Рішення № 33020563, 13.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р.Справа № 922/2804/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Державного науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного будівництва, м. Харків до Приватного підприємства "Епізод", м. Харків про стягнення 7887,58 грн., за участю представників сторін:

позивача - Стаднік Г.О.

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 2827,58 грн. заборгованості, з яких: 2352,74 грн. основний борг, 7,06 грн. інфляційні, 252,23 грн. пеня, 164,69 грн. штраф, 50,86 грн. 3% річних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди № 4947-Н, укладеного між сторонами 13.07.2011 року. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 5060,00 грн. заборгованості, з яких: 4409,25 грн. основний борг, 106,18 грн. 3% річних, 526,92 грн. пеня, 17,65 грн. інфляційні, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та прибудинкових територій № 4947-Н/Б, укладеного між сторонами 13.07.2011 року. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

13.08.2013 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він повідомляє суд про те, що при складанні тексту позовної заяви ним у прохальній частині була допущена описка та невірно зазначена сума стягнення за договором № 4947-Н від 13.09.2010 року, в зв'язку з чим позивач просить суд вважати сумою стягнення за договором № 4947-Н від 13.09.2013 року 2827,58 грн.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

13.08.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.07.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ) та Приватним підприємством "Епізод" (далі - Підприємство, Відповідач) був укладений договір оренди нерухомого державного майна № 4947-Н від 13.07.2011р. (далі - Договір оренди), а саме нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходяться на балансі Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва (далі - НДІОМШБ).

На підставі п. 5.8. вказаного договору оренди, між НДІОМШБ та Відповідачем, був укладений договір № 4947-Н/Б на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та прибудинкових територій (далі - Договір на відшкодування витрат).

Відповідач користується нежитловими приміщеннями, згідно з договором оренди, та договором на відшкодування витрат, які розташовані на 3-му поверсі 5-ти поверхового адміністративно-виробничого будинку (інв.№4097) - 12,7 м2, та одноповерхова виробнича частина корпусу "А" (інв.№4127) - 395,00 м2, загальною площею 416,24 м2 (розмір площ на момент укладення договору), розміщене за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі НДІОМШБ.

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - розмірі 70%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Проте, в супереч вимогам Договору оренди та чинного законодавства України, відповідач своїх зобов'язань за договором оренди належним чином не виконує та станом на 01.06.2013 року має заборгованість за орендну плату (за жовтень-грудень 2012 року, січень-червень 2013 року) у розмірі 2352,74 грн., про що орендарю були виставлені відповідні

Крім того, відповідно до п. 3.7. Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню Балансотримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3.8. Договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

На підставі п. 5.8. вище вказаного договору оренди, 13.07.2011 року між НДІОМШБ та Відповідачем, був укладений договір № 4947-Н/Б на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та прибудинкових територій (далі - Договір на відшкодування витрат).

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.3. Договору на відшкодування витрат, орендар відшкодовує Балансоутримувачу частку витрат на утримання будівель, прибудинкових територій та фактично отриманих послуг. Сплата сум, які відшкодовуються, здійснюється орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця.

Станом на 01.07.2013 року Відповідач має заборгованість за Договором на відшкодування витрат у розмірі 4147,60 грн.

Згідно умов пункту 3.2.3. Договору № 4947-Н/Б від 13.07.2011 р. на відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та прибудинкових територій, орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше 10 числа поточного місяця, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі за надані послуги на утримання Приміщення та ділянки згідно з наданим рахунком.

Відповідно до умов п. 3.2.3. Договору № 4947-Н/Б від 13.07.2011 р. на відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та прибудинкових територій., у випадку несвоєчасної сплати, орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати в розмірі 2352,74 грн. за договором № 4947-Н від 13.07.2011 року та з відшкодування витрат на утримання будівель, прибудинкових територій та фактично отриманих послуг у розмірі 4147,60 грн. за договором № 4947-Н/Б від 13.07.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, штрафу, інфляційних та 3% річних вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без урахування положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 175,97 грн. за договором № 4947-Н від 13.07.2011 року та 329,79 грн. за договором № 4947-Н/Б від 13.07.2011 року.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2352,74 грн. основного боргу, 7,06 грн. інфляційних, 175,97 грн. пені, 164,69 грн. штрафу, 50,86 грн. 3% річних за договором № 4947-Н від 13.07.2011 року та 4409,25 грн. основного боргу, 106,18 грн. 3% річних, 329,79 грн. пені, 17,65 грн. інфляційних за договором № 4947-Н/Б від 13.07.2011 року обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Епізод" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, код ЄДР 22695853, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, код ЄДР 00174131, р/р 26002142919700 у ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 2352,74 грн. основного боргу, 7,06 грн. інфляційних, 175,97 грн. пені, 164,69 грн. штрафу, 50,86 грн. 3% річних за договором № 4947-Н від 13.07.2011 року; 4409,25 грн. основного боргу, 106,18 грн. 3% річних, 329,79 грн. пені, 17,65 грн. інфляційних за договором № 4947-Н/Б від 13.07.2011 року та 1660,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 16 серпня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.