Ухвала суду № 33025385, 19.08.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 160/426/13-к Провадження №11-кп/773/127/13 Головуючий у 1 інстанції:Корнелюк В.С. Категорія: ч.2 ст.125 КК України Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Фідрі О.М.,

суддів - Денісова В.П., Борсука П.П.,

при секретарі - Бубало О.О.,

з участю прокурора - Леміщака Д.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Локачинського районного суду від 13 червня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Твердині, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаний, непрацюючий, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, несудимий;

засуджений за ч.2 ст.125 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 2000 гривень моральної шкоди та 385,05 гривень матеріальної шкоди.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він, 15 травня 2013 року близько 05.00 год., перебуваючи по місцю свого проживання, вчинив словесну суперечку зі своєю дружиною ОСОБА_1, під час якої, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс їй кілька ударів долонею лівої руки в ділянку обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта № 139 від 20.05.2013 року по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі, просить вирок Локачинського районного суду від 13 червня 2013 року змінити, пом'якшити призначене судом покарання до мінімального штрафу та відмовити потерпілій у стягненні матеріальної шкоди та зменшити суму стягнену коштів на відшкодування моральної шкоди.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_1, просить вирок суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які просив апеляційну скаргу задовольнити, прокурора та потерпілу ОСОБА_1, які просили вирок суду залишити без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я чи незначну втрату працездатності, ґрунтується на матеріалах справи. Кваліфікація таких його дій за ч.2 ст.125 КК України є правильною і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Як зазначено в абзаці 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Про те, судом першої інстанції ці вимоги, в повній мірі, дотримані не були. Як вбачається з вироку, призначаючи ОСОБА_3 найбільш суворе покарання, яке передбачено у санкції ч.2 ст.125 КК України - обмеження волі, суд першої інстанції належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості та обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що його обтяжують - відсутні.

Призначаючи максимальний вид покарання, передбачений санкцією ч.2 ст.125 КК України, суд необгрунтував чому не застосовує інший, більш м'який вид покарання.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі є надто суворим і йому необхідно призначити покарання у виді штрафу, розміром в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості.

Що стосується доводів апелянта про безпідставне задоволення судом І інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 то вони є безпідставними.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 385,05 грн. підтверджується наявними у матеріалах провадження документами, а саме листом з Локачинської ЦРЛ (а.с.112) та довідкою адвоката ОСОБА_4 (а.с.113), а тому колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції про необхідність його задоволення в повному об'ємі.

Суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., що стягнута з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1, яка у результаті протиправних дій обвинуваченого отримала легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності, колегія суддів вважає достатньою, виходячи з фізичних, моральних страждань потерпілої, матеріального та сімейного стану обвинуваченого, а також виходячи з принципів розумності і справедливості. Підстав для зменшення цієї суми колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.404, 407, 408 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково, вирок Локачинського районного суду Волинської області від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_3 - змінити.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді :