Рішення № 33028782, 12.08.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6815/13-ц

2/357/2462/13

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі судового засідання - Коляда С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ спільного сумісного майна подружжя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 16.05.2013 року мотивуючи тим, що з 30.04.1966 року по 20.05.2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Після розірвання шлюбу відповідач проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 користувалась спільно набутим майном, яке знаходиться за даною адресою. Позивач неодноразово звертався до неї з проханням розподілити майно чи відшкодувати за частку спільного набутого майна грошові кошти але дійти згоди про поділ майна подружжя не вдалось. За час шлюбу було набуто майно, що знаходиться за місцем проживання відповідача: верстак слюсарний вартістю 500 грн., набір інструменту слюсарного - 300 грн., набір інструменту столярного - 200 грн., шафа ( алюмінієва) для інструменту - 200 грн., електрична соковижималка - 250 грн., набір меблів: шафи двох дверні - 2 шт. вартістю 1200 грн., антресолі, полки для книжок - 500 грн., шафа купе - 1000 грн., меблева стінка - 2500 грн., диван - 500 грн., книжкова шафа - 800 грн., набір кухонних меблів - 1500 грн., мікрохвильова піч - 800 грн., електродуховка ( гриль) - 300 грн, плита газова - 1500 грн., фритюрниця - 150 грн., набір кухонного посуду - 300 грн., холодильник «Мінськ» - 600 грн., кришталева люстра ( 2 шт.) - 1600 грн., три бра ( кришталь) - 450 грн., набір посуду - 400 грн., електропраска - 200 грн., пральна дошка - 150 грн., бібліотека ( підписні видання) близько 300 томів - 4000 грн., пральна машина «автомат» - 2000 грн., пральна машина «Індезіт» - 1500 грн., два телевізори «Філіпс» - 3000 грн., чотири відеомагнітофони «Самсунг» - 1000 грн., 15 комплектів постільної білизни - 1500 грн., двомісне ліжко - 300 грн., двомісне ліжко іноземного виробництва - 500 грн., 4 масляних нагрівальних радіаторів - 800 грн., холодильник «Бошш» - 400 грн., кондиціонер - 2000 грн., центрифуга - 300 грн., автопричіп - 3000 грн., посуд з кришталю ( вази, бокали) - 800 грн., фарфоровий набір ( Китай) - 600 грн., ювелірні вироби із золота ( обручки, ланцюжки, браслети) - 50000 грн., всього на суму 87500 грн. Оскільки згоди з відповідачем про вартість майна та його поділ не досягнуто, позивач встановив цини на майно самостійно. Згідно ст..ст.69-72 СК України та ст..372 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача половину вартості спільного сумісного майна подружжя, що було набуте в шлюбі за час проживання разом в сумі 43750 грн. та судові витрати по справі в розмірі 437 грн. 50 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що позивач після розірвання шлюбу не міг користуватись спільним майном, оскільки воно знаходилось за адресою проживання відповідача, а до квартири він не мав змоги потрапити. З 2010 року він не проживає у м. Біла Церква, останні три роки були справи про поділ іншого майна спільно набутими позивачем та відповідачем, але він не заявляв про зазначене у даному позові майно раніше тому що він людина похилого віку. Вимоги про поділ майна між сторонами не заявлено, тому що майно знаходиться у відповідача, що підтвердять свідки, а вартість даного майна встановлена позивачем на власний розсуд.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову та підтримала думку представника.

Представник відповідача за договором адвокат ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що зазначене майно у позові не було власністю подружжя, те майно яке сторони придбали за час шлюбу було вивезено позивачем після розірвання шлюбу за м. Тараща. У 2012 році в судовому порядку було вирішено спір щодо спільного майна подружжя, рішення набрали законної сили. Позивач під час розгляду даних справ ніколи не ставив питання про розподіл зазначеного в даному позові майна. Позивачем не надано до суду жодного доказу про обсяг майна, його вартості та наявності в натурі. Просив застосувати строк позовної давності.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі , покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 11 ЦПК України).

З вказаного випливає, що підставу та предмет позову позивач визначає самостійно у позовній заяві.

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини самостійного заробітку.

На підставі ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

30.04.1966 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб ( свідоцтво про одруження - а.с.6).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2009 року ( а.с.22) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, рішення набрало законної сили 28.11.2009 року. 20.05.2010 року позивач отримав свідоцтво про розірвання шлюбу ( а.с.7).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2012 року ( а.с.23) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто компенсацію частки у спільному сумісному майні подружжя, а саме: автомобіля «Форд - Транзит», в розмірі 21 686 грн. 78 коп., рішення набрало законної сили 13.07.2012 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2012 року ( а.с.24) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто вартість ? частини цегляного гаража № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Молодіжний» по АДРЕСА_2 в сумі 30 339 грн. 08.11.2012 року ухвалою Апеляційного суду Київської області заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2012 року залишено без змін, рішення набрало законної сили 08.11.2012 року.

Судом встановлено, що під час розгляду цивільних справ про поділ майна подружжя позивачем не заявлялись вимоги щодо поділу майна зазначеного в даному провадженні, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача.

В п 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні не довели належними та допустимими доказами, що майно: верстак слюсарний вартістю 500 грн., набір інструменту слюсарного - 300 грн., набір інструменту столярного - 200 грн., шафа ( алюмінієва) для інструменту - 200 грн., електрична соковижималка - 250 грн., набір меблів: шафи двох дверні - 2 шт. вартістю 1200 грн., антресолі, полки для книжок - 500 грн., шафа купе - 1000 грн., меблева стінка - 2500 грн., диван - 500 грн., книжкова шафа - 800 грн., набір кухонних меблів - 1500 грн., мікрохвильова піч - 800 грн., електродуховка ( гриль) - 300 грн, плита газова - 1500 грн., фритюрниця - 150 грн., набір кухонного посуду - 300 грн., холодильник «Мінськ» - 600 грн., кришталева люстра ( 2 шт.) - 1600 грн., три бра ( кришталь) - 450 грн., набір посуду - 400 грн., електропраска - 200 грн., пральна дошка - 150 грн., бібліотека ( підписні видання) близько 300 томів - 4000 грн., пральна машина «автомат» - 2000 грн., пральна машина «Індезіт» - 1500 грн., два телевізори «Філіпс» - 3000 грн., чотири відеомагнітофони «Самсунг» - 1000 грн., 15 комплектів постільної білизни - 1500 грн., двомісне ліжко - 300 грн., двомісне ліжко іноземного виробництва - 500 грн., 4 масляних нагрівальних радіаторів - 800 грн., холодильник «Бошш» - 400 грн., кондиціонер - 2000 грн., центрифуга - 300 грн., автопричіп - 3000 грн., посуд з кришталю ( вази, бокали) - 800 грн., фарфоровий набір ( Китай) - 600 грн., ювелірні вироби із золота ( обручки, ланцюжки, браслети) - 50000 грн., всього на суму 87500 грн. є спільним майном подружжя набуте за час шлюбу з відповідачем, наявне в натурі на час розгляду справи за адресою: АДРЕСА_1 та його вартість.

Суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки вони не підтвердили в судовому засіданні обставин щодо наявності спільного майна подружжя його вартості та наявності на час розгляду справи, так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що бул один раз присутній при обміні сторонами ключами за адресою: АДРЕСА_1 після розірвання шлюбу, в квартирі були меблі які пояснити не зміг, а свідок ОСОБА_6 зазначила що відповідач її подруга, в гостях у подружжя вона була до їх розлучення часто, а після 2009 року не була, після розлучення позивач проживав у родичів а з 2010 року проживає разом з нею і ніяких речей з собою не перевозив.

За ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності для захисту порушеного права встановлюється тривалістю в три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.( ч.1 ст.261 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Судом встановлено, що позивач міг дізнатись про порушене право після розірвання шлюбу з відповідачем 17.11.2009 року та під час розгляду цивільних справ про розподіл майна подружжя у 2012 році, однак правом на звернення до суду з зустрічним позовом про розподіл майна зазначеного в даному позові не скористався, а представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач дізнався про порушене право на початку 2010 року коли переїхав до м. Тараща.

Представник відповідача надав до суду заяву про застосування строку позовної давності, позивач не надав до суду заяви про поновлення строку та жодного доказу в підтвердження поважності причин його пропуску, тому суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин, а підстави для його поновлення відсутні.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доданим доказам, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення .

Відповідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача компенсуються судові витрати, а в даному випадку в позові відмовлено, тому стягнення з відповідача судового збору не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 60, 69, 70,71,72 СК України,ст. ст. 257,261,267, 372 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Бондаренко