Ухвала суду № 33017128, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/41003/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Голубєвої Г. К. Степашка О.І.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача Марковська О. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у справі за позовом Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" (далі - КП "Південно-Західні тепломережі") звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року позов КП "Південно-Західні тепломережі" задоволено частково. Визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 року №0000122301/80 на суму 1080058, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 864046, 00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 216012, 00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Хмельницькому подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити КП "Південно-Західні тепломережі" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Хмельницькому проведена планова виїзна перевірка КП "Південно-Західні тепломережі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 10.01.2011 року №40/23-5/36123019.

Перевіркою встановлено порушення п.1.7, п.1.11 ст.11, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2. п.п.7.4.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 933379, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122301/80 від 19.01.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1166724, 00 гривень, в тому числі за основним платежем - 933379, 00 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями - 233345, 00 грн.

При цьому, предметом даного позову є згадане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 864046, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 216012, 00 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Головним управлінням Державного казначейства у Хмельницькій області, Головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації, ДК "Газ України", НАК "Нафтогаз України" протягом 2009 року укладались договори щодо організації проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193. За умовами вищезазначених договорів КП "Південно-Західні тепломережі" отримувало на розрахунковий рахунок кошти в якості субвенцій з Держбюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та одночасно проводило розрахунки за природний газ з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Позивач за 2009 рік отримав відповідні субвенції на загальну суму 5813991, 00 грн.

Законами України про Державний Бюджет України на відповідний рік запроваджувалися механізми цільового фінансування за рахунок державного та місцевих бюджетів погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Зазначені механізми визначали порядок компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю теплової енергії (послуг із водопостачання та водовідведення), що постачалися населенню.

Відповідні механізми передбачали здійснення цільового фінансування за рахунок Державного бюджету у вигляді субвенцій, що виплачувалися постачальникам теплової енергії та послуг із теплопостачання, водовідведення та водопостачання.

Відповідно до п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Судами попередніх інстанцій зазначено про відсутність підстав для віднесення операцій з отримання коштів цільового фінансування за рахунок Державного бюджету у вигляді субвенцій, що виплачувалися постачальникам теплової енергії та послуг із теплопостачання, водовідведення та водопостачання, до операцій, які не є об'єктом оподаткування, на які розповсюджується дія п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість". Водночас, придбані виробниками теплової енергії товари та послуги не використовуються при здійсненні виплат бюджетних субвенцій, а призначені для використання в оподатковуваних операціях з поставки теплової енергії та послуг із теплопостачання. Отримання цільового фінансування для компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю теплової енергії, що постачалася населенню, за нормами Закону України "Про податок на додану вартість" не розглядається як окрема операція, що створює наслідки в податковому обліку з податку на додану вартість теплопостачання. Бюджетні дотації фактично відшкодовують збитки підприємству за оподатковуваними операціями, здійсненими за регульованими цінами (тарифами), а відтак знаходяться поза межами ціни таких операцій, яка визначається у межах цих же операцій для покупця/споживача товару (послуги). Тобто, у постачальників теплової енергії та послуг із теплопостачання відсутні підстави для застосування п.п 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Якщо товари та послуги, придбані виробниками теплової енергії, повністю використані ними в оподатковуваних операціях із поставки теплової енергії та надання послуг із теплопостачання, у таких виробників відсутня частка використання придбаних товарів або послуг в неоподатковуваних операціях.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, використаних при виробництві теплової енергії та наданні послуг із теплопостачання, включаються до складу податкового кредиту виробників теплової енергії у повному обсязі, а отримання цільового фінансування для компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю теплової енергії, що постачалася населенню, не розглядається як окрема операція, що створює наслідки в податковому обліку з податку на додану вартість теплопостачання.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 19.01.2011 року №0000122301/80 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 864046, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 216012, 00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що позовні вимоги КП "Південно-Західні тепломережі" підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. І. Степашко