Ухвала суду № 33017370, 25.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2013 р. м. Київ К/9991/40680/11

№ К/9991/40680/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства (ПП) «Фортуна-Тютюн»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011

у справі № 2-а-5761/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Фортуна-Тютюн»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.05.2010 № 0002772340 в сумі 680,00 грн. та № 0002782340 - в сумі 5430,25 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПП «Фортуна-Тютюн» звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - кіоску «Табакерка», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова,7.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 14.04.2010 № 0182/04/36/23/35358238, про порушення позивачем пункту 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) та не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на загальну суму 1086,05 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 11.05.2010 № 0002772340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 грн. та № 0002782340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5430,25 грн.

Відповідно до вимог пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності або юридичні особи, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Пунктом 7.8. Порядку передбачено, що у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або у період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Відповідно до пункту 9.7 зазначено Порядку сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».

Під час судового процесу позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення відповідних записів в КОРО та в корінці розрахункової квитанції.

У листі від 22.04.2010, направленого на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК», орендаря приміщення, в якому позивач на підставі договору суборенди орендує частину площі для розміщення своєї господарської одиниці (відділ «Табакерка»), позивач зазначив, що 28.12.2008 та 07.06.2009 були перебої в постачанні електроенергії у зв'язку із проведенням позапланових ремонтних робіт.

Проте, як свідчать приєднані до справи докази, позивач уклав договір суборенди із ТОВ «Мегалан ПК» 27.05.2009, а відтак суд апеляційної інстанції дав правильну оцінку доводам позивача, що не роздрукування фіскального звітного чеку та не оприбуткування готівки 28.12.2008 та 07.06.2009 було обумовлено відключенням від енергопостачання, як неспроможним. Оцінка доказів судом апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 86 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Фортуна-Тютюн» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписІ.В. Приходько