Ухвала суду № 33017049, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/23474/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2009 року по справі № 2а-4975/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полонія" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2009 року №0001902303.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року, позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки господарської одиниці, належної позивачеві, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформленої актом від 27.07.2009 року №0144/08/26/23/22143875/0225/08/ 30/23/22143875, було виявлено порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Висновок про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання податкова інспекція обґрунтувала тим, що під час перевірки було встановлено нестачу бензину А-92-113 літрів, бензину А-95-118 літрів, а також надлишок бензину А-95Р-12 літрів, ДП-8 літрів.

На підставі акту перевірки відповідачем згідно з ст.21 Закону №265/95 прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2009 року №0001902303 у сумі 15 237,10 грн.

Згідно з п.12 ст.3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з наявних матеріалів справи, що відомості про залишок паливно-мастильних матеріалів на початок робочої зміни 27.07.2009 року, які вказані відповідачем у додатку до акту перевірки від 27.07.2009 року та на підставі яких зроблено висновок про їх нестачу, фактично не відповідають, залишкам, що зазначені у документах первинного бухгалтерського обліку позивача (копії фіскального чеку Z-звіту денного від 27.07.2009 року №0213 від 27.07.2009 року, копії змінного звіту АЗС (форма №17-НП) від 27.07.2009 року, копії аркуша №32 «Книги обліку руху нафтопродуктів» дані щодо залишку паливно-мастильних матеріалів на початок зміни 27.07.2009 року).

Відповідно до п.1.7 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до п. 2.3.4 того ж Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

В акті перевірки відповідачем не було здійснено посилання на первинні або інші документи, що підтверджують факт порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону №265/95, також відповідачем не було надано й інших належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного порушення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2009 року по справі № 2а-4975/09/0870 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБившева Л.І. підписПриходько І.В.