Рішення № 33032196, 15.08.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4301/13-ц

Провадження №2/592/1532/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сумської міської ради, третя особа: друга Сумська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції про встановлення факту прийняття спадщини, визнання часток і визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

В квітні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом про встановлення факту прийняття у власність померлою ОСОБА_4 1\6 частини квартири АДРЕСА_1, визнання часток за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 по 1\2 на квартиру АДРЕСА_1 і визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої вимоги, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їх мати, після смерті якої позивачка звернулася до нотаріальної контори, але отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має можливості внаслідок того, що ОСОБА_4 за життя отриману у спадщину частину квартиру після смерті ОСОБА_5 не зареєструвала в відповідних органах, в зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості успадкувати майно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 на вимогах позову наполягала в повному обсязі і просили позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 подав заяву про залишення позовних вимог в частині визнання за ним права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 без розгляду , яка була прийнята судом.

Представник відповідача Сумської міської ради у судове засідання не зявився, у вирішенні питання покладаються на розсуд суду.

Представник другої Сумської державної нотаріальної контори, в судове засідання не зявилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку задоволення позову зі слідуючих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь у справі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що у шлюбі у ОСОБА_4 і ОСОБА_5 народилися ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.9) і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.14).

16 серпня 1985 року позивачка і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб у відділі РАЦСу міськвиконкому м. Суми, актовий запис №1667(а.с.10)

03 лютого 1998 року органом приватизації управління комунального майна та приватизації міської ради посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва (а.с.5). Право власності на житло було зареєстровано в Обласному бюро технічної інвентаризації за №447.

Інвентаризаційна вартість вказаної квартири станом на 08.05.2013 року становить 72 812 грн. (а.с. 22)

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5, який за час свого життя не складав заповіт на випадок своєї смерті. Після його смерті відкрилася спадщина на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 і належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.02.1998 року. Право власності на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 перейшло до його дружини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 2000 року ( а.с.6), але майно не було оформлене і зареєстроване в Сумському ОБТІ за ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с. 7). За час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт на доньку ОСОБА_1 і заповідала їй усе майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те майно, на що вона за законом буде мати право (а.с.8).

Після смерті матері позивачка в встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак нотаріус повідомив, що не може оформити спадщину за заповітом на її ім"я після смерті матері, оскільки у спадкодавця відсутні правоустановчі документи на майно.Згідно листа другої Сумської державної нотаріальної контори спадкова справа після померлої заведена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8, але свідоцтво не видавалися

Частиною першою ст. 256 ЦПК України визначено перелік фактів, про встановлення яких справи розглядаються судом в порядку окремого провадження.

За нормою ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що померла ОСОБА_4 набула право власності на зазначену частку в квартирі на підставі свідоцтва про право власності на майно за законом від 21 лютого 2000 року, яке ніким не оспорюється, і була вправі розпоряджатись нею на свій розсуд, нормами ст. 1297 ЦК України не визначено правових наслідків недотримання обов'язку спадкоємця звернутися з свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно у виді втрати права на спадщину, виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не здійснив держаної реєстрації свідоцтва, тому суд вважає необхідним встановити факт прийняття у власність померлою 1\6 частини квартири АДРЕСА_1.

Що стосується позовних вимог про визначення розміру спадкового майна,то спочатку необхідно встановити розмір частки спадкодавця на кВ.АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 03.02.1998 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 приватизували на праві приватної спільної сумісної власності житло. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК) ( 435-15 ). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Аналізуючи наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що розмір частки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на кВ.АДРЕСА_1 становить по 1\3 кожному. Після смерті ОСОБА_5 1\3 частина квартири АДРЕСА_1 перейшла до його дружини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 2000 року, а тому при таких обставинах, суд вважає можливим визначити рівними частки ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, тобто кожному належить по 1/2 частині вказаної квартири, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, то вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, відсутність у позивача правовстановлюючого документу на частину квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 не позбавляє її можливості оформити своє право на спадщину, як спадкоємиці за заповітом.

Як вже встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 відкрито спадкову справу щодо майна померлого.

Заповіт, складений померлою ОСОБА_4, яка все своє майно заповідала позивачці ОСОБА_1, є чиним, на даний час не скасований та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталася до нотаріальної контори із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю відповідних правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України переважне право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці за законом.

Оскільки позивачка, як спадкоємець померлої ОСОБА_4, позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування в зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу на квартиру та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, таке право підлягає відновленню в судовому порядку.

Крім того, речове право (право власності) на нерухоме майно реєструється в органах, що здійснюють державну реєстрацію відповідних прав на підставі свідоцтва про право на спадщину, якою є це нерухоме майно.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а не отримання такого свідоцтва позбавляє позивачку можливості здійснювати повноваження власника щодо свого права власності та призводить до порушення її прав в розумінні ст.ст. 317, 319 ЦК України, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно, оскільки це право не може бути визнане іншим шляхом, тому повинно бути захищено в судовому порядку.

За таких обставин суд вважає, встановленим факт прийняття у власність померлою ОСОБА_4 1\6 частини квартири АДРЕСА_1 та приходить до висновку про визнання за ОСОБА_2 і ОСОБА_4 права власності на 1\2 частину квартириАДРЕСА_1 і про необхідність визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на1\2 частину квартиру АДРЕСА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 118, 119, 212-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 317,319, 321, 328, 370, 372, 392, 1216, 1217,1218, 1223,1233,1296, 1297 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: друга Сумська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції про встановлення факту прийняття спадщини, визнання часток і визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 прийняла у власність 1\6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину кв.АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину кв.АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя Г.Ю. Корольова