ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2013 Справа № 901/2163/13За позовом Публічного Акціонерного Товариства "ДТЕК Крименерго"
до Комунального підприємства "Ленводоканал"
про стягнення 252034,90 грн.
Суддя І. А. Іщенко
За участю представників:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Дургалян Є.О., довіреність № 01-8/юр від 02.01.2013, представник
Суть спору: Публічне Акціонерне Товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства "Ленводоканал" та просить суд:
- стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 229025,66 грн.;
- стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3742,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 458,05 грн., пеню у розмірі 18808,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про поставку електричної енергії № 1066 від 06.11.2009, щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідач у судовому засіданні представив суду відзив, відповідно до якого повідомляє, що на підставі підписаного між позивачем і відповідачем Договору № 517Е-339 від 13.12.2012 і згідно платіжного доручення 1214 від 27.12.2012 стягувана сума була перерахована на їх розрахунковий рахунок гроші в сумі 1618 197,00 грн. У вказану суму входило - 1569971,53 грн. за активну електроенергію та 111225,47 грн. за реактивну електроенергію з урахуванням ПДВ 20%, у зв'язку з чим просить суд відмовити у позові у повному обсязі.
У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. 12.08.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший строк, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника до судового засідання. Також, від позивача до суду надійшло клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого Публічне Акціонерне Товариство "ДТЕК Крименерго" зменшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3742,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 458,05 грн., пеню у розмірі 18808,34 грн. В частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 229025,66 грн. позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Зменшення позовних вимог - це право позивача, яке передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго", товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (а.с. 33-36).
06.11.2009 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Ленводоканал" (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 1066, відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеної у додатку № 6 до договору, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 10-19).
Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією.
Пунктом 2.2 договору постачальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору та поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару.
Пунктом 2.3 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору; сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 "Порядок розрахунків"; здійснювати оплату перетоків реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановками споживача у відповідності з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".
Відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням строків, встановлених додатком № 4 "Порядок розрахунків", споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Облік електричної енергії, спожитої споживачем або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється у відповідності з вимогами Правил обліку електроенергії та Правил користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).
У відповідності до пункту 7.6 договору на підставі показників засобів обліку електричної енергії оформляється акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії, акт результатів вимірів електричної потужності.
Відповідно до пункту 9.1 договору додатки до даного договору, а саме № 1, 3.1, 4(ф), 5, 6, 7, 9 та інші, у тому числі узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості, Акт екологічної, аварійної та технологічної броні (при наявності), а також письмові повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, є невід'ємними частинами даного договору.
Строк дії договору визначений у пункті 9.6 договору та становить: з дня його підписання до 31.12.2010, а в частині рахунків - до повного їх завершення. Даний договір вважається продовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні однією зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно пункту 3.2 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно пунктом 8.1.5 ПКЕЕ позивач (постачальник електричної енергії) має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електроенергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов договору, а також для виконання відключення та обмеження споживача відповідно до порядку ПКЕЕ та умов договору, та виконання інших робіт відповідно до умов договору.
14.08.2012 в результаті здійснення перевірки по дотриманню правил користування електричною енергією відповідачем за адресою: село. Виноградне, об'єкт НС-38, представниками енергопостачальної організації було виявлено порушення, а саме: вихід з ладу розрахункового приладу обліку потухнув ЖК дисплей.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ, У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальниками електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів(систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
По факту виявленого порушення в присутності відповідача на підставі пункту 6.40 ПКЕЕ (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 № 1449) складено Акт про порушення ПКЕЕ, №218329 від 14.08.2012, який представник відповідача підписав без зауважень, у зв'язку з цим акт порушення вважається погодженим.
Згідно пункту 9 Акта №218329 від 14.08.2012 представник відповідача був запрошений на засідання комісії по розгляду актів о порушення ПКЕЕ на 12.09.2012,за адресою: м. Сімферополь, вул. Менделеева, 3.
12.09.2012 відбулось засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, на засідання комісії був присутній представник відповідача Матвеев Микола Васильович, в присутності представника відповідача був проведен огляд прибору обліку №14511 електроенергії та пломб, встановлених на них. В результаті огляду, було встановлено, що електролічильник не справний та підлягає ремонту на заводі виробника. Відповідний огляд був оформлений протоколом огляду прилода обліку електроенергії та пломб, встановлених на них, комісії в складі працівників служби енергозбита. За результатами огляду прилада обліку, комісія прийшла до висновку що розрахунок має бути здійснений відповідно до пункту 6.20 ППЕЕ.
Пунктом 6.20 ПКЕЕ встановлено, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не звини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних(контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового періоду або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
Згідно розрахунку за середньодобове споживання електричної енергії у відповідності з пунктом 6.20 ПКЕЕ, за період з 01.08.2012 по 14.08.2012, сума склала 229025,66 грн.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарський дій на користь другої сторони
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про поставку електричної енергії № 1066 від 06.11.2009.
Під час розгляду справи, позивач представив суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої зменшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3742,85 грн., інфляційних втрат в розмірі 458,05 грн., пені в розмірі 18808,34 грн.
Суд вважає за можливе прийняти зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3742,85 грн., інфляційних втрат в розмірі 458,05 грн., пені в розмірі 18808,34 грн., оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В пункті 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
В пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
З огляду на викладене, сума заборгованості, що підлягає сплаті складає 229025,66 грн., та повинна бути стягнута з відповідача.
Доводи відповідача відображені у відзиві на позовну заяву, щодо сплати суми заборгованості у розмірі 229025,66 грн. спростовується матеріалами справи.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 16.08.2013.
Керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Ленводоканал" (вул. Трудова, буд. 8, смт. Леніно, Ленінський район, АР Крим, 98200, ЄДРПОУ 35903389) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, р/р 26031301617847 в філії КРУ АТ "Ощадбанк", МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 229025,66 грн., судовий збір в розмірі 4580,51 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Іщенко
Судове рішення № 33015885, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 901/2163/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: