Рішення № 33019277, 14.08.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/3715/13-ц

14.08.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Федоренко Е.Р.,

при секретарі - Червяковій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лукомор'є-2011» про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, ОСББ «Лукомор'є - 2011» про зобов'язання вчинити певні дії. Позов мотивовано тим, що у 2012 році на веб-сторінці АДРЕСА_1 вона виявила інформацію рекламного характеру відносно відпочинку у гостьовому будинку, який здається в оренду в АДРЕСА_2. У розділі веб-сторінки, де розміщена інформація про орендодавця вказаного майна вказані мобільні телефони ОСОБА_3 Цей об'єкт належить їй на праві власності. Вказану інформацію ні про оренду будинку, ні про свої контактні дані на цьому інтернет-ресурсі ні нею, ні ОСОБА_3 не замовлялася до розміщення. Намагаючись з'ясувати у адміністратора джерело походження вказаної інформації і порядок її видалення, такої інформації їм надано не було. При цьому згідно інформації про адміністратора сайта, його регістрантом є відповідач. В той же час, вказана недостовірна інформація до сих пір так і залишилася розміщеною на сайті. У відповідності з ч.1 ст.270, ч.3 273, 297, 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість особистого життя. Діяльність фізичних осіб не може порушувати особисті немайнові права. Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист право кожного спростувати недостовірну інформацію про себе. Положеннями п.4 ч.2 ст.16, 275, 277, 280 ЦК України передбачені способи реалізації вказаного права, зокрема, право на спростування особи недостовірної інформації, яка порушує його особисті немайнові права, а також поновлення стану, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди. Крім того, згідно положень ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Просила зобов'язати відповідача видалити з веб-сайту АДРЕСА_1 та заборонити йому розміщувати в сеті Інтернет яку-небудь інформацію про гостьовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, без узгодження з нею.

У судовому засіданні представник позивача, який одночасно представляв інтереси ОСББ «Лукомор'є - 2011», позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що він власник веб-сайту АДРЕСА_1, проте не власник розміщеної інформації. Будь-яка особа може розмістити будь-яку інформацію на його сайті, проте як адміністратор сайту він може видалити інформацію, яка буде порушувати чиї-небудь права. В даному випадку хтось розмістив інформацію про об'єкт нерухомості, який здається в смт Кореїз, і якщо власник цього об'єкту заперечує проти розміщення цієї інформації, він готовий видалити її. Проте він не може видалити всю сторінку АДРЕСА_1 про що зазначено на цій сторінці.

Вислухав представника позивача та третьої особи, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У відповідності з роз'ясненнями п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 (далі - Пленум), належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Згідно роз'яснень п. 15 Пленуму при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Судом встановлено, що відповідач є автором веб-сайту АДРЕСА_1 Невстановленою особою на вказаному веб-сайті створено веб-сторінку АДРЕСА_1 назва якої «Апартаменти в Мисхорському парку, гостьовий будинок», на якій розміщена інформація рекламного характеру відносно відпочинку у гостьовому будинку, який здається в оренду в АДРЕСА_2, а також фотографії об'єкту і телефони орендодавця (а.с.14).

Власником вказаного об'єкту нерухомості є позивач на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.24, 32).

Третя особа по справі ОСОБА_3 користується вказаним об'єктом на підставі договору позички, укладеним з позивачем 01 квітня 2011 року (а.с.23).

Позивач вважає, що інформація на веб-сторінці порушує її немайнові права, оскільки на вказаному веб-сайті цю інформацію до розміщення вона не замовляла.

У ході розгляду справи відповідачем по справі було видалено з веб-сторінки «Апартаменти в Мисхорському парку, гостьовий будинок» фотографії об'єкта, власником якого є позивач, проте була розміщена інформація, яка попереджає користувачів сайту про виявлення власника будинку, зображеного на фото в оголошенні, за заявою якого будинок ним не здається і не здавався, а автор оголошення розмістив інформацію про оренду без узгодження з ним. Також на веб-сторінці відповідачем розміщені посилання, через які можна вийти на попередню інформацію з тими самими фотографіями і телефонами орендодавця.

Позивач заперечує проти розміщення інформації про її об'єкт на веб-сайті АДРЕСА_3, оскільки на вказаному веб-сайті її не замовляла. Вважає, що навіть після видалення на головній сторінці веб-сайту інформації про об'єкт, ця інформація все ж-таки залишилася, хоч і непрямим способом.

У ході розгляду справи було встановлено, що інформація про здачу вищезазначеного об'єкта для відпочинку не є недостовірною, цей об'єкт дійсно здається в оренду, і інформація про здачу цього об'єкту зі згоди позивача розміщена на інших веб-сайтах. Всі заперечення позивача зводяться до того, що саме на цьому сайті АДРЕСА_3 вона не замовляла таку інформацію.

Отже, вказана інформація не є недостовірною або конфіденційною, тому відсутній склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

Крім того, позивачем не зазначено, в чому передбачається можливість порушення права власності внаслідок розміщення вищезазначеної інформації на веб-сайті, що стало підставою для звернення з даним позовом для захисту цього права у відповідності з положеннями ч.2 ст.386 ЦК України про заборону розміщувати інформацію без узгодження з нею.

Відповідно до статей 1, 3, 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що встановлені обставини не свідчать про наявність порушення права позивача, що підлягає захисту, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову у вигляді зобов'язання відповідача видалити веб-сторінку зі свого сайту, а також заборони розміщувати інформацію про гостьовий будинок без узгодження з нею, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лукомор'є-2011», про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Е. Р. Федоренко