Постанова № 33021176, 13.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа№ 910/7919/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Невальованна Н.М. ( довір. б/н від 15.05.13);

Від відповідача - Євдокименко Ю.М. ( довір. №1944-НЮ від 17.05.13);

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р.

у справі №910/7919/13 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтейнер Україна»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про відшкодування збитків 12 351,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.13р. у справі №910/7919/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтейнер Україна» 12 284грн. 05 коп. збитків та 1 711 грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що внаслідок порушення працівником відповідача митних правил, передбачених ст.340 Митного кодексу України позивачем було понесено додаткові витрати щодо фінансування вантажу, у зв'язку з чим йому було завдано збитки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що згідно з листом від 10.10.2012р. №3/712/2867/12 за підписом судді Ужгордського міськрайонного суду документи по справі були надані стороні 10.07.2012р., отже позивач не звернувся до митного органу для отримання вантажу 10 або 11.07.2012р., що призвело до збільшення суми претензії та позову.

Скаржник зазначає й про те, що відповідно до наказу Укрзалізниці від 28.02.2006р. №208-Ц3, яким внесено зміни та доповнення до нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку, а саме до наказу Укрзалізниці від 10.02.2000 року №57-Ц, витрати, пов'язані з затримкою вагонів з вини залізниці відносяться до прямих витрат по перевезеннях, зокрема, на прикордонних станціях. Розрахунки між залізницями по витратах, пов'язаних із затримкою вантажів не провадяться. Таким чином, як зазначає скаржник, Львівська залізниця не мала правових підстав для стягнення коштів з ТОВ «Трансконтейнер Україна».

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю " Трансконтейнер Україна" (позивачем), як комітентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", як комісіонером, 10.07.2007р. укладено договір комісії № 0368/07, за умовами п.1 якого ТОВ "Лемтранс" зобов'язався від свого імені та за рахунок позивача, за винагороду, організувати декларування та оформлення усіх необхідних документів на імпортний вантаж шляхом укладання відповідних договорів із іншими юридичними особами, а позивач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно, у встановлені даним договором строки відшкодувати затрати комісіонера та оплатити надані послуги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", як довірителем, та відповідачем - Державним територіального-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", як повіреним, 29.12.2010р. укладено договір на декларування вантажів на кордоні № ПЗ/М-106874/НЮ, за умовами п.1.1 якого відповідач зобов'язався від імені і за рахунок ТОВ "Лемтранс" своєчасно оплатити митним органам єдиного збору за митний, санітарний і т.д. контроль, декларування та оформлення необхідних документів на вантажі, які прямують транзитом територією України, шляхом заповнення вантажної митної декларації та оформлення необхідних документі, за умов забезпечення правильного нарахування та стягнення вказаних зборів.

Відповідно до п.4.2.1 договору №ПЗ/М-106874/НЮ від 29.12.2011р. повірений несе відповідальність і відшкодовує документально підтверджені додаткові витрати ТОВ "Лемтранс" у випадках виникнення наднормативного простою вагонів під час митного оформлення ВМД, ТР80УМФ, ТР80ЦІМ, ВТД коли такий простій виник внаслідок неналежного виконання працівниками повіреного своїх обов'язків (п. 4.2.1.).

Між позивачем, як замовником, та Державною адміністрацією залізничного транспорту України, як виконавцем, 20.12.2011р. укладено договір № 017-362011-ЦЮ, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язався організовувати перевезення транзитних вантажів залізничним транспортом України у міжнародному залізничному вантажному сполученні, а також надавати додаткові послуги, що пов'язані із цими перевезеннями, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані послуги за встановленими тарифами.

Умовами п.2.2.10 договору №017-362011-ЦЮ від 20.12.2011р. сторони погодили, що позивач зобов'язується відшкодовувати витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, які експедируються позивачем, що виникли на станціях залізниць України, через неправильне оформлення документів на вантаж .

Розрахунковий центр на підставі виставлених рахунків і звіту форми 4-А за фактичне виконання робіт списує кошти з картки обліку позивача в рахунок оплати за виконані залізницями України перевезення (п. 3.7.).

07.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансконтейнер Україна" ,(новий кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", (первісний кредитор), укладено договір відступлення права вимоги №593/12, за умовами якого новий кредитор отримав право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання наступних зобов'язань: нести відповідальність і відшкодовувати документально підтверджені додаткові витрати нового кредитора у випадку виникнення наднормативного простою вагонів під час митного оформлення, коли такий простій виник внаслідок неналежного виконання працівниками боржника своїх зобов'язань, а саме порушення працівниками боржника декларування вантажу, що переміщався в контейнері № CXDU1065645: незаявлення за встановленою формою точних відомостей про вантаж: відшкодувати новому кредитору збитки, завдані недекларуванням вантажу, що переміщався у контейнері № CXDU1065645 через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про вантаж, у відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.224-226 Господарського кодексу України.

26.02.2012р. на ділянку митного контролю "Експорт" митного поста "Чоп-залізничний" Чопської митниці, у складі вантажного потягу №3701 надійшли контейнери №CXDU1065645, №CXDU0165645, №CXDU1065774, №CXDU1065917, що знаходились на вагонах-платформах широкої колії (1520 мм) №54109699, 58637430, що підтверджується актами загальної форми №4856, №3112, №3113.

Згідно ДКД типу УМВ №805100000/2012/002735 від 20.02.2012р. у контейнерах через митний кордон України переміщується товар, який був відправлений фірмою Сичуань (Тянджин) Міжнародна торгово-транспортна компанія Ко Лтд на адресу отримувача - позивача, який переміщувався через митну територію України та заявлений декларантом ст. Хутір-Михайлівський Кубрак О.О.

27.02.2012р. проведено митний огляд вказаних контейнерів, в результаті якого встановлено, що в контейнері № CXDU0165645 знаходиться вантаж "гучномовці" в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 деревяних піддонах, вартістю 1,5 дол.США за штуку (загальною вартістю 662473,73 грн.), відомості про який не заявлено, за установленою формою митному органу Кубрак О.О., що підтверджується актом розпечатування вагону (контейнеру) для митного та прикордонного огляду.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0702/30501/12 від 12.03.2012р. Кубрак О.О. було притягнуто до відповідальності, внаслідок порушення митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу України, у зв'язку із нездійсненням заявлення за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу "гучномовці" в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 деревяних піддонах, який, в свою чергу, було вилучено, як і документи на такий вантаж: УМВ № 805100000/2012/002735 від 20.02.2012р., залізнична накладна № 039112 від 03.02.2012р., копія дорожньої відомості від 02.02.2012р. б/н, телеграма від 06.02.2012р. № ЦТФТООД 684023/0022 для розгляду справи про порушення митних правил.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012р. у справі № 712/5949/12, залишеною без змін постановою апеляційного суду Закарпатської області від 19.04.2012р. гр. Кубрак О.О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України. Предметами порушення митних правил вказано: гучномовці, змонтовані або не змонтовані в корпуси, код товару згідно з УКТЗЕД-8518290000, в кількості 55296 штук, вартістю 662 473,73 грн., які підлягають поверненню ТОВ "Трансконтейнер Україна".

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На підтвердження понесення додаткових витрат, а саме збору за затримку вагонів в сумі 5 746,88 грн., позивачем надано: рахунок-фактуру № 2417 від 12.03.2012р. на суму 193 771,56 грн., з яких 5 746,88 грн. - плата за затримку вагонів, міжнародне залізнодорожне вантажне повідомлення від 07.03.2012р., а також платіжне доручення №242 від 13.03.2012р. згідно якого позивачем на розрахунковий рахунок ДП "Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" перераховано грошові кошти в сумі 341 000,00 грн., які згідно п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010р. зараховуються на картку обліку позивача та списуються в рахунок оплати за виконані залізницею послуги.

Крім того, на підтвердження понесення додаткових витрат , а саме оплату за зберігання товару на складі митного органу в сумі 5 606,71 грн. позивачем надано уніфіковану митну квитанцію МД-1 КА № 483392 від 14.07.2012р. на суму 5 606,71 грн., що видана позивачу внаслідок оплати таким зберігання товарів та ТЗ по ПМП № 0702/30501/12 від 12.03.2012р. На підтвердження понесених додаткових витрат, а саме збору за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн.: позивачем надано рахунок-фактуру № 2417 від 12.03.2012р. на суму 193 771,56 грн., з яких 3 854,13 грн. - додатковий збір, до якого увійшли вищенаведені суми, дорожні відомості № 039110 та № 039111, в яких у графі 58 вказані уніфіковані коди: 80 - збір за пломбування вагонів та контейнерів, який становить 8,43$ по кожній із відправок, а разом 202,02 грн.; 78 - збір за телеграфне повідомлення, який становить 8,56 $ по кожній із відправок, а разом 68,38 грн. та 56 - збір за маневрову роботу, який разом становить 727,40 грн.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно до ст. 340 Митного кодексу України, який діяв на момент складення протоколу про порушення митних правил, недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів, а на посадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що рішення суду ґрунтувалось на ст.340 Митного кодексу України, який почав діяти лише з 01.06.2012р., а отже суд керувався нормативним актом, який не має відношення до справи, спростовуються висновком суду про те, що, декларанта відповідача гр. Кубрак було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.340 Митного кодексу України, у зв'язку із нездійсненням заявлення за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері вантажу «гучномовці».

Таким чином, внаслідок наведених обставин гр. Кубрак було притягнуто до відповідальності, у зв'язку із порушенням митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0702/30501/12 від 12.03.2012р., та постановою Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012р. у справі № 712/5949/12 , якою Кубрак О.О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України, внаслідок нездійсненням гр. Кубрак заяви за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу "гучномовці" в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 дерев'яних піддонах.

З матеріалів справи вбачається, що направлений на адресу позивача фірмою Сичуань (Тянджин) Міжнародна торгово-транспортна компанія Ко Лтд направлено товар, який надійшов на ділянку митного контролю "Експорт" митного поста "Чоп-залізничний" Чопської митниці 26.02.2012р., у складі вантажного потягу № 3701, що підтверджується актами загальної форми № 4856, № 3112, № 3113, а 27.02.2012р. проведено митний огляд контейнерів №CXDU1065645, № CXDU0165645, № CXDU1065774, № CXDU1065917, в результаті якого встановлено, що в контейнері № CXDU0165645 знаходиться вантаж "гучномовці" в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 дерев'яних піддонах, вартістю 1,5 дол.США за штуку (загальною вартістю 662473,73 грн.), відомості про які гр. Кубрак О.О. за установленою формою митному органу заявлено не було, що підтверджується актом розпечатування вагону (контейнеру) для митного та прикордонного огляду.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується судова колегія дійшов вірного висновку про те, що у зв'язку із виникненням вказаних обставин, позивачем понесено збитки в сумі 12 284,06 грн., а саме: внаслідок сплати збору за затримку вагонів - 5 746,88 грн. та додаткових зборів: за телеграфне повідомлення 68,38 грн., маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 134,68 грн., а також 5 606,71 грн. - оплата за зберігання товару на складі митного органу, що підтверджується: уніфікована митна квитанція МД-1 КА № 483392 від 14.07.2012р. на суму 5 606,71 грн., що видана позивачу внаслідок оплати за зберігання товарів та ТЗ по ПМП № 0702/30501/12 від 12.03.2012р.; збір за затримку вагонів в сумі 5 746,88 грн., збір за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн.: рахунок-фактури № 2417 від 12.03.2012р. на суму 193 771,56грн., з яких 5 746,88 грн. - плата за затримку вагонів, з яких 3854,13грн. - додатковий збір, до якого увійшли суми з накладення трьох пломб, відправлення телеграфного повідомлення, за маневрову роботу; міжнародне залізнодорожне вантажне повідомлення від 07.03.2012р.; дорожні відомості № 039110 та № 039111, в яких у графі 58 вказані уніфіковані коди: 80 - збір за пломбування вагонів та контейнерів, який становить 8,43$ по кожній із відправок, а разом 134,68 грн.; 78 - збір за телеграфне повідомлення, який становить 8,56 $ по кожній із відправок, а разом 68,38 грн. та 56 - збір за маневрову роботу, який разом становить 727,40 грн.; платіжне доручення № 242 від 13.03.2012р. згідно якого позивачем на розрахунковий рахунок ДП "Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" було перераховано грошові кошти в сумі 341 000,00 грн., які згідно п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010р. зараховують на картку обліку позивача та списуються в рахунок оплати за виконані залізницею послуги, у зв'язку з чим оплата наведених сум була здійснена шляхом списання грошових коштів ДП "Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" з облікової карти позивача в порядку п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010р.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що внаслідок порушення працівником відповідача митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу України, а саме нездійсненням гр. Кубрак О.О. заяви за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу "гучномовці" в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 дерев'яних піддонах, позивачем понесено додаткові витрати щодо фінансування наведеного вантажу, у зв'язку з чим йому було завдано збитки, а отже вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги в сумі 12 284,05 грн., оскільки збитки, що понесені позивачем, внаслідок оплати збору за пломбування вагонів та контейнерів підтверджуються лише на суму 134, 68 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач зазнав збитків зі своєї вини, внаслідок звернення про витребування вантажу зі спливом строку в одинадцять днів з дня набрання законної сили постанови Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012р. у справі № 712/5949/12, не можуть бути покладені в основу рішення, у зв'язку з тим, що ТОВ " Трансконтейнер Україна" не було учасником провадження у справі № 712/5949/12, а тому повідомлене про результат розгляду наведеної справи - не було. Позивач отримав постанову Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012р. у справі №712/5949/12 лише 10.07.2012р., що підтверджується листом Ужгородського міськрайонного суду № 3/712/2867/12 від 10.10.2012р.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дія Статуту відповідача на декларування вантажів не поширюється, у зв'язку з чим застосування строку позовної давності, що встановлений ст.136 Статуту до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»залишити без задоволення..

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. у справі №910/7919/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7919/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2013р.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Сітайло Л.Г.