Постанова № 33019787, 05.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2013 року № 826/6301/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: Головуючого судді - Добрянської Я.І., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г., розглянувши відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Підприємства об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»до відповідача 1 Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПСвідповідача 2 Міністерства доходів і зборів Українипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540, визнання протиправними дій під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги та визнання нечинним рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Підприємство об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, визнання протиправними дій під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги та визнання нечинним рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/6301/13-а, та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2013 р. було замінено відповідача 2 у справі № 826/6301/13-а з Державної податкової служби України на Міністерство доходів і зборів України.

В попередньому судовому засіданні позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540;

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги;

- визнати нечинним рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення відповідача 1 не відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки Акта перевірки, на підставі якого такі рішення були прийнятті, спростовуються поданими суду доказами. А також, на переконання позивача, відповідачем 2 не було дотримано вимог чинного законодавства під час розгляду повторної скарги позивача на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, внаслідок чого було протиправно прийнято рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги.

Відповідачем 1 Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області ДПС були подані письмові заперечення проти позову, в яких відповідач 1 зазначає про правомірність прийнятих ним та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/6301/13-а до судового розгляду на 23.07.2013 р. колегією суддів у складі: Головуючого судді - Добрянської Я.І., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г.

В судове засідання 23.07.2013 р. сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Позивачем в свою чергу 15.07.2013 р. було подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи № 826/6301/13-а за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття сторін в судове засідання 23.07.2013 р., що були повідомлені належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи № 826/6301/13-а в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, сторін було належним чином повідомлено листом від 23.07.2013 р., що був отриманий всіма сторонами, та докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

Станом на 05.08.2013 р. жодних інших документів від сторін по справі № 826/6301/13-а до канцелярії суду не надходило.

Отже, 05.08.2013 р. суд розглянув дану адміністративну справу № 826/6301/13-а по суті в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2013 р., прийнятою в порядку письмового провадження, було закрито провадження у справі № 826/6301/13-а в частині позовних вимог, а саме щодо позовної вимоги:

- визнати нечинним рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги.

Стосовно інших позовних вимог позивача, то, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 1 Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача Підприємства об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС було складено Акт № 462/15/35906201 від 08.10.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

18 жовтня 2012 року Сарненською МДПІ Рівненської області ДПС, на підставі Акта перевірки було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 1002721540, яким визначено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми від'ємного значення ПДВ та яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 193 359 гривень;

- податкове повідомлення-рішення № 1002711540, яким визначено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 366 гривень та нараховано 1 683 гривні штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення № 1002721540 та № 1002711540 від 18 жовтня 2012 року в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Рівненській області.

За результатами розгляду скарги ПОГ «Журавушка», ДПС у Рівненській області було винесено рішення про результати розгляду скарги від 25.12.2012 року № 25384/10-210-440, яким первинну скаргу ПОГ «Журавушка» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення податкового органу - без змін.

В подальшому податкові повідомлення-рішення № 1002721540 та № 1002711540 від 18 жовтня 2012 року та рішення Державної податкової служби у Рівненській області від 25.12.2012 року № 25384/10-210/440 було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 11.03.2013 року № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, повторну скаргу ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 1002721540 та № 1002711540 від 18 жовтня 2012 року, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року, були прийняті на підставі висновків Акта перевірки № 462/15/35906201 від 08.10.2012 року, в якому зокрема зазначено, що завищення позивачем залишку від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 грн. за липень 2012 року стало наслідком не відображення платником податку встановленого податковим повідомленням-рішенням № 1001031540 від 06.06.2012 р. заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2012 року в розмірі 193 359 грн. та податкового повідомлення-рішення № 1001021540 від 06.06.2012 р., яким зменшено залишок від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р. були в свою чергу винесені на підставі висновків Акта перевірки № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року, щодо достовірності нарахування ПОГ «Журавушка» суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за березень 2012 року.

Даним Актом перевірки від 25.05.2012 року встановлено, що за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року ПОГ «Журавушка» сплачено постачальникам 334 874 грн., з них 141 515 грн. даним Актом перевірки підтверджено відображене у декларації за березень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ.

Різницю у розмірі 193 359 грн., яку було сплачено ПОГ «Журавушка» у лютому 2012 р., не було підтверджено відповідачем 1 до відшкодування з підстав того, що дана сума не була задекларована платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення, що в свою чергу і стало наслідком винесення податкових повідомлень-рішень № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р.

Однак, не погоджуючись із прийнятими Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області ДПС податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540, а також вважаючи протиправними дії Міністерства доходів і зборів України під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, позивач оскаржив такі податкові повідомлення-рішення відповідача 1 та дії відповідача 2 в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, зважаючи на наступне.

Щодо правомірності винесення відповідачем 1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, як було зазначено вище, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540 були прийняті відповідачем 1 на підставі висновків Акта перевірки № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року, де зазначено про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, щодо заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах за березень 2012 р. у розмірі 193 359 грн., та завищення суми від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) за лютий 2012 р. у розмірі 193 359 грн.

Даним Актом перевірки від 25.05.2012 року встановлено, що за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року ПОГ «Журавушка» сплачено постачальникам 334 874 грн., з них 141 515 грн. Актом перевірки підтверджено відображене у декларації за березень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ.

Різницю у розмірі 193 359 грн., яку було сплачено ПОГ «Журавушка» у лютому 2012 р., не було підтверджено відповідачем 1 до відшкодування з підстав того, що дана сума не була задекларована платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення, що в свою чергу і стало наслідком винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р.

Проте, як вбачається з доданих до адміністративного позову декларацій, платником податку (позивачем) за перевіряємий період декларувався наростаючим підсумком залишок від'ємного значення, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Виходячи із системного аналізу наведених норм податкового законодавства можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

При цьому, закон не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по підношенню до звітного періоду.

В даному випадку суд вважає, що прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.

Зі змісту вищевикладеного слідує, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

А тому, відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

З огляду на це, висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення позивачем суми ПДВ у розмірі 193 359 гривень до бюджетного відшкодування за березень 2012 року є необґрунтованими та безпідставними, а винесені на підставі таких висновків податкового органу оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 1001031540 від 06.06.2012 р. та № 1001021540 від 06.06.2012 р. - є відповідно протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності винесення відповідачем 1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, як було зазначено вище, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540 були прийняті відповідачем 1 з тих самих підстав, що і податкові повідомлення-рішення від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540, а саме: Актом перевірки встановлено, що у результаті порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, останнім завищено суму залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації) за липень 2012 року на 193 359 гривень.

Як зазначено в Акті перевірки, таке порушення встановлено у результаті невідображення платником податку даних в рядку 21.3 декларації з ПДВ за липень 2012 року в сумі 193 359 гривень зі знаком «мінус», з урахуванням Акту № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року виїзної позапланової перевірки ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» з бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2012 року.

Як вбачається з Акта перевірки № 190/15/35906201 від 25.05.2012 року, підставою для встановлення завищення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 193 359 гривень стало те, що платник податку не задекларував вказану суму бюджетного відшкодування у періоді його виникнення.

З такими висновками податкового органу суд також не може погодитися, враховуючи наступне.

Як вбачається з доданих до адміністративного позову декларацій, платником податку (відповідачем) за перевіряємий період декларувався наростаючим підсумком залишок від'ємного значення, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

Як вже було зазначено вище, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Виходячи із системного аналізу наведених норм податкового законодавства можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

При цьому, закон не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по підношенню до звітного періоду.

В даному випадку суд вважає, що прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.

Зі змісту вищевикладеного слідує, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

А тому, відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

З огляду на це, висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем суми залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації) за липень 2012 року на 193 359 гривень є необґрунтованими та безпідставними, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 р. № 1002711540 - є відповідно протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності висновку відповідача 1 про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування, внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням № 1002711540 від 18.10.2012 року встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 366 гривень та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 683 гривні, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як вбачається з Акта перевірки № 462/15/35906201 від 08.10.2012 року, підставою для встановлення завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 366 гривень стала звірка даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року із даними первинних документів позивача, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг.

Як зазначено в Акті перевірки, за даними відповідача оплачена сума ПДВ становить 393 742 гривні, а за даними платника податку 397 108 гривень (різниця 3 366 гривень).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування суш, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд не може погодитися з такими висновками органу податкової служби, з урахуванням того, що у позивача наявні всі законні підстави для відшкодування зазначеної суми ПДВ, що підтверджується бухгалтерською випискою, яка подається до бюджетного відшкодування та містить суми сплаченого позивачем ПДВ за перевіряємий період у розмірі саме 397 108 гривень.

З наведеного вище вбачається, що у Сарненської МДПІ Рівненської області не було законних підстав стверджувати про завищення ПОГ «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» суми бюджетного відшкодування ПДВ на 3 366 гривень, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1002711540 від 18.10.2012 року - є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, то перевіривши наявні матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з даного приводу, суд вважає таку позовну вимогу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

По-перше, в прохальній частині позовної заяви позивач чітко не зазначає про те, які саме дії Міністерства доходів і зборів України під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги він просить суд визнати протиправними, а відповідно така позовна вимога є не чіткою та не обґрунтованою.

Згідно вимог п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України, під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке рішення є правомірним, покладається на контролюючий орган.

А відтак, контролюючий (податковий) орган в кожному окремому випадку персонально у рішенні про результати розгляду скарги письмово обґрунтовує платнику податків правомірність здійснених нарахувань в тому об'ємі доказування, який він вважає достатнім, а платник податків, в свою чергу, у разі не погодження із позицією податкового органу, викладеною у рішенні про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в судовому порядку.

Тому, посилання позивача на те, що контролюючий орган поверхнево розглянув повторну скаргу платника податку при прийнятті рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги - не можуть бути підставою для визнання дій податкового органу під час розгляду скарги - протиправними, з урахуванням також того, що конкретних дій відповідача 2, які позивач просить суд визнати протиправними під час розгляду повторної скарги, позивачем зазначено не було.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540.

Натомість позивач надав суду відповідні обґрунтування, що підтверджуються допустимими доказами у справі щодо протиправності прийняття відповідачем 1 податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540, проте не довів суду обґрунтованості позовної вимоги щодо визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України під час винесення рішення від 11.03.2013 р. № 3988/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги.

Зважаючи на таке, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В позовній заяві позивач не заявляв вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору, оскільки звільнений від сплати останнього відповідно до вимог п. 19 ст. 5 Закону України про судовий збір», як об'єднання громадської організації інвалідів.

А тому, суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС від 18.10.2012 р. № 1002721540 та № 1002711540, від 06.06.2012 р. № 1001031540 та № 1001021540.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя: Я.І. Добрянська

Судді: І.П. Васильченко

Н.Г. Вєкуа

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 05.08.2013 р.