Постанова № 33037294, 07.08.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2560/13-а

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2040,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2040,40 грн.

07.08.2013 до суду по факсу від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами, в якому також зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та згідно ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.06.2005 зареєстрована Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області як фізична особа - підприємець, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 (а. с. 6).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, а з 01.01.2004 - як платник страхових внесків згідно ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який набув чинності з 01.01.2004.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (тут та далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто є застрахованими особами.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частиною 1 ст. 19 та п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб в межах максимальної величини, з якою справляються страхові, але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з п.5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують за себе страхові внески, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 33,2 %.

За підсумками року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітній рік (далі - Розрахунок) до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами) (далі - Інструкція).

Відповідно до абз.2 п.п.5.3.2 п.5.2 Інструкції платник, за кожний місяць, в якому отримав чистий дохід, зобов'язаний сплатити внески, згідно поданого розрахунку.

06.04.2010 ОСОБА_1 подано електронний звіт Додатку 25 за 2009 рік, в якому вказано нарахування із суми чистого доходу в розмірі 6443,00 грн., з яких їй необхідно було сплатити до органів ПФУ 33,2 % або 2139,08 грн. Згідно даних картки особового рахунку станом на 04.04.2013 фактично проведено сплату 600,00 грн. Сума боргу за 2009 рік склала 1539,08 грн.

06.04.2011 ОСОБА_1 подано електронний звіт Додатку 25 за 2010 рік, в якому вказано нарахування із суми чистого доходу в розмірі 1510,00 грн., з яких їй необхідно було сплатити до органів ПФУ 33,2 % або 501,32 грн. Сума боргу за 2010 рік склала 501,32 грн.

Отже, заборгованість відповідача по чистому доходу за 2009-2010 роки становить 2040,40 грн.

Згідно п.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду страхувальникам, які мають недоїмку, надсилають вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області було надіслано відповідачу вимогу про сплату недоїмки по чистому доходу за 2010 рік № Ф 1940 від 06.05.2011 в розмірі 2040,40 грн.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2040,40 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (вул. Миру, 151 Ж, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 37857963) заборгованість в сумі 2040,40 (дві тисячі сорок гривень сорок копійок).

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін