Ухвала суду № 33015918, 14.08.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

14 серпня 2013 р. Справа № 902/1081/13

Провадження № 7/902/40/13

Суддя господарського суду Банасько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження", с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область

до 1. Комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницька область

до 2. Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницька область

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

при секретарі судового засідання Грушецькій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Пузир О.Д. - довіреність № 1-17/07 від 17.07.2013 року.

відповідача 1: Тимощук П.А. - директор, розпорядження № 10-К від 01.09.2011 року.

відповідача 2: Кукурудза Ю.М. - довіреність № 2 від 04.04.2013 року.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія Енергозбереження", с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область звернулося до суду із позовом до Комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницька область та до Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницька область про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Ухвалою суду від 31.07.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1081/13 з призначенням судового засідання на 14.08.2013 року.

14.08.2013 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 14.08.2013 року заяв позивача № б/н та дати (вх. № 08-69/35/13 від 14.08.2013 року) про забезпечення позову та клопотання б/н від 14.08.2013 року про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.3, п.п.3 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" заява про забезпечення позову є об'єктом справляння судового збору в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Натомість позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що підтверджується також заявленням позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його відхилення, виходячи з наступного.

В п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як вбачається клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору мотивоване важким майновим станом товариства, яке виникло у зв'язку з несистематичністю розрахунків споживачами за теплову енергію.

Водночас наведені позивачем доводи оцінюються судом критично, оскільки всупереч приписам ст.33 ГПК України позивач посилаючись на важкий майновий стан не надав при цьому жодного доказу в підтвердження наведеного.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано жодного доказу в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання позивача б/н від 14.08.2013 року про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Заяву позивача заява позивача № б/н та дати (вх. № 08-69/35/13 від 14.08.2013 року) про забезпечення позову відхилити.

3. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Доброго Дуба, 36, с.Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область, 08160.

3 - відповідачу 1 - вул.Довженка, 2-а, м.Козятин, 22100.

4 - відповідачу 2 - вул.Леніна, 20, м.Козятин, 22100.