Ухвала суду № 33024833, 15.08.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1255/13-ц

Провадження №2/743/247/13

УХВАЛА

15 серпня 2013 року суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, третя особа: Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із позовом про поділ спільного майна подружжя, в якому просив визнати право власності кожного з подружжя на ? частку квартири за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 липня 2013 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви: не сплачено судовий збір та надано позивачеві строк для усунення недоліків упродовж 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання позивачем ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу разом із додатками.

Копія вказаної ухвали була отримана позивачем за адресою листування, яка вказана в позовній заяві: АДРЕСА_2 07 серпня 2013 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, отже останнім днем вчинення даної процесуальної дії було 12 серпня 2013 року включно.

Проте, у призначений судом строк позивач вимоги ухвали не виконав, недоліки позовної заяви не усунув, не виконані вони і на даний час.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Кройц проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Оскільки станом на 16.08.2013 року недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали без руху Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.07.2013 року позивачем у встановлений судом строк, а саме: протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали не були усунуті, то в силу ч. 2 ст. 121 ЦПК України дана позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2

про поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу.

Копію ухвали суду разом із позовною заявою з всіма додатками до неї надіслати ОСОБА_1 на адресу для листування, вказану в позовній заяві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуючий В.Б.Сташків