ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2013 р. Справа № 804/8702/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Куделько Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиторг-Партнер" до Державної податкової інспекції у м. Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
03 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиторг-партнер" (далі - позивач, ТОВ "Сумиторг-партнер") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000192260 від 28 березня 2013 року, яким встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер» від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 560984 гривень, та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182260 від 28 березня 2013 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер» п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями на суму 3 998 511 гривень, фінансова санкція в сумі 999627,00 гривень, які були прийняті на підставі Акту перевірки № 10/232/36334443 від 17.03.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Сумиторг-Партнер» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів при здійснені операцій з ТОВ «Сатурн-Трейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн», ПП «Агрофірма Інтертрейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д» за період з 14.01.2009р. по 31.03.2010р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкової інспекції, викладені у акті перевірки, є безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а винесені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення щодо донарахування податкового зобов'язання та нарахування фінансової санкції підлягають скасуванню з огляду на відсутність передбачених законних підстав для їх винесення. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.
Представник позивача звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження (а.с.108).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.82,104-105), про причини не прибуття суд не повідомив, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначені обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ "Сумиторг-партнер" зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 13.01.2009р. (а.с.15).
ТОВ "Сумиторг-партнер" з 2009р. перебуває на обліку в ДПІ у м. Суми та є платником податку на додану вартість (а.с.23).
На підставі наказу Державної податкової адміністрації у Сумській області від 10 березня 2011 року № 111 (а.с.21) на виконання постанови слідчого з ОВС СВ прокуратури Сумської області Ковтуна В.М. від 01 березня 2011 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 11790013, що порушена за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та службового підроблення, вчиненого особами ТОВ «Сумиторг-Партнер», за ознаками злочинів, передбачених ст. 212 ч.3, ст.366 ч.2 КК України та за фактом підроблення документів невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України, на підставі п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст. 79, п. 86.4 ст.86 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором - інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області Моісєєнко А.А. та головним державним податковим ревізором - інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області Шелудченком А.Л. проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Сумиторг-Партнер» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів при здійснені операцій з ТОВ «Сатурн-Трейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн», ПП «Агрофірма Інтертрейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д» за період з 14.01.2009р. по 31.03.2010р.
За результатами перевірки ДПА у Сумській області був складений Акт перевірки № 10/232/36334443 від 17.03.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Сумиторг-Партнер» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів при здійснені операцій з ТОВ «Сатурн-Трейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн», ПП «Агрофірма Інтертрейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д» за період з 14.01.2009р. по 31.03.2010р. (а.с.21-58).
Згідно висновків Акту перевірки встановлені порушення ТОВ "Сумиторг-Партнер":
1). п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп.. 7.4.1 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Декларація з ПДВ за березень 2010р. від 20.04.2010р. №90012635568, рядок 26), всього у сумі 3 997 179,00 гривень, у тому числі за періодами: вересень 2009р. - 589504,00 гривень; жовтень 2009р. - 573676,00 гривень; листопад 2009р. - 486247,00 гривень; грудень 2009р. - 638635,00 гривень; січень 2010р. - 650492,00 гривень; лютий 2010р. - 459140,00 гривень; березень 2010р. - 599485,00 гривень.
2). п.п.п. 5.1, пп..5.2.1.п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3075795,00 гривень, у тому числі за періодами: 3 квартал 2009р. - 1600000,00 гривень; 4 квартал 2009р. - 680000,00 гривень; 1 квартал 2010р. - 795795,00 гривень (а.с.57).
На підставі Акту перевірки № 10/232/36334443 від 17.03.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Суми 28 березня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182260 від 28 березня 2013 року, яким ТОВ "Сумиторг-Партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4998138,00грн., у тому числі за основним платежем 3998511грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 999627,00грн. (а.с.59) та податкове повідомлення-рішення №0000192260, яким ТОВ "Сумиторг-Партнер" повідомлено про порушення п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, та встановлено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 560984 грн. (а.с. 60).
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., Цивільним кодексом України.
Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.
Судом встановлено, що 09 лютого 2011 року прокурором Ковпаківського району м. Суми Ладаном В.А. була порушена кримінальна справа № 11790013 за фактами ухилення від сплати податку на прибуток на суму 3737988,00 гривень та податку на додану вартість на суму 3032759,00 гривень, а всього податків в особливо великих розмірах на загальну суму 6.770.747,00 гривень та службового підроблення службовими особами ТОВ «Сумиторг - партнер», за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, а також підроблення документів невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
11 лютого 2011 року зазначена кримінальна справа була прийнята до провадження слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Сумської області Ковтуном В.М.
Постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Сумської області Ковтуном В.М. в даній кримінальній справі була призначена позапланова невиїзна перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Сумиторг-партнер» у період з 14.01.2009р. по 31.03.2010р. за взаємовідносинами з ТОВ «Сатурн-Трейд», ТОВ «Дельта-Буд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма «Інтертрейд».)
На виконання зазначеної постанови ДПА у Сумської області в період с 14.03.2011р. по 14.03.2011р. була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка, висновки якої були відображені в Акті перевірки від 17.03.2011р. № 10/232/3634443, зокрема виявлено зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Декларація з ПДВ за березень 2010р. від 20.04.2010р. №90012635568, рядок 26), всього у сумі 3 997 179,00 гривень, та заниження податку на прибуток на загальну суму 3075795,00 гривень (а.с.21-58).
Порядок визначення грошових зобов'язань платника податків за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону регламентований ст. 86 Податкового кодексу України.
Так, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Отже, фактично документальна перевірка платника податків в межах кримінальної справи призначається виключно з метою встановлення розміру спричиненої злочином шкоди у вигляді визначення розміру несплачених платником податків грошових зобов'язань, а складені за результатом такої перевірки документи, зокрема акт перевірки, набувають статусу доказів у кримінальній справі щодо визначення суми спричиненого злочином шкоди та мають преюдиціальне значення виключно у разі прийняття судом рішення за кримінальною справою щодо злочину, предметом якого є податки та збори, зокрема злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки ДПА у Сумській області, викладені в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сумиторг-партнер» від 17.03.2011 N 10/232/36334443, що призначена на виконання постанови слідчого з ОВС СВ прокуратури Сумської області від 01.03.2011р. відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи у сукупності з іншими доказами наявності ознак саме складу злочину, предметом якого є податки та збори, і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання поза межами даної кримінальної справи.
В ході судового розгляду, було встановлено, що постановою прокурора прокуратури м. Суми Коротких Ж.О. від 15 листопада 2012 року було змінено пред'явлене ОСОБА_7 звинувачення, шляхом виключення складу злочину, передбаченого ч. 2 с. 366 КК України, та перекваліфікувавши його дії в частині несплати податків, які входять в систему оподаткування, на загальну суму 5447442,00 гривень зі ст. 212 ч.2, ст.212 ч.3 КК України на ст. 367 ч.2 КК України, у зв'язку з тим, що визначена досудовим слідством кваліфікація дій підсудного за ст. 212 ч.2, ч.3 КК України не знайшла свого підтвердження і була помилковою (а.с. 66-73).
Також судом встановлено, що 19 листопада 2012 року Ковпаківським районним судом м. Суми за результатами розгляду кримінальної справи № 11790013 була винесена постанова щодо закриття даної кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий коровай» (а.с.74-75).
Таким чином вбачається, що кримінальна справа №11790013 була закрита з нереабілітуючих підстав, але предметом злочину, у скоєнні якого був визнаний винним директор ТОВ «Сумиторг-партнер» не були податки та збори.
Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.
Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених Податковим кодексом України.
З системного аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідними умовами прийняття контролюючим органом податкових-повідомлень рішень за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону є
- ухвалення судового рішення за кримінальним правопорушенням, предметом якого є податки та збори, а саме ухилення від сплати податків та зборів (ст. 212 КК України);
- несплата податкових зобов'язань повинна бути встановлена обвинувальним вироком, що набрав законної сили, або рішенням суду про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
З огляду на те, що в межах кримінальної справи була доказана вина директора ТОВ «Сумиторг-партнер» ОСОБА_7 лише у вчинені неумисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінальним кодексом України (службова недбалість), предметом якого не є податки та збори, у ДПІ в м. Суми були відсутні передбачені ст.ст. 86, 54 Податкового кодексу України підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В даному випадку, Ковпаківським районним судом м. Суми був встановлений факт спричинення злочином шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження до державного бюджету грошових коштів у вигляді податку на додану вартість, у розмірі, встановленому на підставі проведеної відповідачем позапланової перевірки.
Загальний порядок деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями чи бездіяльністю особи, встановлений Цивільним кодексом України, зокрема ст. 1166, 1172 ЦК України. При цьому, порядок відшкодування шкоди завданої злочином регламентований кримінально-процесуальним законом. Так, ст.ст. 29, 228, 264 Кримінально-процесуального Кодексу (1963р.) прямо передбачений обов'язок прокурора пред'явити цивільний позов саме в межах кримінального судочинства у разі спричинення злочином шкоди інтересам держави.
Таким чином, правовідносини, які виникли між ТОВ «Сумиторг-партнер» як цивільним відповідачем у кримінальній справі та державою в особі уповноважених державних органів з приводу відшкодування спричиненою посадовою особою позивача шкоди державі у вигляді несплати податку на додану вартість, є цивільно-правовими. Тому, ТОВ «Сумиторг-партнер» в даному випадку повинно нести цивільно-правову відповідальність за правилами Цивільного кодексу України, а не адміністративно-правову за порушення норм податкового законодавства.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку були відсутні передбачені п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України підстави для прийняття оскаржуваних податкових рішень на підставі Акту від 17.03.2011р. №10/232/36334443.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності висновків викладених в Акті перевірки стосовно недійсності укладених між ТОВ «Сумиторг-партнер» та ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд», з огляду на наступне.
Як вбачається з тексту Акту перевірки від 17 березня 2011 року № 10/232/36334443 (арк. 24-26) перевіркою було встановлена нікчемність договорів, укладених між ТОВ «Сумиторг-партнер» та ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ 2Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд» з посиланням на ст.ст. 203, 215, 216 та 228 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що роботи та послуги за цими договорами фактично не виконувались.
На підставі цього висновку перевіряючими було встановлено, що суми податку на додану вартість в розмірі 4562492,00 гривень була віднесена ТОВ «Сумиторг-партнер» до складу податкового кредиту в деклараціях за серпень 2009 - березень 2010р. за операціями, що проведені на підставі нікчемних угод, у відповідності до пп.7.2.3 п.7.2, пп..7.4.1 п.7.4, пп..7.5.1.п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягають зменшенню,
Проте, відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Законом встановлена презумпція правомірності правочину.
При цьому, законом закріплена презумпція правомірності правочину, а саме: відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
До того ж, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами перевірки платників податків, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Жодних доказів наявності рішень компетентного суду, що набрали законної сили, щодо визнання недійсними укладених між ТОВ «Сумиторг-партнер» та ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд» договорів, на підставі яких позивачем був сформований податкових кредит у перевірений період або висновків про нікчемність таких угод, відповідачем не надано.
Крім того, судом враховано, що в період з 17.06.2010р. по 29.07.2010р. на підставі направлень від 17.06.2010р та від 16.07.2010р. №2950, виданих ДПІ у м. Суми, була проведене планова виїзна перевірка ТОВ «Сумиторг-партнер» за той самий період, а саме за період з 14.01.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої був складений Акт №6168/2312/36334443/55 від 05 серпня 2010р..
Згідно матеріалів Акту перевірки від 05 серпня 2010р. зазначена перевірка проводилась за той самий період, була виїзною та здійснювалась на підставі наданих позивачем первісних документів, у тому числі підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд» (додаток № 4 до Акту перевірки а.с. 157-158). Зазначеною перевіркою, згідно додатку № 10 до Акту перевірки, (а.с. 154) була встановлена наявність господарських взаємовідносин з ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд». При цьому згідно висновків згаданого Акту перевірки (п.3.2.3) щодо повноти декларування та своєчасної сплати податку на додану вартість було встановлено його заниження на загальну суму 47616,00 гривень та лише за лютий 2009р., квітень 2009р. та травень 2009р.
Висновків про порушення з боку ТОВ «Сумиторг-партнер» вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині повноти декларування та своєчасної сплати податку на додану вартість у періоди жовтень 2009р.-березень 2010р., а також порушень цивільного законодавства, зокрема ст. 203 ЦК України за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд» даною перевіркою встановлено не було.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з Акту перевірки № 232/10/36334443 від 17 березня 2011 року позивачем був сформований податковий кредит за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Дельта-Буд», ТОВ «Сатурн-Трейд», ПП «Лейн», ПП «3-Д», ПП «Агрофірма Інтертрейд» всього у сумі 3 997 179,00 гривень, у тому числі за періодами: вересень 2009 року - 589504,00 гривень; жовтень 2009 р. - 573676,00 гривень; листопад 2009р. - 486247,00 гривень; грудень 2009р. - 638635,00 гривень; січень 2010р. - 650492,00 гривень; лютий 2010р. - 459140,00 гривень; березень 2010р. - 599485,00 гривень на підставі належним чином оформлених первісних документів (податкових накладних) в порядку, визначеному п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» складених за дійсними господарськими договорами.
Таким чином, оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», проте, відповідачем були безпідставно застосовані норми ст.ст. 54, 58 Податкового кодексу України, та неправомірно прийняти податкові повідомлення-рішення №0000192260 від 28 березня 2013 року, № 0000182260 від 28 березня 2013 року, які підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00 гривень.
Керуючись нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 28 березня 2013 року:
- №0000182260, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиторг-Партнер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4998138,00грн., у тому числі за основним платежем 3998511,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 999627,00грн.;
- №0000192260, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиторг-Партнер" повідомлено про порушення п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, та встановлено завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 560984 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиторг-партнер" в рахунок повернення судового збору 2294,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Куделько
Судове рішення № 33019681, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/8702/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: