕ-36, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Договір містить наступні основні умови:

- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.1.2);

- продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 4200 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): жовтень - 800, листопад - 1400, грудень - 2000 (п.2.1);

- обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3);

- кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця, відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010 за №671/17966 (п.4.1);

- ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (п.5.1);

- ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п.5.2);

- у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію (п.5.3);

- оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1);

- в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п.6.3);

- у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу (п.6.4);

- у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3).

На виконання умов Договору позивач здійснював поставку відповідачу природного газу, а саме: у жовтні 2012 року в кількості 588,067 тис.куб.м на суму 769 897,32 грн., у листопаді 2012 року в кількості 1251,998 тис.куб.м на суму 1639115,79 грн. та у грудні 2012 року в кількості 1593,316 тис.куб.м на суму 2085969,31 грн., а всього на суму 4494982,42 грн., що підтверджується Актами приймання природного газу від 27.11.2012 року, від 30.11.2012 року та від 31.12.2012 року, які підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

В порушення умов Договору, оплату за отриманий природний газ відповідач здійснював із порушенням встановлених Договором строків та не в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №2 від 12.12.2012 року на суму 769897,32 грн., №845 від 21.12.2012 року на суму 10000,00 грн., №7 від 28.12.2012 року на суму 1306879,00 грн., №974 від 31.01.2013 року на суму 10000,00 грн., №1031 від 26.02.2013 року на суму 10000,00 грн., №1139 від 10.04.2013 року на суму 10000,00 грн., №1210 від 16.05.2013 року на суму 10000,00 грн., №1251 від 07.06.2013 року на суму 10000,00 грн., №1298 від 03.07.2013 року на суму 10000,00 грн. (три останні платежі не враховані у позові), всього на суму 2146776,32 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений у жовтні-грудні 2012 року природний газ з врахуванням трьох останніх платежів, які не враховані позивачем, становить 2348206,10 грн. (4494982,42 грн. сума, на яку поставлено газ - 2146776,32 грн. сума сплати по 03.07.2013 року).

Позивач повинен був врахувати всі платежі відповідача по дату складання позовної заяви, тобто по 31.05.2013 року. Отже при поданні позову позивач помилково не врахував платіж відповідача від 16.05.2013 року на суму 10000,00 грн.

Таким чином, сума боргу на 31.05.2013 року (дата складання та направлення позову) становить 2368206,10 грн. (4494982,42 грн. сума, на яку поставлено газ - 2126776,32 грн. сума сплати по 31.05.2013 року).

Інші два платежі по 10000,00 грн. від 07.06.2013 року та від 03.07.2013 року, зроблені відповідачем після складання та подання позивачем позову. Тому обґрунтовано не враховані позивачем при визначенні суми позовних вимог щодо основного боргу.

22 травня 2013 року відбулось засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, якою вирішено узгодити обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, затверджених для населення за період з 2012 року по І-й квартал 2013 року по теплопостачальних підприємствах на загальну суму 68113066,37 грн., у тому числі по ТОВ "Сміла Енергоінвест" на суму 6934660,00 грн. (2181403,00 грн. за 2012 рік, 4753257,00 грн. за І квартал 2013 року).

До клопотання про зменшення розміру пені, на підтвердження скрутного фінансового становища, відповідачем подані копії звітів про фінансові результати за 2012 рік та І півріччя 2013 року, оборотно-сальдова відомість, розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію (заборгованість державного бюджету).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми, яка складається із сум боргу з оплати за поставлений по договору природний газ імпортованого походження, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми.

Сторони спірних правовідносин являються правоздатними і дієздатними юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України); зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється договором поставки природного газу.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що виникають із договору поставки, також врегульовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). Зокрема, статтею 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов'язання сторін, являється природний газ імпортованого походження. Тому судом враховані положення законодавства, що регулює відносини у нафтогазовій галузі та функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема: Законів України "Про нафту і газ", "Про засади функціонування ринку природного газу", на який сторони посилаються у преамбулі Договору.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Права та обов'язки споживачів, встановлені ст.19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Так, споживач, серед іншого, зобов'язаний: укласти договір на постачання природного газу; забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 23 цього Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства з питань функціонування ринку природного газу, яка не передбачає спеціальну відповідальність за порушення зобов'язань щодо строків та порядку оплати за спожитий природний газ. Отже до спірних правовідносин щодо порядку та строків оплати застосовуються положення договору та положення ГК України, ЦК України.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на наведені норми законодавства та вищенаведені докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2368 206,10 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ, а не 2378 206,10 грн., як зазначено у позовній заяві, тому ці позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зі змісту Договору вбачається, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення оплати позивачем нарахована пеня в сумі 141213,95 грн., у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з 15.11.2012 року по 18.05.2013 року, по кожній поставці окремо, з врахуванням зазначених умов Договору, положень ГК України, часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок пені перевірений судом, він зроблений вірно. Неврахування проведеного 16.05.2013 року платежу в сумі 10000,00 грн. не впливає на розраховану суму пені.

Доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві, щодо необхідності зарахування сплачених ним коштів в першу чергу на погашення пені, а не суми основного боргу, суд вважає такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні умов Договору.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд зменшити розмір пені на 20% від заявленої суми.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що відповідач вживає заходи, направлені на забезпечення виконання зобов'язань, систематично частинами погашає борг, але не справляється з ним внаслідок невідшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію. Ці обставини суд вважає такими, що мають істотне значення. Також судом враховано те, що відповідач є теплопостачальною організацією, яка виробляє теплову енергію для потреб населення.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення, нарахованої позивачем пені на 20%, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, і зменшує суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 20% від суми пені, нарахованої позивачем.

Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов'язань з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 112971,16 грн. (141213,95 грн. сума пені, нарахована позивачем, мінус 20%). При цьому суд враховує, що позивачем заявлені і підлягають відшкодуванню втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) за користування утримуваними відповідачем коштами, належними до сплати позивачу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають частковому задоволенню. При розгляді клопотання про зменшення розміру пені, суд врахував правові позиції Вищого господарського суду України з питань зменшення розміру пені, зокрема, які викладені у листі від 29.04.2013 року №01-06/767/2013.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України стосовно застосування ст.625 ЦК України (постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), суд застосував наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 8101,20 грн. позивачем зроблений вірно, з врахуванням суми заборгованості та здійснених відповідачем платежів за той же період прострочення, що і нарахована пеня.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми в сумі 28242,79 грн., за період прострочення 15.11.2012 року по 18.05.2013 року, по кожній поставці окремо, з врахуванням часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок трьох процентів річних перевірений судом, він зроблений вірно

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2368 206,10 грн. основного боргу, 8101,20 грн. інфляційних втрат, 28242,79 грн. три проценти річних, 112971,16 грн. пені, отже задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 50915,28 грн. грн. судового збору. Зменшення судом суми нарахованої пені не вплинуло на пропорційність розміру задоволених позовних вимог при відшкодуванні позивачу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (Черкаська область, м.Сміла, вул. Тімірязєва, 2, ідентифікаційний код 36779078) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 200777) - 2368206,10 грн. основного боргу, 8101,20 грн. інфляційних втрат, 28242,79 грн. три проценти річних, 112971,16 грн. пені та 50915,28 грн. судового збору.

Відмовити у решті позовних вимог про стягнення боргу та пені.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко