Рішення № 33021604, 08.08.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

08.08.2013

Справа № 203/4260/13-ц

2/0203/1712/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача - Кушнерової З.Л.,

прокурора - Синенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що відповідач має малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якої записаний у відповідності до ст.135 ч.1 СК України. Малолітня дитина з жовтня 2012 року перебуває на обліку як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах, оскільки виховується у сім'ї, де батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків. 20 квітня 2013 року відповідач залишила свою дитину за місцем мешкання іншої особи і після цього за дитиною не повернулась, її долею не цікавилась. З урахуванням викладеного позивач просив суд позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_2 та стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі, вказала, що наразі дитини перебуває у дитячому будинку КЗ «ДСБД «ДОР», проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час місце судового розгляду повідомлялась належним чином.

Прокурор, пославшись на обґрунтованість позовних вимог, просила їх задовольнити.

За таких обставин суд вважає за можливе у відповідності до ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши її матеріали, суд приходить до наступного висновку та підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2, матір'ю якої є повнолітня особа - відповідач. Запис про батька вказаної дитини у свідоцтві про її народження та Книзі реєстрації народжень зроблено у відповідності до ст.135 ч.1 СК України, тобто за прізвищем відповідача, а ім'я та по батькові батька - за вказівкою відповідача (а.с.3-4).

Також судом встановлено, що малолітня ОСОБА_2 з жовтня 2012 року перебуває на обліку в Управлінні-службі у справах дітей Красногвардійського району м. Дніпропетровська як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, оскільки виховується у сім'ї, де батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.6).

20 квітня 2013 року близько 14 години 30 хвилин оперуповноваженим Кіровського РВ ДМУ ГУМВ України в Дніпропетровській за адресою АДРЕСА_1 виявлено малолітню ОСОБА_2, яку 17 квітня 2013 року відповідачем було залишено за вказаною адресою зі сторонньою особою з умовою, що відповідач забере дитину пізніше. Однак, відповідач за дитиною не повернулась, в телефонній розмові з працівниками правоохоронного органу послалась на перебування на роботі, де саме - не зазначила, після чого відключила телефон. За таких обставин у відношенні відповідача було порушене кримінальне провадження за ст.166 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною, а малолітню ОСОБА_2 передано до 2-ї дитячої лікарні м. Дніпропетровська. Викладені обставини підтверджується матеріалами справи (а.с.5, 9).

З 01 травня 2013 року у зв'язку із неможливістю встановлення місцезнаходження відповідача та перевірки цільового використання нею коштів - соціальної допомоги, яку вона отримувала на свою дитину ОСОБА_2 (щомісячна одноразова допомога при народження дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річноговіку непрацюючим жінкам, допомога на дитину одинокій матері, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям), УПСЗН Красногвардійської районної в м. Дніпропетровську ради своїм рішенням від 24 квітня 2013 року призупинило виплату відповідачу вказаної соціальної допомоги.

З 11 липня 2013 року малолітня ОСОБА_2 перебуває в Комунальному закладі «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради, втім її долею відповідач не цікавиться, наміру забрати додому не має (а.с.22).

Обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підтверджуються також змістом рішення виконкому Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради №148 від 21 червня 2013 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.10).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами СК України, Закону України «Про охорону дитинства».

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст.150 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Нормою ст.164 ч.1 п.2 СК України встановлено, що мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Частиною 2 ст.164 СК України передбачено, що мати може бути позбавлена батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення нею повноліття.

Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, в тому числі, орган опіки та піклування.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить того, що за змістом наведених норм законодавства батьки можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбачених ст.164 СК України, зокрема, з підстави ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. При цьому, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Отже, аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених вище висновків, враховуючи, що відповідач є повнолітньою особою, покинула свою малолітню дитину ОСОБА_2 ще в квітні 2013 року і з того часу її долею не цікавиться, контакту із донькою не підтримує, матеріального забезпечення не надає, суд приходить до беззаперечного висновку, що відповідач без поважних причин ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню своєї дитини. З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги позиції органу опіки та піклування та прокурора, суд вважає доведеним наявність передбачених ст.164 ч.1 п.2 СК України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітньої доньки, що зумовлює необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача на утримання її дитини, суд виходив з наступного.

Так, за змістом ст.ст.166, 180 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а позбавлення особи батьківських прав не звільняється її від обов'язку щодо утримання дитини.

Нормою ст.166 СК України встановлено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.183 СК України в контексті положень ст.184 СК України, якщо платник аліментів має регулярний, постійний дохід, суд в межах відповідних позовних вимог призначає аліменти на дитину в частці від заробітку (доходу) матері, батька. При цьому відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші істотні обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України, яка регулює призначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Нормою ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ст.193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

За змістом ст.ст.245, 248 СК України, якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. Влаштування дитини до одного із вказаних закладів не припиняє права дитини на аліменти.

Згідно ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Отже, оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті, враховуючи наведені вище норм діючого законодавства, а також те, що відповідач є матір'ю малолітньої дитини - дочки ОСОБА_2, яку зобов'язана утримувати до досягнення повноліття, в тому числі і після позбавлення батьківських прав, однак регулярної матеріальної допомоги для цього не надає, хоча є працездатною особою, а також приймаючи до уваги, що судом не встановлено фактів звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину або ж факту припинення права на аліменти на дитину у відповідності до ст.ст.188, 190 СК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення аліментів обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.214 п.7 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення. Відповідно до ст.367 ч.2 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, характер позовних вимог, особу позивача, а також те, що позивач у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь держави в розмірі 229,4 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 150, 155, 164-166, 180-184, 191, 193, 245, 248 СК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27 березня 2008 року) батьківських прав відносно її малолітньої дитини - дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_3 (паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27 березня 2008 року) на користь Комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради (ідентифікаційний код 25726293) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.

В порядку відшкодування судових витрат стягнути з ОСОБА_3 (паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27 березня 2008 року) на користь держави 229,4 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур