Рішення № 33037774, 14.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2013 Справа № 907/766/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „БВ", с. Ільниця, Іршавський район

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт", с. Ільниця, Іршавський район

про стягнення суми 35000,00 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача - Черепаня М.В. (дов. від 17.07.13)

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 35000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №18 від 03.04.13 як поворотна фінансова допомога, у зв'язку з не укладенням договору №10 від 03.04.13, вказаного у призначенні платежу.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що він згідно платіжного доручення перерахував відповідачу кошти як поворотну фінансову допомогу з подальшим укладення письмового договору №10 від 03.04.13, вказаного в платіжному дорученні у призначенні платежу, однак договір укладений не був і таким чином відповідач набув кошти безпідставно і зобов'язаний їх повернути.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.07.13, яке вручене відповідачу 30.07.13, проте останній письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивач платіжним дорученням №18 від 03.04.13 перерахував відповідачу суму 35000,00 грн. з призначенням платежу поворотна фінансова допомога, згідно договору №10 від 03.04.13.

Позивач доводить, що між ним та відповідачем був намір укласти договір про поворотну фінансову допомогу, у зв'язку з чим за домовленістю між ними кошти перераховані до укладення письмового договору, однак в подальшому такий договір укладений не був, а тому відповідач набув кошти безпідставно і повинен повернути їх.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №13/26-01 від 17.07.13, у якій з підстав не укладення договору просив відповідача повернути кошти в суму 35000,00 грн., однак відповідач вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату судового засідання, однак також не спростував доводи позивача, наведені у позовній заяві, письмового договору суду не надав.

Як вбачається із пояснення позивача у нього та відповідача був намір укласти договір поворотної фінансової допомоги, який за своєю правовою природою є позикою. У відповідності до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Аналогічне положення, для регулювання позикових правовідносин, містить ст. 1047 Цивільного кодексу України. У відповідності до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторони не укладали у письмовій формі договору поворотної фінансової допомоги.

Позивачем вчинено дію по перерахунку коштів до укладення договору у письмовій формі, вказаного у призначенні платежу, як цього вимагає положення ст. 1047 Цивільного кодексу України для юридичних осіб, однак такий між сторонами не був укладений, а тому відповідач набув кошти без достатньої правової підстави і зобов'язаний їх повернути позивачу.

За правилами встановленими в ч.1.ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 35000,00 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1720,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт" (Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська, 75, код 00176265) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „БВ" (Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська, 75, код 38056421):

- суму 35000,00 грн. безпідставно отриманих коштів;

- суму 1720,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.08.13.

Суддя О.В. Васьковський