Ухвала суду № 33033952, 25.07.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

25.07.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1883/13р. Головуючий

У 1 інстанції Лушніков В.Ф.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Водяхіної Л.М., Козуб О.В.,

при секретарі: - Сидорук М.А.,

за участю: - представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 травня 2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 10918,02 грн., у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3 000 грн, судові витрати у сумі 214,6 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 08.10.2012 р. на автомобільній стоянці по вул. Хрюкіна зламав дзеркало заднього виду на автомобілі позивача. Вартість шкоди, заподіяної автомобілю, визначена позивачем з урахуванням рахунка-фактури та складає розмір його позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди. Стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн. позивач обґрунтовує тим, що відповідач у добровільному порядку відшкодовувати шкоду відмовляється, а у наслідок його протизаконних дій позивач був вимушений звертатися до правоохоронних органів та за юридичною допомогою. Крім того, позивач вказує, що його робота пов`язано з поїздками містом, але внаслідок того, що автомобіль знаходився у ремонті, він не мав можливості користуватися ним.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму шкоди , спричинену незаконними діями у розмірі 10918,02 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн., судові витрати у сумі 214,6 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову виходив з того, що шкода, заподіяна майну позивача, обумовлена неправомірними діями відповідача, а тому підлягаю стягненню з останнього.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Той факт, що шкоду завдано саме з вини відповідача належним чином підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.10.2012 р. за заявою ОСОБА_7. (а.с.6).

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З рахунку-фактури № СЧ-0011534 від 22 жовтня 2012 року вбачається, що вартість робіт та запчастин для відновлювального ремонту складає 10918,02 грн. (а.с.7).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом вірно стягнуто на користь позивача суму у відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача у частині стягнення моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер та глибину страждань позивача, порушення його звичайного способу життя внаслідок пошкодження його майна.

Доводи апеляційної скарги, що заявлена позивачем сума у відшкодування матеріальної шкоди перевищує межі малозначності даного діяння, колегія суддів вважає небгрунтованими, бо відповідачем не запропоновано жодної іншої суми у відшкодування завданої ним шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, 308, 313, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 травня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.П.Клочко

Судді: Л.М. Водяхіна

О.В. Козуб