Рішення № 33020421, 15.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
15.08.2013
Номер справи
0907/18202/2012
Номер документу
33020421
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

Справа № 0907/18202/2012

Провадження № 22ц/779/1528/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Горейко М.Д., Меленко О.Є.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

в листопаді 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що 30.11.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір в розмірі 142 900 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 10.11.2037 року. Для забезпечення виконання зобов'язань із ОСОБА_5 30.11.2007 року укладено договір поруки. Оскільки ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, то станом на 09.10.2012 року виникла заборгованість в сумі 1 664 041,51 грн., що еквівалентно 205 685,16 доларів США, яку просив стягнути солідарно з відповідачів та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 020-2914/840-0614 від 30.11.2007 року в розмірі 1 644 041,51 грн., що в еквіваленті становить 205 685,16 доларів США, та 3 219 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_4 надано кредит з кінцевим терміном повернення до 10.11.2037 року. Між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки від 30.11.2007 року № 020-2914/840-0614-Р, згідно якого поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором солідарно за несвоєчасне виконання зобов'язань. Судом не враховано, що договір поруки має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсним до припинення основного зобов'язання. Строк виконання основного зобов'язання в договорі вказано не пізніше 10.11.2037 року, тому 6-ти місячний строк пред'явлення вимоги може рахуватися з 10.11.2037 року або з часу застосування кредитором права на повернення кредиту достроково. Судом не враховано, що оскільки поручителю не надсилалась вимога про застосування позивачем права на повернення кредиту достроково (що є правом, а не обов'язком банку), строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі, а таким строком є 10.11.2037 року. Тому просить оскаржуване рішення в частині відмови в позові про стягнення в солідарному порядку заборгованості із ОСОБА_5 скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Універсал Банк» апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечив, повідомив, що після рішення суду про розірвання шлюбу від 21.12.2011 року ОСОБА_5 змінила прізвище на дошлюбне «ОСОБА_5». ОСОБА_4, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення цим вимогам закону відповідає не в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 020-2914/840-0614, за умовами якого надано кредит в сумі 142 900 доларів США, зі сплатою 12,75 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 10.11.2037 року. Для забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_5 30.11.2007 року укладено договір поруки № 020-2914/840-0614-Р. Так як зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 не виконувались належним чином, тому станом на 09.10.2012 року виникла заборгованість на загальну суму 1 664 041,51 грн., в тому числі: 133 604,11 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 958 180,70 грн. сума дострокового стягнення по кредиту, 460 653,81 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, яку слід стягнути з боржника.

Висновок суду щодо розміру заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 020-2914/840-0614 від 30.11.2007 року в сумі 1 644 041 грн. 51 коп., що в еквіваленті становить 205 685,16 доларів США, є правильним та ґрунтується на матеріалах справи.

Однак, із висновком суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення боргу з поручителя ОСОБА_5 погодитись не можна, оскільки цей висновок суперечить вимогам закону та обставинам справи.

Задовольняючи позов частково та стягуючи заборгованість за кредитним договором тільки з ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача за умовами п. 5.2.5 кредитного договору право на дострокове повернення кредиту у повному розмірі виникло з 21.04.2012 року, оскільки позичальником ОСОБА_4 20.03.2012 року отримано вимогу банку про сплату заборгованості. Керуючись положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України та роз'ясненнями, даними в п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", а також, що вимога до поручителя не була пред'явлена, натомість позовна заява подана понад шестимісячний строк настання такої вимоги, суд першої інстанції вважав, що порука ОСОБА_5 є припиненою, тому позовні вимоги до поручителя задоволенню не підлягають.

Однак, на порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України судом не враховано, що відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Зазначені положення закріплені і в договорі поруки від 30.11.2007 року № 020-2914/840-0614-Р, укладеного між банком та поручителем ОСОБА_5

Поза увагою суду першої інстанції залишились умови укладеного сторонами договору поруки, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а також що договір поруки має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсним до припинення основного зобов'язання.

Так, згідно п. п. 1.1, 1.2 договору поруки поручитель ОСОБА_5 зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору та засвідчує, що йому добре відомі всі умови вищезазначеного Основного договору і він погоджується з ними, зокрема: - термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 10 листопада 2037 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань.

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником свої зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання останнім на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Пунктом 4.2 договору поруки встановлено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за Основним договором, що забезпечується такою порукою.

Таким чином, у договорі поруки від 30.11.2007 року № 020-2914/840-0614-Р, укладеного між банком та поручителем ОСОБА_5, встановлено строк припинення поруки, а закон пов'язує припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Застосовуючи до спірних правовідносин норми ч. 4 ст. 559 ЦК України з тих підстав, що строк виконання основного зобов'язання настав у квітні 2012 року і з цього моменту протягом шести місяців банком не пред'явлено вимоги до поручителя, суд першої інстанції не врахував того, що пунктом 4.2 договору поруки від 30 листопада 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_5, встановлено порядок припинення поруки - із припиненням всіх зобов'язань боржника за Основним договором, що забезпечується такою порукою.

Строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором визначено у п. 1.2 кредитного договору від 30 листопада 2007 року - по 30 листопада 2037 року включно.

Таким чином, порука ОСОБА_5 не припинилася, оскільки момент початку обчислення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання (30 листопада 2037 року) ще не наступив.

На виконання умов зазначеного вище кредитного договору 03.03.2012 року банк звернувся до ОСОБА_4 з вимогою сплатити прострочену заборгованість в сумі 191 870,19 доларів США, що виникла станом на дату цієї вимоги (а. с. 16-17). За змістом вказаного повідомлення право на повернення кредиту достроково згідно п. 5.2.5 кредитного договору банк до боржника та/або до поручителя не застосовував.

Оскільки вимога не була виконана, тому банк 26.11.2012 року звернувся з позовом до боржника та поручителя про дострокове повернення усієї суми кредиту безпосередньо до суду.

Такі дії банку не суперечать вимогам закону.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Своє право на повернення кредиту достроково банк застосував 26 листопада 2012 року, пред'явивши одночасно позов до боржника та поручителя.

Враховуючи викладене, висновок суду про пропущення позивачем строку на пред'явлення вимоги до поручителя є помилковим, оскільки такого висновку суд дійшов без належного дослідження умов укладених між сторонами договорів та неправильного застосування норм матеріального права.

Зазначені порушення призвели до неправильного вирішення справи, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів за правилами ст. ст. 79, 80, 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 020-2914/840-0614 від 30.11.2007 року в розмірі 1 644 041 грн. 51 коп., що в еквіваленті становить 205 685,16 доларів США.

Стягнути із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» по 1 609 грн. 50 коп. судового збору з кожного.

Стягнути із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в дохід держави по 111 грн. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Горейко М.Д. Меленко О.Є.

Часті запитання

Який тип судового документу № 33020421 ?

Документ № 33020421 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 33020421 ?

Дата ухвалення - 15.08.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 33020421 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 33020421 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Попередній документ : 33019044
Наступний документ : 33027648