Постанова № 33027135, 19.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2013 справа №908/978/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Рушинець А.О. - довіреність №12 від 21.01.2013р.від відповідача: Марущак О.О. - довіреність №035 від 09.04.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від15.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі№908/978/13 (суддя Хуторной В.М.) за первісним позовом:Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до про та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ Запорізької області стягнення 80 574грн.91коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ Запорізької областідо проКомунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя визнання підприємства таким, що не порушувало умови договору №5377/4, визнання акту-рахунку від 01.02.2013 р. №5377/4 таким, що не відповідає умовам договору №5377/4, та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2013р. у справі №908/978/13 первісні позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 80 574,91грн. - задоволені частково та з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягнуто заборгованості в сумі 1 566,74грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ Запорізької області до Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя про визнання ТОВ "Вільнянський машинобудівний завод" таким, що не порушувало умови договору №5377/4, визнання акту-рахунку від 01.02.2013р. №5377/4 таким, що не відповідає умовам договору №5377/4, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Комунальним підприємством "Водоканал", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про часткове скасування судового рішення щодо відмови у задоволенні первісних позних вимог в сумі 79 008,17грн., у зв'язку з тим, що в цій частині рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позних вимог в сумі 79 008,17грн., первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Водоканал", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 80 574,91грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ обґрунтовані тим, що 29.01.2013р. представниками КП "Водоканал" при проведені технічного обстеження водопроводу відповідача встановлено, що раніше наданий припис не виконано, засіб обліку не встановлено, подача води здійснюється через вставку замість засобу обліку. 01.02.2013р. представниками сторін складено акт технічного обстеження водопроводу №54/4-тн, за яким встановлено, що подача питної води на майданчики підприємства здійснюється по одному вводу діаметром 250 мм. та зазначено, що приписи щодо вводу нового держповіреного засобу обліку в термін до 29.01.2013р. не виконано, що є порушенням п.5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та зазначено, що засіб обліку КП "Водоканал" було прийнято в експлуатацію 01.02.2013р. Внаслідок виявленого порушення позивачем у відповідності до пунктів 3.3, 3.4 Правил №190 був здійснений розрахунок за безоблікове водокористування за період з 30.01.2013р. по 31.01.2013р. в розмірі 80 574,91грн., який заявлений до стягнення в судовому порядку.

Задовольняючи частково позов до відповідача за первісним позовом на суму 1 566,74грн., суд першої інстанції виходив із того, що розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу слід робити виходячи з діаметру перерізу труби не 250 мм, а 50 мм за 24 години.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ звернулось до господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя про визнання ТОВ "Вільнянський машинобудівний завод" таким, що не порушувало умови договору №5377/4, визнання акту-рахунку від 01.02.2013р. №5377/4 таким, що не відповідає умовам договору №5377/4, та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2013р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги до Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя обґрунтовані неправомірністю та безпідставністю нарахованої та заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом суми боргу за безоблікове водокористування за період з 30.01.2013р. по 31.01.2013р. в розмірі 80 574,91грн.

Разом із заявою про зміну предмету та підстави позову від 14.05.2013р. ТОВ "ВМЗ" надав уточнену зустрічну позовну заяву з наступними вимогами: визнати ТОВ "ВМЗ" таким, що виконав умови п.3.2.6-а господарського Договору №5377/4 від 04.01.2011р.; визнати ТОВ "ВМЗ" таким, що користувався водою у період 30-31.01.2013р. згідно із п.5.24 Правил №190 та зобов'язати КП "Водолканал" зробити перерахунок плати за послуги з водопостачання, нарахованої споживачу ТОВ "ВМЗ" у період 30-31.01.2013р. у відповідності з п.5.14 Правил №190, а саме за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом першої інстанції не прийнято до розгляду вищевказану заяву ТОВ "ВМЗ" про зміну предмету та підстави позову, оскільки вона подана після початку розгляду судом справи по суті.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог, оскільки спосіб захисту свого охоронюваного законом права позивач за зустрічним позовом обрав без урахування фактичних обставин справи та не у відповідності до приписів ст.16 Цивільного та ст.20 Господарського кодексів України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій статті 19 цього Закону (частина друга статті 19 Закону про питну воду).

Як встановлено господарським судом, на виконання вказаних вимог законодавства, 04.01.2011р. між КП "Водоканал" та ТОВ "Вільнянський машинобудівний завод" (Абонент) укладено договір №5377/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору "Водоканал" забезпечує "Абоненту" подачу питної води на господарсько - питні, побутові та технічні потреби, а також приймає стічні води по майданчику вул. Червоноармійська м. Вільнянськ. При цьому сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. №2918-ІІІ, Законом України "Про житлово - комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р., "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших вод в системи каналізації населених пунктів, зареєстрованою Мінюстом України 26.04.2002р. за №402/6690, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затвердженими рішенням виконавчого комітету міської ради №167 від 29.05.2003р., "Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993р., ДОСТ 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України" КДП 204-12 Укр. 242-95.

Згідно з розділом 2 Договору договір укладається з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з відсутністю нового договору та відповідних заяв про припинення дії договору даний Договір є чинним.

За визначенням п.3.1.2 Договору, Водоканал зобов'язаний перевіряти правильність зняття Абонентом показів засобів обліку води, і надання ним відомостей про об'єм і показники якості скинутих стічних вод.

Згідно із п.3.2.1 Договору, Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору.

Для обліку спожитої питної та технічної води Абонент зобов'язаний своїми силами та коштами у відповідності з Правилами користування обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад МZ50мм №727698 ДП у ІІ кв. 2010р., пред'являти його за актом представнику Водоканала для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації (п.3.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.2.6 Договору, Абонент зобов'язався забезпечувати представнику Водоканалу можливість проводити обстеження водопровідних і каналізаційних систем, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д. та складати акти за результатами цих обстежень у будь-який час доби.

Пунктом 3.2.6а Договору передбачено, що при виявленні представником Водоканалу в процесі контрольних перевірок порушень Правил користування, за виключенням вказаних в п.3.2.5 цього договору, Абонент на протязі 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний, технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити Водоканал у письмовому вигляді не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника. При виявлення представником Водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 3.3 та 3.4 Правил користування, з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2010р. ТОВ "ВМЗ" було встановлено держповірений засіб обліку МZ-50 №727698 ДП з показниками 079113 куб.м, який опломбовано свинцевою пломбою з відбитком Сигма/ВКЦ 4 та яка (пломба) була здана відповідачу на збереження, про що складено Акт технічного обстеження водопроводу від 23.04.2010р., підписаний представниками обох сторін.

30.11.2012р. перевіркою за участю представників обох сторін встановлено, що при зняті контрольних показників засіб обліку МZ-50 №727698 ДП не працює, останні показники засобу обліку 123331 куб.м., про що складено Акт технічного обстеження водопроводу №5377/4 від 30.11.2012р. Вказаний Акт містить припис, за яким зобов'язано ТОВ "ВМЗ" здійснити ремонт водоміру (засобу обліку) в строк до 29.12.2012р., а при неможливості виконати ремонт, замінити засіб обліку на новий.

Актом від 26.12.2012р. встановлено, що засіб обліку МZ-50 №727698 ДП ремонту не підлягає.

Актом №5377/4 від 27.12.2012р. зобов'язано ТОВ "ВМЗ" встановити новий засіб обліку з діаметром 50 мм до 29.01.2013р. та перед його встановленням зареєструвати в абонвідділі КП "Водоканал".

Як вказує позивач за первісним позовом, 29.01.2013р. представниками КП "Водоканал" за участю представника ТОВ "ВМЗ" при проведені технічного обстеження водопроводу встановлено, що раніше наданий припис не виконано, засіб обліку не встановлено, подача води здійснюється через вставку замість засобу обліку. Раніше встановлена пломба з відбитком ВКЦ/Сигма на засувці обвідної лінії збережена, про що зазначено в Акті технічного обстеження водопроводу №53/4-тн від 29.01.2013р. Вказаним Актом винесено припис, за яким ТОВ "ВМЗ" зобов'язано виконати схему розподілу зон балансової приналежності на геодезичному знімку в строк до 28.02.2013р.

01.02.2013р. представниками сторін складено Акт технічного обстеження водопроводу №54/4-тн, за яким встановлено, що подача питної води на майданчики підприємства здійснюється по одному вводу діаметром 250 мм та зазначено, що приписи щодо вводу нового держповіреного засобу обліку в термін до 29.01.2013р. не виконано, що є порушенням п.5.14 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України". Також зазначено, що засіб обліку КП "Водоканал" було прийнято в експлуатацію 01.02.2013р., у звязку з чим здійснено розрахунок витрат води за використану воду по вводу діаметром 250 мм за період з 30.01.2013р. по 31.01.2013р. (8 478 куб.м за добу * 2 доби = 16 956 куб.м). Вказаний акт представником відповідача за первісним позовом підписаний із запереченням.

Відповідно до п.5.1 договору основним документом на оплату є акт-рахунок.

Згідно пунктів 3.3 та 3.4 Правил №190 на підставі Акту технічного обстеження водопроводу №54/4-тн від 01.02.2013р. позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом нараховано суму 80 574,91грн. та направлено Акт-рахунок №5377/4.

Відповідач вказану суму не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку щодо неспроможності наданих позивачем за первісним позовом доказів, необґрунтованості первісних позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190.

Правила №190 є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п.5.14. Правил №190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повір очного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією.

За приписами пункту 5.18 Правил №190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил №190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Таким чином, визначальним для вирішення даного спору є встановлення обставин порушення відповідачем вимог Правил, а саме самовільного приєднання позивачем до системи централізованого водопостачання та водовідведення або самовільного користування нею. При цьому, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести такі обставини покладається на позивача.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем майнових зобов'язань за укладеним договором в частині здійснення оплати направленого йому акту-рахунку №5377/4 від 01.02.2013р., яким відповідачу за період з 30.01.2013р. по 31.01.2013р. нараховано суму в розмірі 80 574,91грн. у відповідності до п.3.3 Правил №190.

Згідно з п.3.2 Правил, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

При цьому, первісні позовні вимоги про стягнення 80 574,91грн. обґрунтовані тим, що ТОВ "ВМЗ", всупереч вимогам п.5.14 Правил №190, не виконано приписи щодо вводу нового держповіреного засобу обліку в термін до 29.01.2013р., а новий засіб обліку КП "Водоканал" було прийнято в експлуатацію 01.02.2013р., про що свідчить Акт технічного обстеження водопроводу №54/4-тн від 01.02.2013р.

Наразі, колегія суддів вважає, що заявленна до стягнення позивачем за первісним позовом сума безоблікового споживання є недоведеною, оскільки відповідний розрахунок витрат води здійснений позивачем за первісним позовом за пропускною спроможністю труби вводу виходячи з діаметру перерізу труби 250 мм. При цьому, розмір вказаного діаметру перерізу труби зазначений самим КП «Водоканал» в актах технічного обстеження водопроводу, які складаються представниками Водоканалу.

З наявної в матеріалах справи копії схеми розподілу зон обслуговування та балансової належності водопровідних мереж між сторонами (що за твердженням сторін є додатком до договору №5377/4 від 04.01.2011р.) вбачається, що діаметр труби водопровідної мережі КП «Водоканал» становить 200 мм. Однак, вказаною схемою не визначено точки підключення водопровідних мереж абонента до водопровідних мереж Водоканалу.

Одночасно, з Акту технічного обстеження водопроводу №5377/4 від 12.02.2013р. вбачається, що на водопровідному вводі встановлено дві запірних арматури з діаметром перерізу 50 мм, а також лічильник з таким самим діаметром.

При цьому, позивачем не представлено двостороннього акту щодо приєднання (підключення) відповідача за первісним позовом до труби вводу КП «Водоканал» із зазначеним позивачем за первісним позовом діаметром 250 мм.

Тобто, в матеріалах справи відсутні інші документи, які б достовірно підтверджували діаметр перерізу труби вводу КП «Водоканал».

Для повного та всебічного розгляду справи апеляційний суд ухвалою від 23.07.2013р. зобов`язав сторін надати докази в підтвердження визначеного ними у первісній позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу діаметру труби вводу на водопроводі відповідача за первісним позовом (схеми балансової належності, підключення, паспорт водного господарства, технічні умови, тощо). Проте, вимоги суду сторонами не виконані, витребувані документи не надані.

У судовому засіданні 13.08.2013р. представник КП «Водоканал» зазначив, що жодними належними доказами не може довести фактичний розмір діаметру труби, крім наданих до матеріалів справи актів технічного обстеження. В свою чергу, вказані акти не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу вказаного в них діаметру труби, оскільки складені зацікавленими особами позивача за первісним позовом та фіксують інші відомості щодо проведених перевірок.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст.36 ГПК України).

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наданий позивачем за первісним позовом розрахунок вартості безлікового споживання, здійснений на підставі п.3.3 Правил з параметрами вводу труби діаметром 250 мм, є недоведеним, а відповідно, і сума нарахування в розмірі 80 574,91грн. є необґрунтованою.

За таких обставин, посилання місцевого суду у рішенні на встановлений Актом технічного обстеження водопроводу №5377/4 від 12.02.2013р. діаметр перерізу труби 50 мм, є неправомірними, а відповідні висновки щодо обґрунтованості стягнення за первісним позовом суми 1 566,74грн. - не відповідають обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості посилань позивача за первісним позовом та недоведеності первісних позовних вимог, у зв'язку з чим первісний позов підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог КП «Водоканал» в сумі 1 566,74грн. - скасуванню.

Стосовно вимог позивача за зустрічним позовом апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо їх необґрунтованості та необхідності відмови в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, з огляду на наступне:

Так, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про: визнання ТОВ "ВМЗ" таким, що не порушував умови п.3.2.6а Договору №5377/4 від 04.01.2011р.; визнання ТОВ "ВМЗ" таким, що користувався водою у період 30-31.01.2013р. згідно із п.5.24 Правил №190 та зобов'язання КП "Водолканал" зробити перерахунок плати за послуги з водопостачання, нарахованої споживачу ТОВ "ВМЗ" у період 30-31.01.2013р. у відповідності з п.5.14 Правил №190, а саме за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці; визнання Акту-рахунку №5377/4 від 01.02.2013р. таким, що не відповідає умовам Договору №5377/4 від 04.01.2011р. та п.п.5.14, 5.24 Правил №190.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити що визнання наявності або відсутності права застосовується для захисту майнових прав суб'єктів господарювання. Тобто, під визнанням наявності або відсутності прав маються на увазі об'єктивні права, а не суб'єктивне право на вчинення будь-яких дій.

Наразі, предметом спору за зустрічним позовом є встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне.

Таким чином вимога про встановлення юридичного факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі, оскільки встановлення юридичного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог й не призводить до поновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого суду, що вищевказані вимоги позивача за зустрічним позовом не відповідають встановленим ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України способам захисту порушеного права, що є підставою для відмови у її задоволенні.

Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Між тим, з матеріалів справи не вбачається наявності у позивача за зустрічним позовом порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання зустрічного позову.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків, що у зустрічних позовних вимогах ТОВ "Вільнянський машинобудівний завод" слід відмовити.

Виходячи із викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2013р. у справі №908/978/13 підлягає скасуванню в частині задоволення вимог Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя в сумі 1 566,74грн.

В решті рішення господарського суду Запорізької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Заперечення позивача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються як необґрунтовані належним чином та безпідставно заявлені, а також спростовуються вищевикладеними висновками судової колегії.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом; витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом; судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає віднесенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2013р. у справі №908/978/13 скасувати в частині задоволення вимог Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя в сумі 1 566,74грн.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянський машинобудівний завод", м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 80 574,91грн. залишити без задоволення.

Абзац перший резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Первісний позов залишити без задоволення».

Абзац другий резолютивної частини рішення виключити.

В решті рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2013р. у справі №908/978/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 13.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 16.08.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко