Рішення № 33031191, 30.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 911/1885/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро», Київська область, м. Бориспіль

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 37745,13 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Марченко Г.В. (довіреність №1.23-17 від 7 лютого 2013 року);

Хворостянко Н.О. (довіреність №1.4-1283 від 29 липня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач) про стягнення 37745,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг від 10 березня 2009 року за №19-1033/01, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 34459,78 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 3285,35 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 травня 2013 року та призначено справу до розгляду на 4 червня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

17 червня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 34459,78 грн. основного боргу та 2543,40 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач в судові засідання 4 червня 2013 року, 18 червня 2013 року та 30 липня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 21 травня 2013 року, від 4 червня 2013 року та від 18 червня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

30 липня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 10 березня 2009 року укладено договір про надання послуг за №19-1033/01.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за завданням замовника виконавець надає платні медичні послуги працівникам замовника в медико-санітарній частині, згідно списку працівників (додаток 1 до договору), а замовник приймає та оплачує ці послуги згідно умов цього договору.

Пунктом 2.2.2 договору сторони погодили, що замовник зобов'язується своєчасно проводити розрахунки.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник щомісячно сплачує за отримані платні медичні послуги його працівниками за цінами, згідно затверджених тарифів, вказаними в додатках №2 та №3 до договору, згідно рахунку та акту виконаних робіт.

Згідно пункту 3.2 договору виконавець щомісячно направляє акти виконаних робіт та рахунки замовнику.

Відповідно до пункту 3.3 договору замовник повертає підписаний акт виконаних робіт не пізніше 20 днів з моменту його отримання. Якщо замовник через 20 днів не повертає акт виконаних робіт - послуги вважаються прийнятими.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник проводить оплату виставлених рахунків в 10-денний термін з моменту отримання рахунків.

У відповідності до пункту 4.1 договору замовник за несвоєчасну оплату рахунків сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочки.

Згідно пункту 7.1 договору (відповідно до протоколу розбіжностей) договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2009 року, та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити дію договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги згідно договору, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (том 1, а.с. 23-33) на загальну суму 37023,26 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідач частково оплатив надані позивачем послуги у розмірі 2563,48 грн. в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 34459,78 грн.

Відповідач в судові засідання 4 червня 2013 року, 18 червня 2013 року та 30 липня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 21 травня 2013 року, від 4 червня 2013 року та від 18 червня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 34459,78 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 2543,40 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 13738233) - 34459 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. заборгованості, 2543 (дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 40 коп. пені та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 1 серпня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.