Постанова № 33016896, 08.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/429/13-a

08 серпня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі судового засідання Костецькій Н.Т.

за участю:

представника позивача - Лукашова Р.С.

представника відповідача - Рацина Р.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Професіонал»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2012 року №0001022210 та від 3 грудня 2012 року №00014222210 та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» (далі по тексту - ТОВ «Торговий дім «Професіонал» або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (надалі по тексту - Тернопільська ОДПІ або відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2012 року №0001022210, №0001012210 та від 3 грудня 2012 року №00014222210 та визнання дій протиправними.

В ході судового розгляду справи представником позивача було зменшено позовні вимоги, а саме: представник позивача просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року №0001022210 та від 3 грудня 2012 року №00014222210 та визнати дії протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у Тернопільської ОДПІ не було підстав для проведення перевірки визначених ст.78 ПК України, оскільки Тернопільською ОДПІ уже було проведено позапланову перевірку за даний період, а тому повторну позапланову перевірку за той самий період з підстав визначених п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України міг проводити тільки орган податкової служби вищого рівня.

Крім того, позивач не погоджується з висновками акту перевірки, які покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з приводу того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» носили нереальний характер, а угоди з вищенаведеними суб'єктами господарювання є нікчемними. Позивач зазначив, що виконання господарських операцій за укладеними договорами з вищезгаданими підприємствами, ТД «Професіонал» проведено відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " №996- XIV від 16.07.1999 року та Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 05.06.1995 року, оформлено первинними документами, на підставі яких господарські операції відображено в бухгалтерському обліку підприємства за відповідні періоди. В податковому обліку вартість придбаних ТМЦ віднесено до валових витрат та відображено в податковій декларації з податку на прибуток. Крім того, позивач відмітив, що ТМЦ були поставлені на підприємство в подальшому були використані в господарській діяльності, а саме були використані при проведенні будівельних робіт на замовлення газотранспортних організації, що підтверджується в і в самому акті перевірки.

Також позивач зазначив, що отримані від ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» податкові накладні включені в реєстр отриманих податкових накладних та відображено в декларації з ПДВ у розділі „Податковий кредит" відповідних звітних періодів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в адміністративному позові та додатково пояснив, що незаконність проведення позапланової перевірки у ТОВ Торговий дім «Професіонал» підтверджена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасовано накази Тернопільської ОДПІ №2027 від 19 вересня 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та №2120 від 26 вересня 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал». Враховуючи те, що дане судове рішення набрало законної сили, представник позивача просив суд врахувати те, що відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України не підлягає додатковому доказуванню та обставина, що у ТОДПІ не було правових підстав для проведення перевірки, а тому акт перевірки не може слугувати носієм доказової бази по даній справі.

Крім того, представник позивача просив суд врахувати при вирішенні справи висновок судово-економічної експертизи від 28 травня 2013 року №1998/13-22, яка проводилась в кримінальному провадженні порушеному за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Торговий дім «Професіонал». Зокрема, зазначив, що згідно висновку даної експертизи документально не підтверджується донарахування ТОВ «Торговий дім «Професіонал» податку на прибуток в сумі 50 119 810 грн. та податку на додану вартість в сумі 40 095 848 грн., про що зазначено у висновках акту №4228/22-10/33011920 від 4 жовтня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року».

З врахуванням викладеного, представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Свою позицію представники податкового органу обґрунтували тим, що операції товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» щодо придбання у ТОВ «ДО-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» товарів не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності у підприємства трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

У зв'язку з цим, представник відповідача, ствердив, що суми валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту по податку на додану вартість, які було сформовано підприємствами з ознаками фіктивності ТОВ «ДО-Міом» та ТОВ «Норд технолоджи» для підприємств-контрагентів є такими, що сформовані на підставі безтоварних та нікчемних правочинів, з єдиною метою - зменшити об'єкт оподаткування по податку на прибуток і податку на додану вартість та занизити суми сплати податків до державного бюджету по всьому ланцюгу постачання.

З врахуванням викладеного, представник податкового органу вважає, що перевірка була проведена правомірно, висновки акту перевірки є обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі норм чинного податкового законодавства, а тому просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Тернопільської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р.

Результати перевірки відображені в акті перевірки від 4 жовтня 2012 року №4228/22-10/33011920 (далі по тексту - Акт).

На підставі Акту Тернопільською ОДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення- рішення від 15.10.2012 року:

№ 0001022210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50 119 810 грн., (в т.ч. 40 095 848 грн. - основний платіж та 10 023 962 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

№ 0001012210, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 63 114 336, 25 грн., (в т.ч. 50 491 469 грн. - основний платіж та 12 622 867, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погоджуючись із прийнятими Рішеннями Товариство подало скарги в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги у Державній податковій службі в Тернопільській області, частково було скасовано повідомлення-рішення ТОДПІ №0001012210 від 15.10.2012 року про донарахування суми платежу податку на прибуток приватних підприємств та зменшено зобов'язання і на адресу ТОВ ТД « Професіонал» надійшло повідомлення-рішення форми Р від 03.12.2012 року № 0001422210 про донарахування суми платежу податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 62 649 761, 25 грн.

За результатами розгляду скарги у Державній податковій службі України скарга залишена без задоволення.

Згідно висновків Акту Товариством порушено вимоги п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.1.4 ст.1, п.6.4п.6.5 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено вищенаведені порушення податкового законодавства по операціях щодо придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем в ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» за період 2010 рр.

На думку перевіряючи зазначені суб'єкти господарювання ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» первинної бухгалтерської документації не надали, підприємства не здійснювали реальної господарської діяльності і не могли здійснювати реалізацію ТМЦ. На підставі цих даних працівники податкової зробили висновок, що вказані підприємства реальної господарської діяльності не здійснювали , товар не реалізовували, а надавали ТОВ «ТД» «Професіонал» лише документальний податковий кредит з метою проведення транзитних фінансових потоків та отримання податкової вигоди з метою формування витрат та формування незаконного податкового кредиту. Кошти за вказані операції перераховувались без мети реального настання наслідків , а укладені угоди носять нікчемний характер та є недійсними.

Аналізуючи висновки податкового органу зроблені в акті перевірки та які лягли в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку про їх помилковість та необґрунтованість виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи предметом укладених між позивачем та ТОВ ДО-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» договорів є купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей.

Оплата по договору проводилась шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок, розрахунок за товар проведений у повному обсязі, заборгованостей немає.

Накладні, податкові накладні, доручення на отримання товару були підписані та завірені двома сторонами, складені відповідно до положень ЦК України, Господарського кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», порядку заповнення податкової накладної, що не заперечується і податковим органом.

Отримані податкові накладні включені в реєстр отриманих податкових накладних та відображено в декларації з ПДВ у розділі „Податковий кредит" відповідних звітних періодів.

Відповідно до положень Закону України від 16.07.1999р. №99б-ХІУ(далі - Закон України „Про Бухгалтерський облік та звітність в Україні"), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа форми , код форми , дату та місце складання , зміст господарської операції , вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа ( ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 05.0б.95 р. №88 (далі - Положення №88)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформації , що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунок бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Нормами пункту 5 статті 9 цього Закону встановлено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Усі накладні щодо взаємовідносин із згаданими контрагентами містять відомості про господарські операції та мають необхідні реквізити відповідно вищезгаданих вимог чинного законодавства, підписані та скріплені печатками від імені обох сторін за договорами. Даний факт також не заперечується податковим органом.

Суд не погоджується з висновком податкового органу з приводу того, що на реальність здійснення господарських операцій впливає невиконання контрагентом (ами) своїх зобов'язань.

Так, Постановою Верховного Суду України від 1 червня 2010 р. № 10/82 визначено, що «якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Позиція Верховного суду в даному випадку повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

В даному випадку з врахуванням вищенаведеного рішення Європейського суду з прав людини та керуючись ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішення спору в вищенаведеній частині застосовує принцип верховенства права.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що в ньому містяться суперечливі дані. Так при в акті зафіксовано, що кінцеві споживачі послуг, а саме: ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Львівгаз» отримали від ТОВ «ТД» Професіонал» послуги (роботи) по будівництву газопроводів на території відповідних областей. Факт виконаних робіт підтверджується документально та фактично, а саме газопроводи є збудованими, акти виконаних робіт підписані, газопроводи введенні в експлуатацію, розрахунок проведений у повній мірі, розбіжності в бухгалтерських документах не мають місця та на даний час газопроводи експлуатуються і мають відповідні сертифікати відповідності. Разом з тим в акті перевірки податковий орган вважає, що господарські операції ТОВ «ТД» Професіонал» з ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» щодо купівлі ТМЦ для будівництва цих же газопроводів є фіктивними та не відбулися.

З такою позицією податкового органу суд не погоджується, оскільки податковим органом не доведено та не встановлено звідки саме були отримані ТМЦ позивачем, якщо не від ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи».

