Постанова № 33033148, 24.07.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/296/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутельська Г.В.

Категорія - Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бондарчук Р. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А., за участю: секретаря Берневек О.А. прокурора Горбань Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу начальника Кіровоградської митниці на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2013 року у справі про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Перга, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, який працює директором ПП «Альфа-Фенікс», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування вказаної постанови, суд першої інстанції зазначив, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, вчинене ОСОБА_3 12.12.2012 року та 28.12.2012 року і воно не є триваючим, а тому на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі начальник Кіровоградської митниці просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації вартості предмету правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України є триваючим правопорушенням, про що вказує норма ч. 2 ст. 467 МК України, а тому накладати адміністративне стягнення потрібно з моменту його виявлення. Також, судом не взято до уваги, що правопорушником вчинено ще 6 ідентичних порушень митних правил на загальну суму 3596956 грн.

Заслухавши думку представника митниці, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурора, який просив визнати ОСОБА_3 винним, захисника правопорушника - адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти скарги, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступних підстав.

Оскільки, в апеляційній скарзі висновки суду про винуватість порушника не оспорюються, то апеляційний суд не входить в дослідження фактичних обставин справи та вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення 12.12.2012 року та 28.12.2012 року порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. На час вчинення правопорушення діяв Митний кодекс України 2002 року. Вказане правопорушення було виявлено 15.01.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 467 МК України (який набрав чинності з 01.06.2012 року) якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За змістом статті 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється митним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, поставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути за формою та вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту шляхом вручення або надіслання одного примірника зазначеної картки невідкладно декларанту або уповноваженій ним особі.

Отже, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару.

Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару. Воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його вчинення, у відповідності до закону, який діяв на час вчинення правопорушення.

До таких висновків стосовно триваючого правопорушення у сфері порушень митних правил дійшов Верховний Суд України, які викладені у постанові від 20 червня 2011 року, ухваленої з приводу неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України ст.ст. 328, 355 МК України 2002 року (стаття 355 передбачала відповідальність за порушення митних правил, які на теперішній час передбачені ч. 1 ст. 483 МК України).

Слід зазначити, що частина 2 ст. 467 МК України не вказує на те, що стосовно правопорушень, передбачених ст.ст. 469, 477-485 МК України, строк завжди і за будь-яких обставин має обраховуватися від дня виявлення правопорушення. В даному випадку вирішальним є саме фактор «триваючого характеру» правопорушення, а не його кваліфікації згідно певної статті МК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгунтованими.

Аргументи апеляційної скарги про те, що правопорушником вчинено ще 6 ідентичних порушень митних правил на загальну суму 3596956 грн. не можуть слугувати підставами для скасування постанови суду першої інстанції і не мають відношення до строків накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин, порушення ОСОБА_3 митних правил не має триваючого характеру, оскільки дії були по одноразовому переміщенню товару через митний кордон України згідно певного договору та вантажної Митної декларації, а тому на теперішній час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.

Отже, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 порушень митних правил та підстав для закриття провадження по справі. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, так як підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу начальника Кіровоградської митниці залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2013 року у справі № 3/405/1195/13, якою ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.А. Бондарчук