Постанова № 33037331, 13.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4284/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Метельській А.В.,

за участю:

представника позивача - Рудніцької Н.В., Ставицької І.Б.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі по тексту - ПАТ "Полтаваобленерго/позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві/відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2013 року №0003711502.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №1638/15.2/00131819 від 20 березня 2013 року, не вчиняв. Посилався на те, що суми ПДВ згідно податкових накладних виписаних контрагентами позивача, правомірно включені ПАТ "Полтаваобленерго" до податкового кредиту за січень 2013 року, оскільки, якщо перша подія відбувалася у попередньому звітному періоді, але суму податку на додану вартість за цією подією не було включено до складу податкового кредиту, слід керуватися нормою абзацу 3 пункту 198.6 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0003711502 від 02 квітня 2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Вказував на те, що позивачем до Додатку №8 "Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку їх заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до декларації не надав документів, що підтверджують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". За висновками податкового органу, заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця. Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання товарів/послуг від контрагентів позивача відбулося у серпні, вересні та грудні 2012 року ПАТ "Полтаваобленерго" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за січень 2013 року сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних контрагентами позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) зареєстровано як юридична особа 26 травня 1995 року, номер запису 1 588 105 0037 002314 (т.1 а.с. 81-82) . Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві (т.1 а.с. 86) та є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 85).

Згідно довідки АА № 734272 з ЄДРПО України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: розподілення електроенергії, неспеціалізована оптова торгівля, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, передача електроенергії, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (т.1 а.с.83-84).

ДПІ у м. Полтаві, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 статті 75 та пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 березня 2013 року №1638/15.2/00131819 (т.1 а.с 12-17), яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, в зв'язку з чим, виявлено завищення податкового кредиту за січень 2013 року на суму 104538 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 104538 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки №1638/15.2/00131819 від 20 березня 2013 року, направив до ДПІ у м. Полтаві заперечення на вказаний акт (лист від 29 березня 2013 року №02-31/3551) (т.1 а.с. 18-20).

За результатами розгляду вказаного заперечення ДПІ у м. Полтаві підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ПАТ "Полтаваобленерго" пункту 198.2, п.198.6 статті 198, пункту 200.1, п. 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, в зв'язку з чим виявлено завищення податкового кредиту за січень 2013 року на суму 104538 грн. та занижено суми податку, що підлягає до сплати в розмірі 104538 грн. (т.2 а.с.78-81).

На підставі акту перевірки від 20 березня 2013 року №1638/15.2/00131819, ДПІ у м. Полтаві 02 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003711502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 104538 та нараховано штрафних санкцій у розмірі 52269 (т.1 а.с. 29).

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку (адміністративна скарга від 15 квітня 2013 року № 02-31/4282) (т.1 а.с. 21-24).

За результатами розгляду скарги Головним управлінням міндоходів у Полтавській області відмовлено в задоволенні поданої скарги (т.1 а.с. 25-28).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003711502 від 02 квітня 2013 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

До декладрації з ПДВ за січень 2013 року позивачем поданий додаток №8 (т.1 а.с. 30-32) в якому зазначено податкові накладні, в яких постачальниками порушено порядок заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- ПМТЗ "Буд-Сервіс (і.п.н. 311840904043) - податкова накладна від 01 серпня 2012 року №355 на суму ПДВ 52302,42 грн., податкова накладна від 28 вересня 2012 року №380 на суму ПДВ 36101,75 грн., податкова накладна від 28 вересня 2012 року № 379 на суму ПДВ 5334,61 грн., податкова накладна від 28 вересня 2012 року №378 на суму ПДВ 4650,20 грн.;

- ПАТ "Укртелеком" (і.п.н. 215607626656) - податкова накладна від 31 грудня 2012 року №10143/530 на суму ПДВ 7.02 грн.;

- ТОВ К "Агро-Союз" у м. Лубни (і.п.н. 250082104175) - податкова накладна від 28 грудня 2012 року №117/6 на суму ПДВ 485,16 грн. та від 29 грудня 2012 року №74/8 на суму ПДВ 22,37 грн.;

- ПрАТ "МТС Україна" (і.п.н. 143339326658) - податкова накладна від 31 грудня 2012 року №4874 на суму ПДВ 5590,60 грн.;

- ПП "Спец- комплект" (і.п.н. 370615916013) - податкова накладна від 28 грудня 2012 року № 1256 на суму ПДВ 43,50 грн.

Разом з тим, перевіряючі в акті перевірки вказують, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати за товари/послуги або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.

Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання таких товарів/послуг відбувалося в серпні, вересні та грудні 2012 року, ПАТ "Полтаваобленерго" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Відтак, на думку перевіряючих, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за січень 2012 року податкових накладних, виписаних контрагентами позивача у серпні, вересні, грудні 2012 року з порушенням порядку та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Однак, суд не погоджується з такою позицією ДПІ у м. Полтаві з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що реальність господарських операцій між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПМТЗ "Буд - сервіс", "ПАТ"Укртелеком", ТОВ К "Агро-Союз" у м. Лубни, ПрАТ "МТС Україна" та ПП "Спец-комплект-сервіс"підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме:

- договорами підряду №1413, №1470, №1319 від 07 березня 2012 року (т.1 а.с. 130-132, 143-145, 157-159), договором №1030 про надання телекомунікаційних послуг (т.1 а.с. 124-129), договором №5.17047/2501 від 07 листопада 2003 року про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку (т.1 а.с. 171-174), договором підряду від 08 травня 2012 року №1562 (з урахуванням додаткової угоди до нього) (т.1 а.с. 184-186, 197-198), договором поставки від 24 жовтня 2012 року №3373 (т.1 а.с. 69-72), договором №3993 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 03 грудня 2012 року (т.1 а.с. 60-63);

- податковими накладними (т.1 а.с. 33, 35, 40, 45, 50, 53, 58, 64, 67) ;

- актами приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 36-39, 41-44, 46-49);

- видатковими накладними (т.1 а.с. 56, 68);

- приходними ордерами (т.1 а.с. 57, т.2 а.с. 95);

- розрахунком-актом (т.1 а.с. 51);

- актами здачі-приймання робіт (т.1 а.с. 59);

- виписками банку (т.1 а.с. 199-203, т. 2 а.с. 24-28);

- платіжними дорученнями (т1. а.с. 34, 52, 55, 66, 73, т.2 а.с. 50-53).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами податковим органом під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що:

- ПМТЗ "Буд-Сервіс" за договором підряду виписані податкові накладні від 01 серпня 2012 року на суму 313814,52 грн, в тому числі ПДВ - 52302,42 грн., від 28 вересня 2012 року на суму 216610,5 грн. в тому числі ПДВ - 36101,75 грн., від 28 вересня 2012 року на суму 3200765 в тому числі ПДВ - 533,61 грн., від 28 вересня 2012 року на суму 27901,19 грн. в тому числі ПДВ - 4650,20 грн. (т.1 а.с. 33, 35, 40, 45);

- ПАТ "Укртелеком" Полтавська філія за фактом надання послуг виписана податкова накладна від 31 грудня 2012 року №10143/530 на суму 42,12 грн, в тому числі ПДВ - 7,02 грн. (т.1 а.с. 50);

- ТОВ К "Агро-Союз" за фактом поставки товару виписано податкові накладні від 29 грудня 2012 року №74/8 на суму 134,22 грн., в тому числі ПДВ - 22,37 грн. та від 28 грудня 2012 року № 117/6 на суму 2910,94, в тому числі ПДВ - 485,94 грн. (т.1 а.с. 53,67);

- ПрАТ "МТС Україна" за фактом надання телекомунікаційних послуг виписано податкову накладну від 31 грудня 2012 року на суму 33543,56 грн., в тому числі ПДВ - 5590,60 грн. (т.1 а.с. 64);

- ПП "Спец-комплект-сервіс" за фактом виконання робіт виписано податкову накладну від 28 грудня 2012 року №1256 на суму 261,00 грн., в тому числі ПДВ - 43,50 грн.(т.1 а.с. 58).

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за січень 2013 року.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року (т.1 а.с. 204-211), податкові накладні, виписані контрагентами позивача в серпні, вересні, грудні 2012 року, позивачем фактично були отримані від вказаного контрагента у січні 2013 року, після чого ПАТ "Полтаваобленерго" суми ПДВ за серпень, вересень та грудень 2012 року включено до податкової декларації за січень 2013 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (т.1 а.с. 232-256).

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагентами позивача порушено продавцем порядок заповнення та/або дотримання порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із декларацією з ПДВ за січень 2013 року ПАТ "Полтаваобленерго" поданий додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (т.1 а.с. 30-32).

Позивачем разом із заявою додані копії первинних документів по операціям із контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (т.2 а.с. 71-77).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ПАТ "Полтаваобленерго" правомірно включило до складу податкового кредиту за січень 2013 року суму ПДВ у загальному розмірі 104538,00 грн. згідно податкових накладних за серпень, вересень та грудень 2012 року виписаних контрагентами позивача, та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна подаватися позивачем разом з декларацією за відповідний період, у якому відбувалися господарські операції із контрагентами позивача, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Полтаваобленерго" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1638/15.2/00131819 від 20 березня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003711502 від 02 квітня 2013 року.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0003711502 від 02 квітня 2013 року не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Полтаваобленерго" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003711502 від 02 квітня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02 квітня 2013 року №0003711502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1568 /тисяча п'ятсот шістдесят вісім/ гривень 07 /сім/ копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко