Ухвала суду № 33017373, 25.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2013 р. м. Київ К/9991/89352/11

№ К-9991/89352/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011

у справі № 2а-17346/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом приватного підприємства (ПП) «Лан»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, позов задоволено частково: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010812340 від 09.11.2010. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Перова,4.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 28.10.2010 № 0431/26/53/23-25280555, про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: незабезпечення застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) у фіскальному режимі при здійсненні операції «видачі готівки у разі повернення товару» та не роздрукування розрахункових документів («видатковий чек») на РРО на загальну суму 1746,36 грн.; неоприбуткування готівкових коштів 25.10.2010 у сумі 234,00 грн., 16.10.2010 - 15,00 грн., 27.10.2010 - 1000,50 грн. та 28.10.2010 - 1612,48 грн.; нерозміщення наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту: «Куріння заборонено!».

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 09.11.2010 № 0010812340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8731,80 грн., № 0010822340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14309,90 грн. та від 15.11.2010 № 54/23-25280555/0431 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3400,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності або юридичні особи, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відсутність факту порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується наданими позивачем у судовому процесі доказами, а саме: видатковими чеками на загальну суму 1746,36 грн., які містять однакові реквізити, надруковані на електронно-касовому апараті «MINI-600 МЕ», внесеному до Державного реєстру РРО, технічною конструкцією якого не передбачено друкування у видатковому чеку назви розрахункової операції «видача коштів у разі повернення товару». Доводи відповідача про неможливість ідентифікації операції, здійсненої позивачем, спростовується наявними в матеріалах справи заявами покупців та відмітками в графі 8 «Видано при поверненні товару» Розділу 2 книги обліку розрахункових операцій. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України.

Враховуючи викладене, правильними є висновки суду першої та апеляційної інстанцій про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.11.2010 № 0010812340.

Згідно частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписІ.В. Приходько підписМ.І. Костенко