Рішення № 33027684, 16.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2157/13-ц

Провадження № 22ц/779/1819/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Максимюк Р.Ю.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Турів О.М.,

з участю представника відповідача - ОСОБА_2, представника позивача - Рокетської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 04 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" пред'явлено позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 19.11.2006року ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 1956,90грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки зобов'язання боржником не виконується, у зв'язку з чим станом на 22.03.2013року виникла заборгованість за кредитом в сумі 27453,80грн, то позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 04 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 17453грн 80коп заборгованість за кредитним договором та судовий збір в сумі 229грн 40коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що у судовому засідання ним було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, однак судом безпідставно відмовлено у його задоволенні. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд взяв до уваги довідку ПАТ КБ "ПриватБанк", з якої вбачається, що 01.11.2010року ОСОБА_4 було сплачено 150грн, які були зараховані на погашення тіла кредиту. Однак, на думку апелянта. дана довідка суперечить п.4.3 Умов про надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), де зазначено, що отримані кошти від позичальника для погашення заборгованості насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку. Крім того, скаржник зауважує, що при подачі позову ПАТ КБ "ПриватБанк" подав розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом на 22.03.2013року ОСОБА_4 жодної оплати проведено не було. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову банку.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_4 не з'явився, хоч судове повідомлення йому було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності апелянта, однак з участю його представника.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала. Крім того, пояснила, що відповідач остаточно зняв з рахунку кредитні кошти в загальній сумі майже 2 тисячі гривень в кінці 2007 року, і з того часу кредитні зобов'язання не виконував, оскільки захворів і не мав коштів для погашення боргових зобов'язань. Представник стверджує, що ОСОБА_4 з листопада 2007 року ніяких платежів у погашення кредитної заборгованості за названим вище договором не здійснював. Тому вважає, що суд помилково прийнявши до уваги довідку банку про здійснення відповідачем 01.11.2010року часткового погашення заборгованості, необґрунтовано залишив без задоволення заяву ОСОБА_4 про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетська С.В. доводи апеляційної скарги заперечила, вважаючи, що згадана довідка дійсно підтверджує факт внесення відповідачем 150грн у погашення заборгованості за кредитом, укладеним з ним 19.11.2006року. Тому вважає, що суд першої інстанціі дійшов до обґрунтованого висновку про, що строк позовної давності банком в даному випадку не було пропущено. У зв'язку із наведеним рішення в даній справі, як законне і обґрунтоване, просить залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2006року ОСОБА_4 отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у розмірі 1956грн 90коп зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Даний факт підтверджується анкетою, заявою позичальника № FJWRX06980189 та Умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(Стандарт)(а.с.7-16). Встановлено, що ОСОБА_4 завершив зняття кредитних коштів з карткового рахунку в листопаді 2007 року і кредитні зобов'язання не виконував. Цей факт визнається сторонами. З цього, на думку колегії суддів, випливає, що у зв'язку із порушенням позичальником умов кредитування, у банку право на пред'явлення позову виникло ще у листопаді 2007 року.

Згідно п.5.5 названих вище "Умов" термін позовної давності по вимогам ПАТ КБ "ПриватБан" щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, пені та штрафів за згаданим кредитним договором сторонами було визначено тривалістю у п'ять років.

Позов до ОСОБА_4 банком було пред'явлено тільки у квітні 2013 року. Посилання позивача на те, що відповідач, сплативши 01.11.2010року 150грн у погашення кредитної заборгованості, перервав перебіг строку позовної давності, на думку колегії, не було доведено належними і допустимими доказами, тобто випискою із особового рахунку позичальника, відповідним платіжним документом. Довідка, яку банк надав у судовому засіданні про часткове погашення відповідачем заборгованості 01.11.2010року, не спростовує твердження ОСОБА_4 про те, що він протягом 2008 - 2012 років не виконував кредитних зобов'язань за названим договором, і не сплачував банку, зокрема, 01.11.2010року 150грн, оскільки не являється належним і об'єктивним доказом. За відсутності об'єктивних доказів розрахунок кредитної заборгованості та довідку (а.с.5-6; 42), подані представником позивача, і які ОСОБА_4 оспорює, суд першої інстанції, помилково поставив в основу рішення про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк".

З наведеного випливає, що заяву ОСОБА_4 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності суд першої інстанції залишив без задоволення безпідставно, допустивши цим порушення ч.3 і 4 ст.267 ЦК України. Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно п.7 ч.11 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. При вирішенні цього цивільно-правового спору колегія суддів враховує також позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлену в ухвалі від 03 липня 2013року в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк".

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" не є законним і обгрунтованим. Тому воно не може бути залишене в силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст.218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 04 червня 2013 року по даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення. В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в загальній сумі 27453грн 80коп по кредитній угоді № FJWRX06980189 від 19.11.2006року відмовити.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк