Ухвала суду № 33016051, 06.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" серпня 2013 р.Справа № 921/524/13-г/9УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста", вул. Б. Хмельницького, 67, м. Червоноград, Львівська область, 80100

до відповідача Приватного підприємства "Санте Люкс", вул.15 Квітня, 5А, м. Тернопіль, 46023

про cтягнення 00 грн. 56 коп. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Уманець Вікторія Володимирівна - довіреність від 19.07.13 р.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста", вул. Б. Хмельницького, 67, м. Червоноград, Львівська область звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Санте Люкс", вул.15 Квітня, 5А, м. Тернопіль про cтягнення 27 183 грн. 24 коп. заборгованості.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору поставки №155/10 від 06.12.2010р.; видаткових накладних: № 1206512 від 08.11.2012р., №1206535 від 08.11.2012р., копії звітів відповідача про реалізацію товару; претензії №143/01 від 22.04.2013р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.06.2013 р. о 15 год. 10 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався 18.06.2013р. на 14 год. 10 хв., на 22.07.2013р. на 16 год. 00 хв. та на 06.08.2013р. на 14 год. 30 хв.

У судовому засіданні 18.06.2013р. суд перейшов до розгляду спору по суті позовних вимог.

Строк вирішення спору у справі №921/524/13-г/9 встановлено по 23.07.2013р. За клопотанням відповідача від 22.07.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 22.07.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, до 07.08.2013р.

Уповноважений представник позивача у судове засідання не з'явився. В ході розгляду справи позивачем відповідно до клопотання від 05.07.2013р. №273/01 зареєстрованого за вхідним №12157 від 09.07.2013р. за підписом генерального директора ТОВ "Дюна-Веста" Капустяника Ю.М., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем 18.06.2013р. заборгованості в сумі 563 грн. 38 коп. зменшено суму боргу та відповідно заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за одержаний товар в сумі 26 619 грн. 86 коп.

Крім того, в подальшому заявою від 02.08.2013р. №308/01 зареєстрованою за вхідним №13481 від 06.08.2013р. позивач зменшив суму боргу на суму 26 619 грн. 30 коп. в частині нереалізованого товару, зокрема, пояснює, що за період з часу звернення позивача із заявою до господарського суду про стягнення із відповідача суми боргу за отриманий товар, відповідач провів розрахунок за отриманий товар шляхом часткового повернення позивачу нереалізованого товару на суму 26 619 грн. 30 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні (п. 6. інф. л. ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/482. п. 17 інф. л. ВГСУ від 20.10.2006р. №01-8/2351).

Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначені заяви позивача, суд розцінює їх як заяви, якими позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, а тому суд приймає їх до розгляду, як такі, що подані в порядку ст. 22 ГПК України.

Таким чином, суд розглядає справу, предметом розгляду якої є: стягнення суми заборгованості у розмірі 00 грн. 56 коп.

Представник відповідача явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив. Разом з тим, відповідно до додаткових пояснень від 22.07.2013р. №43, а також, в судовому засіданні повідомив, що позивачем у справі на прохання відповідача отримано нереалізований товар. В підтвердження подано видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств. Крім того, пояснив, що реалізований товар оплачений відповідачем на суму 563 грн. 38 коп. згідно платіжного доручення № 466 від 18.06.2013р. та на суму 00 грн. 56 коп. згідно платіжного доручення №571 від 22.07.2013р.

Також, в підтвердження повного розрахунку відповідачем перед позивачем представником відповідача відповідно до листа від 06.08.2013р. №46 долучено до матеріалів справи копію акту взаємозвірки за період з 01.08.2013 по 31.07.2013р. Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, клопотання та докази сплати та повернення товару надані відповідачем, оцінивши представлені документи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно п.п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 06 грудня 2010р. між приватним підприємством "Санте Люкс" (далі по тексту також - постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" (далі по тексту також - покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки №155/10 від 06.12.2010р. за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Ціну договору складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару та які мають силу специфікацій.

Відповідно до п.2.1. Договору зобов'язання по поставці товару виникають на підставі погодженого Сторонами замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику замовлення, в якому зазначає асортимент, кількість та ціну товару.

Згідно п.2.2. Договору замовлення передається Постачальнику одним із наступних способів: шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним або телефонним зв'язком. Постачальник зобов'язаний погодити замовлення одним із вищезазначених способів протягом двох днів з моменту його надання Погоджене Сторонами замовлення в односторонньому порядку зміні не підлягає.

Після підписання представниками обох Сторін накладної про здачу-приймання товару замовлення втрачає чинність. (п.2.3. Договору).

Поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Товар представляється транспортові за рахунок Постачальника. Базовими умовами поставки товару Покупцю є поставка товару на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000р.): склад (торгові об'єкти) Покупця до рампи або іншої розвантажувальної площі. У випадку постачання товару на інших умовах, відповідні умови зазначаються у заявці Покупця (п.п .4.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 оплата за товар здійснюється в міру його реалізації Покупцем кінцевим споживачам на протязі 14 днів з моменту надання Покупцем Постачальнику звіту про реалізований товар, шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок Постачальника

Сторони погодили, що договір набирає чинності з "6" грудня 2010 року і діє до 31 грудня 2011 року. В тому випадку, якщо зобов''язання за Договором не будуть виконані Сторонами або однією із Сторін, то дія Договору продовжується до повного виконання зобов''язань за даним Договором. Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо до кінця дії Договору від жодної сторони не надійшла вимога про його розірвання або не укладено нового договору. Договір може бути розірваний з ініціативи будь-якої із Сторін лише після проведення повних взаємних розрахунків за даним Договором та письмового повідомлення про це іншої Сторони за 15 днів. (п.п. 11.1 - 11.3 Договору).

Жодна із Сторін не несе відповідальності перед іншою Стороною за невиконання зобов''язань, обумовлене обставинами, що виникли мимо волі і бажання Сторін і які не можна передбачити або уникнути, включаючи оголошену або фактичну війну, громадські хвилювання, епідемії, блокаду, ембарго. Землетруси, повені, пожежі, інші стихійні лиха тощо (п. 15.1 Договору).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки товару.

Так, відповідно до ч 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та, зазначене ним підтверджується матеріалами справи, він свої зобов'язання за договором поставки №155/10 від 06.12.2010р. виконав належним чином шляхом здійснення поставки продукції згідно замовлення відповідача. Зокрема, у підтвердження поставки товару надав суду належним чином завірені Видаткові накладні № 1206512 від 08.11.2012р. на суму 8 541 грн. 96 коп. та №1206535 від 08.11.2012р. на суму 19 154 грн. 64 коп.,що підтверджує факт поставки відповідачу товару на загальну суму 27 696 грн. 60 коп.

При цьому, факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача, зокрема, головного бухгалтера Квасного Л.О, в графі накладної про отримання товару від позивача. Зазначена накладна, також, завірена печаткою ПП "Санте Люкс".

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст.11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась на адресу боржника - відповідача претензія №143/01 від 22.04.2013р. про перерахування суми заборгованості в семиденний термін, проте зазначена претензія останнім була залишена без задоволення.

Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем подано докази, що ним після порушення провадження у справі повністю погашено заборгованість, шляхом сплати грошових коштів та шляхом повернення позивачу нереалізованого товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №КНКН-000129 від 12.07.2013р., №00000228 від 15.07.2013р., №ВЛВ-0000109 від 15.07.2013р., №ЧЧЕ-0000122 від 03.07.2013р. та копіями платіжного доручення № 466 від 18.06.2013р. про сплату 563 грн. 38 коп. боргу та платіжного доручення №571 від 22.07.2013р. на суму 00 грн. 56 коп.

Даний факт не заперечується позивачем, яким долучено копію акту взаємозвірки за період з 01.08.2013 по 31.07.2013р. Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що долучені відповідачем докази у справі підтверджують повний розрахунок боргу відповідача перед позивачем, шляхом часткової сплати грошових коштів та шляхом повернення позивачу нереалізованого товару, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами відсутній, відтак, провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п. 11 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68820 грн. (станом на час подання позовної заяви 10.01.2013р.).

При цьому слід відмітити, що у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону) (п.п. 2.8. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

В свою чергу, статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1. Постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

П. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

А тому, враховуючи зазначене, зважаючи на те, що позивачем первинно було заявлено до стягнення 27 183 грн. 24 коп., а в подальшому зменшено позовні вимоги до 00 грн. 56 коп., беручи до уваги припинення провадження у справі, суд, згідно ст. 49 ГПК України покладає судовий збір у розмірі 00 грн. 03 коп. на відповідача, та він підлягає стягненню в користь позивача. Одночасно, поверненню позивачу з Державного бюджету підлягає судовий збір у розмірі 1720 грн. 47 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Санте Люкс", вул.15 Квітня, 5А, м. Тернопіль, 46023 (код ЄДРПОУ 36936216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста", вул. Б. Хмельницького, 67, м. Червоноград, Львівська область, 80100 (код ЄДРПОУ 32285581): 00 (нуль нуль) грн. 03 коп. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста", вул. Б. Хмельницького, 67, м. Червоноград, Львівська область, 80100 (код ЄДРПОУ 32285581)- 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 47 коп. судового збору.

Видати наказ.

4. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя В.Л. Гевко