Рішення № 33023341, 14.08.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/3730/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

за участі представника позивача - Колесника К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк" (правонаступник публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", надалі - Банк) 30 липня 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором з фізичною особою № 014/ZB3WM7/3/001 від 27 липня 2012 року в сумі 52 167,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача Колесник К.С. підтримав позовні вимоги та доводи у їх обґрунтування, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, укладеним 27.07.2012 року, в сумі 52 167,16 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що кредитний договір з Банком 27.07.2012 року він уклав на прохання іншої особи, яка запевнила його, що буде вчасно здійснювати усі необхідні платежі. Оскільки для своїх власних споживчих потреб він коштів не брав, відтак і сплачувати заборгованість на користь Банку не повинен.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір з фізичною особою № 014/ZB3WM7/3/001 від 27 липня 2012 року (далі - Договір).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Банк надав відповідачу кредит у сумі 40 000,00 грн. зі строком користування кредитними коштами 36 календарних місяців із сплатою 35 % річних та формою погашення ануїтет.

Невід'ємними частинами кредитного договору є Повідомлення позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту та графік погашення, яким визначається порядок повернення кредиту та сплати нарахованих процентів (пункт 4.2 Договору) - додатки № 1 та № 2 до Договору.

Відповідно до пункту 4.2.3 кредитного договору, окрім цього Договору, сторони керуються умовами, викладеними в "Правилах надання та обслуговування кредиту для споживчих потреб в АТ "Ерсте Банк" (далі - Правила), з якими відповідач був ознайомлений при підписанні Договору, погодився із змістом Правил і Тарифами Банку та прийняв передбачені ними умови та зобов'язання.

Згідно з пунктом 2.2 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом повинно здійснюватися позичальником щомісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з умовами кредитного договору та графіком погашення (додатки № 1, № 2 до кредитного договору). Аналогічні вимоги щодо погашення кредиту та сплаті процентів містяться у пункті 2.8 Правил.

Відповідно до статті 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідальність сторін передбачена пунктом 3.1 Договору, згідно з яким за порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, передбачених Договором, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 1 % від суми наданого кредиту за кожний факт порушення строків повернення кредиту (його частини), сплати нарахованих процентів, інших платежів.

Починаючи з листопада 2012 року відповідач не здійснює погашення кредиту, сплату процентів здійснив останній раз 15 листопада 2012 року на суму менш, ніж було нараховано на дату платежу. Станом на 01 липня 2013 року ОСОБА_2 повинний був повернути суму кредиту за графіком у розмірі 8075,80 грн., однак погасив кредит тільки в сумі 2286,07 грн.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 01 липня 2013 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 52 167,16 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 37 713,93 грн., процентам за користування кредитом за період з 15.11.2012 року по 01.07.2013 року в сумі 9 714,27 грн., неустойки (штрафу) за період з 18.09.2012 року по 01.07.2013 року в сумі 4 738,96 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням його умов згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились.

Відповідач ОСОБА_2 в порушення норм закону та умов Договору зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості в сумі 52 167,16 грн., яка утворилась станом на 01 липня 2013 року.

Посилання ОСОБА_2 в обґрунтування своїх заперечень щодо позову на те, що отримані від Банку кредитні кошти були призначені для іншої особи правового значення не мають. Саме він є стороною кредитного договору (позичальником), укладеного з Банком, відтак і повинен нести відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань. Укладений 27.07.2012 року кредитний договір № 014/ZB3WM7/3/001 є чинним, недійсним з підстав, передбачених законом, судом не визнаний.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 521,67 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" (юридична адреса: 03056, м. Києв, вул. Польова, 24, літ. Д, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором з фізичною особою № 014/ZB3WM7/3/001 від 27 липня 2012 року в сумі 52 167 грн. 16 коп. (П'ятдесят дві тисячі сто шістдесят сім грн. 16 коп.), яка утворилась станом на 01 липня 2013 року, та складається з заборгованості: за кредитом в сумі 37 713,93 грн., процентам за користування кредитом в сумі 9 714,27 грн., неустойки в сумі 4 738,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" (юридична адреса: 03056, м. Києв, вул. Польова, 24, літ. Д, код ЄДРПОУ 34001693) судові витрати в розмірі 521 грн. 67 коп. (П'ятсот двадцять одна грн. 67 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.М. Проскурня