Рішення № 33022583, 12.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа № 911/2643/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Васильківтепломережа"

про стягнення 459 131,71 грн.

за участю представників:

позивач - Бережок С.І. -предст., дов. № 14-65 від 22.03.2013р.;

відповідач - Кашуба Л.Г. - предст., дов. № 160 від 07.02.2013р.;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) до Комунального підприємства "Васильківтепломережа" (відповідач) про стягнення 459 131,71 грн., які складаються з 195 978,39 грн. 3% річних, 239878,58 грн. пені, 23274,73 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №700700013-ТКЕ-БО/12 від 15.02.2012 року, що укладений між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та Комунальним підприємством теплових мереж "Васильківтепломережа".

У зв'язку з зазначеним та тим, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №14/7104/12 від 21.11.2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" передало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" право вимоги до Комунального підприємства теплових мереж "Васильківтепломережа" за договором №700700013-ТКЕ-БО/12 від 15.02.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 195 978,39 грн. 3% річних, 239878,58 грн. пені, 23274,73 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2013 р. у справі 911/2643/13 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.08.2013р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, а також озвучив позовні вимоги, які просив задовольнити в повному обсязі.

03.08.2013р. відповідач через канцелярію суду подав витребувані судом документи, в тому числі відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує повністю та просить відмовити в їх задоволенні.

Також з поданим відзивом позивачем було подано заяву в порядку статті 267 Цивільного кодексу України щодо застосування строків позовної давності щодо нарахування пені в розмірі 239 878, 58 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.

05.08.2013р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.08.2013р., про що сторони повідомлені під розписку в бланку оголошення перерви.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 12.08.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, господарський суд,

встановив:

15 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та КП «Васильківтепломережа» (покупець) був укладений договір № 700700013-ТКЕ-Б0/12 поставки природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 10.1. договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2012 року, та укладається на строк до 31.12.2012 року.

Господарським судом встановлено, що у період з січня 2012р. по квітень постачальник передав, а покупець отримав природний газ разом на суму 8 085 636,45 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання передачі природного газу: акт приймання - передачі природного газу № б/н від 31 січня 2012 року (за січень 2012) року на суму 2718361,55 грн.; акт приймання - передачі природного газу № б/н від 29 лютого 2012 року (за лютий 2012) року на суму 3222205,49 грн.; акт приймання - передачі природного газу № б/н від 31 березня 2012 року (за березень 2012) року на суму 1923012,51 грн.; акт приймання - передачі природного газу № б/н від 30 квітня 2012 року (за квітень 2012) року на суму 22056,89 грн.

Таким чином, на підставі та у відповідності до договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" своєчасно та в повному обсязі передавало відповідачеві природний газ. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Відповідно до пп.4.6. Договору, у випадку недоплати вартості послуг з постачання та транспортування газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як зазначив позивач, всупереч п.1.1, пп.4.6. Договору, відповідач систематично не виконував зобов'язання з оплати поставленого природного газу, що підтверджується довідкою взаєморозрахунків та довідкою про сальдо, а також актом звірки взаєморозрахунків від 06.11.2012р. підписаним та скріпленим печатками уповноважених представників сторін.

Таким чином, між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст. 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, що утворилась за відповідачем в сумі 8 085 636, 45 грн. складається із нарахованої та належної до сплати суми боргу за січень 2012р. в розмірі 2 718 361, 55 грн., за лютий 2012р. в сумі 3 222 205, 49 грн., березень 2012р. в сумі 1 923 012, 51 грн. та квітень 2012р. в сумі 22 056, 89 грн.

21 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» був укладений договір № 14/7104/12 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника КП «Васильківтепломережа» за договором № 700700013-ТКЕ-Б0/12 від 15.02.12р. у сумі 8 085 636,45 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Позивачем надано акт приймання-передачі документів від 27.11.2012р., який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в п.2.1 договору № 14/7104/12 від 21.11.12р. про відступлення права вимоги.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача вважається переданим позивачеві 27 листопада 2012 року.

У відповідності з п.2.3. договору про відступлення права вимоги та ст.516 ЦКУ, відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ «Київоблгаз» від 27.11.12р. № 12-4242. На виконання вимог зазначеного пункту договору, позивач повідомив відповідача про уступку права вимоги за договором поставки, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З поданого відповідачем відзиву вбачається, що сума боргу була сплачена в добровільному порядку шляхом проведення взаєморозрахунків на умовах Постанови КМ України від 11.06.2012р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 12, поданого відповідачем, заборгованість КП «Васильківтепломережа» була сплачена в повному обсязі 20.12.2012р. в сумі 8 085 636,45 грн.

Зважаючи на вказану обставину, а також вищезазначену Постанову Кабінету Міністрів України, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦКУ є сплата неустойки. Згідно зі ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Пунктом 6.2.2 Договору встановлено відповідальність за несвоєчасне проведення покупцем розрахунків за поставлений природний газ. Відповідно до вищевказаного пункту Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначалось вище, остаточний розрахунок за отримані послуги відповідач проводить не пізніше сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6 договору поставки).

Відповідно до розрахунку, який додається до позовної заяви, сума пені, яку просить позивач стягнути з відповідача складає 239878,58 грн. (за період з 08.02.2012р. по 27.12.2012р.).

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що за договором про уступку права вимоги, до позивача перейшло право лише на стягнення суми основного боргу, а також стосовно того, що на момент пред'явлення позову господарське зобов'язання припинилось його виконанням, проведеним належним чином, у зв'язку з чим підстав для господарсько-правової відповідальності не має.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Зважаючи на те, що розрахунки за отримані послуги відповідачем вчасно не здійснювались, а також зважаючи, що за договором про уступку права вимоги до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань, звернення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з даним позовом є правомірним.

Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок зазначеної суми боргу здійснено з урахуванням помісячних поставок та належної до сплати суми боргу до 07 числа наступного за розрахунковим місяцем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та виходячи з подвійної облікової ставки.

При цьому, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності з приводу стягнення пені, про що подано відповідну заяву.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. (п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, а саме, в строк до 07.02.2012 року, до 07.03.2012 року, до 07.04.2012 року та до 07.05.2012 року не здійснив оплату за спожитий природний газ за відповідні періоди.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені за вказаними зобов'язаннями сплив відповідно 07.02.2013 року, 07.03.2013 року, 07.04.2013 року та 07.05.2013 року.

Судом встановлено, що позивач звернуся до суду з позовною заявою (вх. №2540) до відповідача 08.07.2013 року.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, як строку в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а саме для звернення з вимогою до відповідача про стягнення пені за договором №700700013-ТКЕ-БО/12 від 15.02.2012 року за порушення зобов'язань за січень, лютий, березень, квітень 2012 року.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 239878,58 грн. задоволенню не підлягає.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 23274,73 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 16.01.2012 року по 15.03.2012 року на суму 2718361,54 грн. та за період з 16.02.2012 року по 15.03.2012 року на суму 3222205,50 грн., а також 195 978,39 грн. 3% річних.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Однак, з поданого позивачем помісячного розрахунку вбачається, що фінансові санкції нараховані позивачем від кожного місяця окремо по 27.12.2012р. При цьому, судом було встановлено, що сума основного боргу була погашена відповідачем в повному обсязі 20.12.2012р., у зв'язку з чим суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що інфляційні втрати, нараховані за період з 16.01.2012 року по 15.03.2012 року на суму 2718361,54 грн. становили 5436,72 грн., за період з 16.02.2012 року по 15.03.2012 року на суму 3222205,50 грн. сукупний індекс інфляції складав 1.000, у зв'язку з чим процес інфляції не спостерігався.

Таким чином, заявлені до стягнення 23 274,73 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 5436,72 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних нарахованих за період з 08.02.2012 року по 27.12.2012 року суд встановив, що він є арифметично невірним, оскільки заборгованість в повному обсязі була погашена 20.12.2012р., у зв'язку з чим за розрахунком суду до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 191863,31 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 191 863,31 грн. 3% річних та 5436,72 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Васильківтепломережа" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд.60а, код ЄДРПОУ 31916457) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 191 863 (сто дев'яносто одну тисячу вісімсот шістдесят три) грн. 31 коп. 3% річних, 5 436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 3946 (три тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 14.08.2013р.

Суддя О.В. Щоткін