КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2013 року 810/2669/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс»
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т АН О В И В:
ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002832204 та від 27.05.2013 р. №0002852204.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 14.05.2013 р. по 16.05.2013 р. Броварською ОДПІ Київської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 22.05.2013 р. №433/22-4/36107594 (далі - Акт перевірки).
Вказує, що на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002832204, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 52240,00 грн., в тому числі 41792,00 грн. за основним платежем та 10448,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002852204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибутки приватних підприємств в розмірі 54851,25 грн., в тому числі 43881,00 грн. за основним платежем та 10970,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказує, що ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Броварської ОДПІ Київської області у ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р. За результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» в сумі ПДВ - 41792,00 грн., в червні 2012 р. на суму ПДВ - 21358,00 грн. та липень 2012 р. на суму ПДВ - 20434,00 грн., що призвело до заниження ПДВ в сумі - 41792,00 грн., в червні 2012 р. на суму ПДВ-21358,00 грн. та липень 2012 р. на суму ПДВ - 20434,00 грн.;
п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ТОВ «ВКФ «Атлант-плюс» занижено податок на прибуток в розмірі 43881,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 р. на суму 22426,00 грн. та за ІІІ квартал 2012 р. на суму 21455,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Броварською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002832204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52240,00 грн., в тому числі 41792,00 грн. за основним платежем та 10448,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002852204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибутки приватних підприємств в розмірі 54851,25 грн., в тому числі 43881,00 грн. за основним платежем та 10970,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідач вважає, - усі господарські операції між ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» та ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (Постачальник) та ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» (Покупець) укладено Договір поставки №К 241 від 19.06.2012 р., згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, Товар сортимент, кількість та ціна якого вказані у Специфікації.
Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» було включено до Єдиного державного реєстру , а отже перебувало на обліку платників податків, на час здійснення ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» господарських операцій із ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» його свідоцтво було дійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, фінансово-господарські операції між ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» та ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» підтверджуються: рахунками-фактури №СФ-0005434 від 19.06.2012 р., №СФ-0006066 від 09.07.2012 р.; видатковими накладними №РН-0001472 від 20.06.2012 р., №РН-0001546 від 13.06.2012 р.; податковими накладними від 19.06.2012 р. та від 13.07.2012 р.; книгою обліку довіреностей на 2011 р. - 2012 р. та книгою обліку довіреностей на 2012 р. - 2013 р.; банківськими виписками від 19.06.2012 р. та від 13.07.2012 р.
Оплата за даним договором здійснювалася позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку.
Судом встановлено, що товар ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» в подальшому використовував в будівельних роботах згідно Договору генерального підряду на виконання робіт №19 від 17.06.2010 р., який укладений між ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» та ТОВ фірма «Вояж», що підтверджується Актами прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. на суму 481158,23 грн., за грудень 2012 р. на суму 151848,25 грн
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
В матеріалах справи, наявні докази технологічних можливостей виконання вищевказаних договорів. Позивачем надано документи, що підтверджують наявність майна, а саме Договором оренди №7 від 04.01.2011 р., що укладений між Малим приватним підприємством «Атлант-плюс» (Орендодавець) та ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» (Орендар), згідно якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, загальною площею 3300 кв.м., що знаходиться за адресою: 07400, м. Бровари, вул. Металургів, 32, а також позивачем надано Договір оренди транспортного засобу №6 від 04.01.2011 р., що укладений між Малим приватним підприємством «Атлант-плюс» (Орендодавець) та ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» (Орендар), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у п.1.2 Договору.
За таких обставин суд вважає, що Договір поставки №К 241 від 19.06.2012 р між ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (Постачальник) та ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» (Покупець) носив реальний характер.
Суми податку на додану вартість яка була сплачена згідно Договору №К 241 позивачем за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Як вбачається з матеріалів справи, що контрагент позивача - ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» був зареєстрований як платники податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.
Отже, позивачем податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» сформовано правомірно, а отже податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002832204 винесено протиправно та має бути скасовано.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Як було вищевказано, валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Альтаір Альта Плюс».
Таким чином, валові витрати позивача сформовані правомірно, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0002852204 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 27.05.2013 р. №0002832204.
3. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 27.05.2013 р. №0002852204
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» сплачений судовий збір у сумі 1070 (одна тисяча сімдесят) грн. 91 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 серпня 2013 року.
Судове рішення № 33032495, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2669/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: