Постанова № 33020569, 12.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа№ 5011-68/12169-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Пустовойтов Д.М. - представник (дов. від 05.04.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р.

у справі №5011-68/12169-2012 (головуючий суддя Ониськів О.М., судді Капцова Т.П., Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Монтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест» про стягнення заборгованості за Договором №22 на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт підйомником вантажопасажирським від 20.07.2011р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Монтаж» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішення фактичним обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції статті 33 ГПК України, абзацу 2 статті 92 Цивільного кодексу України, положень Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968р., які передбачають, що для звільнення відповідача від виконання зобов'язання по оплаті послуг через відсутність повноважень щодо представництва юридичної особи на підписання акту виконаних робіт необхідно обов'язково встановити, що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження. Також скаржник зазначає, що всупереч статтям 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 31 ГПК України, положенням розділу 3 Договору про надання послуг, судом звільнено відповідача від виконання обов'язку по сплаті коштів за демонтаж підйомника.

Відповідач не скористався правом, наданим йому ст. 96 ГПК України, та не надав письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Калатай Н.Ф. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж» та призначено розгляд справи на 12.08.2013р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. Хрипуна О.О., з огляду на перебування судді Калатай Н.Ф. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №5011-68/12169-2012 у складі колегії головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест» виникли на підставі Договору №22 на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт підйомником вантажопасажирським «GEDA -1500Z/ZP» від 20.07.2011р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором.

Предметом Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, стало надання позивачем послуг з механізації будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту будівлі по вул. Паторжинського, 5/7, у Шевченківському районі м. Києва вантажно-пасажирським підйомником «GEDA -1500Z/ZP».

При цьому згідно розділу 2 Договору позивач, зокрема, зобов'язався надати відповідачеві послуги підйомника, що постійно перебуває в технічно справному стані та обслуговується атестованим і відповідної кваліфікації обслуговуючим персоналом (машиністами); здійснити перевезення (доставку) підйомника на об'єкт будівництва, його монтаж з пуском у роботу та подальше обслуговування у відповідності з вимогами ДНАОП №0-1.03-93 «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» протягом 5-ти днів з моменту відправлення першої частини авансового платежу на рахунок позивача, відповідно до п. 3.6. Договору; після завершення будівництва здійснити демонтаж підйомника та його вивезення з будівельного майданчика в термін, узгоджений з відповідачем; забезпечити нагляд за безпечною експлуатацією підйомника і його технічним станом з призначенням відповідальних осіб з числа інженерно-технічних працівників згідно з вимогами ДНАОП 01-03-93 і нести повну відповідальність згідно Закону України «Про охорону праці» за порушення працівниками позивача вимог діючих ДНАОП.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість послуг складається із планово-розрахункової ціни за одну машино-годину експлуатації підйомника, терміну його використання замовником (відповідачем по справі), а також вартості монтажу та демонтажу підйомника. Вартість машино-годин на момент укладання Договору складає 80,00 грн. за машино-годину, в тому числі ПДВ. Вартість перевезення, монтажу та демонтажу складає 22 000,00 грн., в тому числі ПДВ. Вартість розробки ПВР та електричних вимірів складає 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 3.2. Договору вказана в п. 3.1. Договору ціна може бути змінена при наявності об'єктивних обставин та згоди замовника (відповідача по справі), сторони переглядають ціни зі складанням відповідного протоколу.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата за використання підйомника здійснюється замовником (відповідачем по справі) щомісячно до 10 числа місяця, слідуючого за звітним згідно підписаних за місяць змінних рапортів та акту прийомки виконаних робіт.

Таким чином, за умовами Договору позивач зобов'язався надати послуги з використання підйомника, а відповідач зобов'язався їх оплатити в порядку та строки, визначені цим Договором.

Предметом розгляду даної справи є, в тому числі, стягнення з відповідача боргу в розмірі 16 800,00 грн. на підставі Договору №22 від 20.07.2011р. та згідно Акту №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р.

Так, матеріали справи містять Акт №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р на суму наданих послуг в розмірі 16 800,00 грн., на якому наявні відтиски печатки позивача та відповідача, а також проставлені підписи. Сума послуг по цьому Акту згідно п. 3.3. Договору має бути сплачена до 10 грудня 2011р.

Однак суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Акт №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р наданих послуг не є доказом того, що позивачем були надані послуги відповідачеві на суму 16 800,00 грн., оскільки підписаний неповноважною особою від імені відповідача, а тому, оскільки інших доказів на підтвердження виконання послуг у листопаді 2011р. на суму 16 800,00 грн. за Договором не надано, відповідні позовні вимоги є необґрунтованими.

З таким висновком господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №10990/10991/13-32 від 26.02.2013р., виготовленого на виконання Господарського суду міста Києва від 09.11.2012р. по даній справі, експертом досліджено, що підписи від імені Сабата Д.М., який є генеральним директором відповідача по справі, в графах «Затверджую Ген. Директор ТОВ «Саарланд буд інвест» і «Від Замовника» в акті №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р. між замовником ТОВ «Саарланд буд інвест» та виконавцем ТОВ «Вертикаль-монтаж» виконані не Сабатом Дмитром Миколайовичем, а іншої особою.

Разом з тим на Акті №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р., крім підпису міститься відтиск печатки відповідача, який згідно п. 5.26. «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженої наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. за №55, засвідчує на документі підпис відповідальної особи.

При цьому слід зазначити, що доказів втрати відповідачем печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку про те, що Акт №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011р., хоч і не підписаний генеральним директором відповідача, однак підписаний іншою відповідальною та повноважною особою, а тому є доказом надання позивачем відповідачеві послуг за Договором на суму 16 800,00 грн. та підставою для оплати цих послуг відповідачем на користь позивача.

Також судом береться до уваги той факт, що в матерілах справи є інші акти здачі-прийняття робіт, підписані не генаральинм директором відповідача, по яким здійснено проплати, що свідчить про прийняття цих робіт відповідачем.

Матеріали справи не містять доказів оплати грошових коштів за вказаним вище актом, тому за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 16 800,00 грн., яка і підлягає стягненню.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В силу частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з нього суму пені в розмірі 1 129,76 грн.

У відповідності до п. 3.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату замовником (відповідачем по справі) платежів у термін, передбачений Договором, нараховується пеня у розмірі 0,1% за кожний день затримки від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 1 та частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням наведених норм закону підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума пені в розмірі 1 129,76 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8 000,00 грн. за послугу з демонтажу підйомника, з огляду на безпідставність цієї вимоги та на відсутність доказів надання послуги з демонтажу підйомника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. у справі №5011-68/12169-2012 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2, п/р 2600776812 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 35310091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-монтаж» (01025, м. Київ, пров. Десятинний, 7, п/р 26008010027726 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 16 800,00 (шістнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості, 1 229,76 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять грн. 76 коп.) грн. пені, 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу №5011-68/12169-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.