Постанова № 33031463, 16.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 922/1786/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Пономаренко Л.М. - дов. № 20/27Д-20 від 10.05.2011р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2233Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013р. у справі № 922/1786/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2013 р. у справі № 922/1786/13 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Восток Телеком" на користь ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 8221,14 грн., пеню в розмірі 783,86 грн., штраф в розмірі 1100,19 грн., неустойку в розмірі 5735,00 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, ТОВ "Восток Телеком", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції невірно було застосовано ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка не підлягала застосуванню до правовідносин сторін у справі. Також, скаржник зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що позивач в порушення п. 7.5, п. 7.6 вказаного договору не надав відповідачу розрахунок орендної плати та розрахунок на відшкодування витрат за надані послуги, а також, акти виконаних робіт за ці періоди, отже, відповідачем не були порушені умови договору стосовно строків оплати за серпень-вересень 2012р.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.07.2013р., яке міститься в матеріалах справи.

Позивач, ПАТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач зазначає, що ним було дотримано всі пункти договору, належним чином надіслано відповідачу акти разом з розрахунками, а також, позивач надав свої розрахунки інфляційних, пені та штрафу.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010 р. між ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (орендодавцем) та ТОВ "Восток Телеком" (орендарем) був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна № 14, відповідно до п. 1.1. якого, відповідачу було передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 15,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, частина даху в АПБ інв. № 600007, яке знаходиться на балансі позивача та передано в оренду з метою використання під розташування антен за актом приймання-передачі орендованого майна до договору № 14 від 01.04.2010 р.

У відповідності до п. 5.2. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати по комунальним послугам. Згідно п. 3.4. та п. 3.6. договору, щомісячна орендна плата та відшкодування витрат перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Згідно з п. 3.3. вищевказаного договору, оренда приміщень і надання комунальних та інших послуг щомісячно оформлюється двостороннім актом. Відповідач протягом 5-ти днів з дня одержання акту повинен підписати та повернути два примірника позивачу.

Як свідчать матеріали справи, 20.08.2012 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір з 20.09.2012 р. та підписати акт взаєморозрахунків, на підставі чого позивач надіслав на адресу відповідача додаткову угоду № 3 до договору та акт звіряння взаєморозрахунків листом № 03/20086 від 20.09.2012 р., яка була отримана відповідачем 26.09.2012 р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114601569938, яке міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, акт № 8 від 31.08.2012 р. за серпень 2012 р., разом із розрахунком орендної плати та відшкодування витрат був направлений на адресу відповідача простою поштовою кореспонденцією із супровідним листом № 03/19900 від 27.08.2012р.

Акт № 9 від 20.09.2012р. за вересень 2012 р. разом із розрахунком орендної плати та відшкодування витрат був направлений на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією із супровідним листом № 03/20085 від 20.09.2012р., який був отриманий відповідачем 26.09.2012 р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114601569938, яке міститься в матеріалах справи.

25.01.2013 р. позивачем було повторно надіслано відповідачу Акт № 8 від 31.08.2012 р. та Акт № 9 від 20.09.2012 р. разом із супровідним листом № 03/144, який був отриманий відповідачем 05.02.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114601664116, яке також міститься в матеріалах справи.

Також, 25.01.2013 р. відповідачу була надіслана претензія-вимога про сплату розрахунків за договором, (з розрахунком вартості наданих послуг та розрахунком штрафних санкцій), яка була отримана відповідачем 05.02.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114601664124.

Матеріали справи не містять заперечень від відповідача про непогодження з розрахунками та сумами за вищевказаними актами № 8 від 31.08.2012р. та № 9 від 20.09.2012р., також не містять відповіді відповідача на виставлену позивачем претензію-вимогу.

Крім того, відповідачу були надані дублікати акту № 8 від 31.08.2012р. та акту № 9 від 20.09.2012р. з розрахунками до них, які були отримані особисто представником ТОВ "Восток Телеком" Єфимовим 11.04.2013р., про що є відповідна відмітка на супровідних листах № 03/19900 від 27.08.2012 р., № 03/20085 від 20.09.2012 р., які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, відповідач безпідставно посилається в апеляційній скарзі на те, що ним не було отримано від позивача вищевказаних розрахунків та актів.

Судом першої інстанції правомірно було встановлено, що відповідачем не сплачено за надані послуги за червень-серпень 2012 р. за актами: № 6 від 30.06.2012р., № 7 від 31.07.2012 р., № 8 від 31.08.2012 р., що призвело до боргу в розмірі 8206,28 грн.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач на адресу відповідача направив претензії № 20/19847 від 20.08.2012 р. та № 20/143 від 25.01.2013 р. з вимогою оплатити борг, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 6114601501411 та № 6114601664124. Проте, в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на вказані вимоги.

П. 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві згідно чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,4 % суми боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач несвоєчасно сплачував позивачу за оренду приміщення, судом першої інстанції правильно стягнуто пеню в розмірі 783,86 грн. за актами № 2 від 29.02.2012р., № 3 від 31.03.2012р., № 4 від 30.04.2012р., № 5 від 31.05.2012р., № 6 від 30.06.2012р., № 7 від 31.07.2012р., № 8 від 31.08.2012р., які підписані відповідачем.

Відповідно до п. 3.10. договору, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Беручи до уваги наданий позивачем розрахунок штрафу, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача штраф у розмірі 1100,19 грн.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції, яка склала 8221,14 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, п. 9.3. договору передбачено, що за порушення термінів оформлення актів орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний день прострочення, але не більше п'яти мінімальних заробітних плат.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що оскільки відповідачем безпідставно не повернуті належним чином оформлений акт № 8 від 31.08.2012 р. та акт № 9 від 30.09.2012 р., позивачем на підставі умов договору відповідачу була нарахована неустойка в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка склала 5735,00 грн. і яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013 р. у справі № 922/1786/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.08.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В

Суддя Россолов В.В.