Доказом того, що ТОВ «ТД «Професіонал» не був обізнаний в можливій незаконній діяльності та не був причетний до створення чи діяльності ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ «ТД» Професіонал» від 14 лютого 2012 року винесена начальником слідчого відділу УСБ України в Сумській області (а.с.45). З даної постанови вбачається , що службові особи ТОВ «ТД» Професіонал» не мають жодного відношення до незаконної діяльності ТОВ «ДО-МІОМ», ТОВ «Норд Технолоджи» і в постанові зазначено, що не здобуто даних про те по фінансово-господарська діяльність щодо придбання обладнання та ТМЦ носила незаконний характер.

Суд також приймає до уваги, що доказом неправомірності висновків Тернопільської ОДПІ щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.1.4 ст.1, п.6.4п.6.5 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», є висновок судово-економічної експертизи від 28 травня 2013 року №1998/13-22, яка проводилась в кримінальному провадженні порушеному за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Торговий дім «Професіонал». Згідно висновку експертизи документально не підтверджується донарахування ТОВ «Торговий дім «Професіонал» податку на прибуток в сумі 50 119 810 грн. та податку на додану вартість в сумі 40 095 848 грн., про що зазначено у висновках акту №4228/22-10/33011920 від 4 жовтня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року».

Враховуючи, що перевіркою було охоплено період з 1 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, проте господарські взаємовідносини по яких встановлено порушення тривали до 1 січня 2011 року, то суд до спірних правовідносин застосовує норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) (діяв до 01.01.2011 р., а окремі норми до 01.04.2011 р.)

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку зі веденням господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність відповідно до визначення пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд вважає, що наведені положення податкового законодавства не допускають довільного тлумачення, оскільки вимагають встановлення об'єктивного зв'язку понесених витрат з направленістю діяльності на отримання доходу. Тобто економічна доцільність витрат визначається, виходячи із економічного змісту тих чи інших витрат. Спрямованість витрат на отримання доходу є визначальним при визначенні обґрунтованості витрат.

За змістом наведених норм, при наданні оцінки обґрунтованості понесених витрат слід враховувати саме наміри та мету (спрямованість) діяльності (операції), в рамках якої проведено такі витрати - на отримання доходу (прибутку), а не на її результат у вигляді отримання доходів.

Щодо порушень по ПДВ. З вищенаведених мотивів суд до спірних правовідносин також застосовує норми Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР ) (діяв до 01.01.2011 р.).

Згідно із абз. 1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищенаведені докази та норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.1.4 ст.1, п.6.4п.6.5 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», і як наслідок прийнято неправомірні податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог в частині неправомірності дій Тернопільської ОДПІ при проведенні 4 жовтня 2012 року у ТОВ «ТД «Професіонал» позапланової перевірки, то суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позову в цій частині виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи а саме з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, якою скасовано накази Тернопільської ОДПІ №2027 від 19 вересня 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал» та №2120 від 26 вересня 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Професіонал», в даній справі досліджувалось питання правомірності дій ТОДПІ при проведенні перевірки у позивача, а тому суд не може повторного досліджувати питання які були дослідженні при прийняття іншого рішення яке набрало законної сили, незважаючи на те, що позивач по іншому сформулював позовні вимоги.

Разом з тим, оскільки вищенаведена постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили, суд враховує те, що відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України не підлягає додатковому доказуванню та обставина, що у ТОДПІ не було правових підстав для проведення перевірки, а це в свою чергу є ще одним із доказів неправомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошено на тому, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Разом з тим, слід визнати обґрунтованим застосування такого підходу на практиці, оскільки подібне розмежування дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Так, у разі, якщо дії платника податків свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції, не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2008 року та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.05.2010 року №К-13115/10, від 25.05.2010 року № К-4867/07.

Суд при вирішенні даного спору, враховує те, що податковим органом не доведено недобросовісності ТОВ «Торговий дім «Професіонал», а вчиненні ним господарські операції з ТОВ «До-Міом» та ТОВ «Норд Технолоджи» не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як суд зазначав вище, незважаючи на заперечення проти позову, представником позивача належними та допустими доказами не доведено правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищенаведеної норми, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року №0001022210 та від 3 грудня 2012 року №00014222210 прийняті з порушенням вимог Конституції України та податкового законодавства України, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, порушують права позивача, тому з метою захисту прав позивача суд приходить до переконання про визнання податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 15 жовтня 2012 року №0001022210 та від 3 грудня 2012 року №00014222210 протиправними та їх скасування.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби від 15 жовтня 2012 року №0001022210 та від 3 грудня 2012 року №0001422210.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" 2294 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 серпня 2013 року.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.