Рішення № 33028344, 15.08.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5787/13-ц

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Волкової С.Я.,

при секретарі - Поклад А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Печерське районне управління ГУ МВС України в м. Києві, Головне управління юстиції у м. Києві, про витребування нерухомого майна (квартири) від добросовісного набувача, відновлення становища, яке існувало до порушенні, та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 18.03.2013 р. звернувся до суду із вимогами в інтересах ОСОБА_2 про витребування на підставі ч.1 ст.236, ст.ст.330,386, ч.1 ст.388 ЦК України від ОСОБА_3 кв.АДРЕСА_1, про зобов'язання останнього на підставі ч.1 ст.236, ст.ст.330,386, ч.1 ст.388 ЦК України повернути зазначену квартиру, про зобов'язання ОСОБА_3 на підставі ст.ст.386,391 ЦК України не чинити перешкод в здійсненні права користування та розпорядження цією квартирою, забезпечити безперешкодний доступ до квартири, звільнивши її та прибравши особисті речі, посилаючись на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2011 р. ОСОБА_2 визнана безвісно відсутньою, він є опікуном її майна.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, він же є представником третьої особи: ОСОБА_5, підтримав позовні вимоги вимогами, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість.

В судовому засіданні представник третьої особи: Печерського районного управління ГУ МВС України в м. Києві Кльоц І.О. при винесенні рішення покладалася на розсуд суду.

В судове засідання третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві не з'явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вивчивши письмові докази, вислухавши учасників судового розгляду, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що предметом спору є АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 34,50 кв.м., жилою площею 17,90 кв.м., розташована на другому поверсі п'ятиповерхового будинку.

Відповідно до листів Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №40995 (И-2012) від 5.11.2012 р., №42842 (И-2012) від 20.11.2012 р. згідно з даними бюро АДРЕСА_1 на праві власності була зареєстрована за ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.09.1993 р., далі право власності перейшло до ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 2.12.1993 р., від ОСОБА_10 право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_11 на підставі договору дарування, посвідченого 1.04.1994 р., від ОСОБА_11 право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.06.1998 р., від ОСОБА_12 право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 5.03.1999 р. Першою Київської державною нотконторою, зареєстровано в реєстрі за №23-526, дублікат виданий Першою Київської державною нотконторою 4.12.2008 р., зареєстровано в реєстрі за №2-5645, від ОСОБА_2 право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_13 на підставі договору дарування, посвідченого 4.02.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстровано в реєстрі за №86, від ОСОБА_13 право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2.06.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15, зареєстровано в реєстрі за №405, від ОСОБА_4 право власності на квартиру перейшло і станом на 31.10.2012 р. зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.06.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстровано в реєстрі за №1128. Зазначена угода станом на 29.06.2012 р., тобто дату укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу, та на час розгляду справи недійсною не визнана і відповідно до вимог ст.204 ЦК України є правомірною.

Згідно свідоцтва опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, 29.01.2013 р. за реєстровим №11-268 посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотконтори, ОСОБА_1 на підставі ст.44 ЦК України є опікуном майна ОСОБА_2, яка за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2011 р. визнана безвісно відсутньою.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись у березні 2013 р. до суду із вимогами в інтересах ОСОБА_2 про витребування від ОСОБА_3 кв.АДРЕСА_1, зобов'язання останнього повернути ОСОБА_2 зазначену квартиру, свої вимоги обґрунтовує ч.1 ст.388 ЦК України, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 8.11.2012 р. у справі №2-1947/12 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_13, треті особи: ОСОБА_2, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання правочину нікчемним, визнання набуття права неправомірним та визнання права власності, яким право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати таке майно від набувача лише в разі, якщо майно: загублено власником або особою, якій він передав це майно у володіння; було викрадено у власника або у особи, якій він передав це майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав це майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Позивач ОСОБА_1 в судовому не надав жодного доказу, що ОСОБА_2 є власником майна, договір, на підставі якого до ОСОБА_3 перейшло право власності на спірну квартиру, на час розгляду справи не являється ані зміненим, ані розірваним, ОСОБА_2 не є стороною угоди, вона не передавала відповідачеві майно, яке вимагає повернути ОСОБА_1 За таких обставин позивач не має жодних правових підстав витребувати спірну квартиру у відповідача та запропонований ОСОБА_1 порядок захист права ОСОБА_2 шляхом зобов'язання відповідача повернути майно, суперечить такому захисту цивільних прав, оскільки ОСОБА_2 не передавала ОСОБА_3 майно, яке вимагає повернути ОСОБА_1

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що регулює реєстрацію, в даному випадку реєстрацію речових прав на нерухоме майно, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Статтею 3 цього закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою.

При таких обставинах суд не приймає до уваги рішення Печерського районного суду м. Києва від 8.11.2012 р. за наслідками розгляду справи №2-1947/12 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_13, треті особи: ОСОБА_2, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, про визнання правочину нікчемним, визнання набуття права неправомірним та визнання права власності, оскільки лише після його державної реєстрації особа, за якою визнано право власності, вважається власником майна.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись у березні 2013 р. до суду із вимогами в інтересах ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод в здійсненні права користування та розпорядження кв.АДРЕСА_1, забезпечити безперешкодний доступ до квартири, звільнити її та прибрати особисті речі, свої вимоги обґрунтовує ст.ст.386,391 ЦК України.

Згідно ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.391 ЦК України власним майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не надано жодного доказу, що ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_2 у користуванні спірним майном, остання не є власником майна, у користуванні якого ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,19,20,236,257,330,386,388,391 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,169,212-215,290 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Печерське районне управління ГУ МВС України в м. Києві, Головне управління управління юстиції у м. Києві, про витребування нерухомого майна (квартири) від добросовісного набувача, відновлення становища, яке існувало до порушенні, та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