Рішення № 33023457, 08.08.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

08.08.2013

Справа № 203/3972/13-ц

2/0203/1637/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - Трубкіна К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_3, третя особа - Сектор громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 11 березня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №014/145283/3178/74, за умовами якого відповідач отримав від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, кредит в розмірі 100000 доларів США, зобов'язавшись його повернути до 11 березня 2018 року щомісячними платежами згідно графіку повернення кредиту, сплативши 13% річних за користування кредитом. Виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань із належного повернення кредиту забезпечено в повному обсязі договором іпотеки №014/145283/3178/74/47 від 11 березня 2008 року, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Вказуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання із належного повернення кредиту не виконує, достроково повертати кредит на вимогу кредитора не бажає, позивач просив суд звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки в рахунок повернення боргу в розмірі 1883142,49 гривень шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, надіслала письмове клопотання, в якому просила здійснити розгляд справи за своєї відсутності та прийняти рішення у відповідності до закону.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 11 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір №014/145283/3178/74, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 100000 доларів США строком на 120 місяців, зобов'язавшись його повернути не пізніше 11 березня 2018 року щомісячними ануїтетними платежами в розмірі 1493,11 доларів США, сплативши 13% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі відповідно до умов договору. При порушенні позичальником строків та порядку погашення кредиту, він зобов'язався сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Також договором, а саме ст.9, передбачено право кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та інших платежів за договором у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за договором про іпотечний кредит, в тому числі у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом понад 30 календарних днів або менше даного строку, але більше трьох раз протягом останніх дванадцяти місяців (а.с.6-8, 12, 18-23, 25-26).

Виконання позичальником своїх договірних зобов'язань із повернення кредиту забезпечено в повному обсязі договором іпотеки №014/145283/3178/74/47 від 11 березня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, як іпотекодавцем. Предметом зазначеного договору іпотеки є квартира №4 (загальна площа 45,3 м2, житлова площа 27,5 м2 в будинку АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №591 (а.с.9-11, 18-23, 25-26).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку кредитодавець, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своєю письмовою вимогою від 08 квітня 2009 року просив відповідача погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги. Однак відповідач вказану вимоги не виконала, а розмір заборгованості станом на 03 жовтня 2011 року склав 236198,84 доларів США (за курсом НБУ 1883142,49 гривень), з яких: 98775,19 доларів США (за курсом НБУ 787504,95 гривень) - заборгованість за тілом кредиту, 41741,18 доларів США (за курсом НБУ 332789,91 гривень) - заборгованість за процентами за користування кредитом, 95682,47 доларів США (за курсом НБУ 762847,63 гривень) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.14, 15).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вищезазначених договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Положеннями ст.524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547, 573 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. При цьому відповідно до ст.575 ЦК України різновидом застави є іпотека.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.574 в контексті ст.575 ЦК України передбачено, що іпотека як форма застави виникає і на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, що також передбачено і ст.ст.577, 585 ЦК України.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у нормах ст.ст.589, 590 ЦК України.

Нормою ст.39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами кредитного договору №014/145283/3178/74 від 11 березня 2008 року та договору іпотеку №014/145283/3178/74/47 від 11 березня 2008 року у відповідності до вимог чинного законодавства, а також встановлено факт невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх договірних зобов'язань за вказаним кредитним договором, зокрема вимоги кредитодавця про дострокове повернення кредиту, що зумовило виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість їх задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 гривень (а.с.5).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 524, 525, 526, 530, 546, 547, 573-575, 577, 585, 610, 611, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1, 3, 18, 33, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 169, 208-210, 212-215, 218, 223-225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру №4 (загальна площа 45,3 м2, житлова площа 27,5 м2), що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №591, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 19358201) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №014/145283/3178/74 від 11 березня 2008 року в розмірі 1883142,49 гривень, з яких 787504,95 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 332789,91 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 762847,62 гривень - пеня, шляхом реалізації предмета іпотеки через публічні торги із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 19358201) у рахунок повернення судових витрат 3441 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур